A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Берестівська громада
Запорізька область, Бердянський район

Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє. Новини 27.11.2019

Дата: 28.11.2019 08:38
Кількість переглядів: 198

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє (скачати файл)

 

У місцевих скарбницях Бердянська та Приморська з початку року 374 млн грн ПДФО

Одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів Бердянська та Приморська є надходження від податку на доходи фізичних осіб. «Цьогоріч, упродовж січня-жовтня 2019 року, платники Бердянського управління сплатили 374,1 млн грн цього платежу. Порівняно з січнем-жовтнем минулого року приріст податку склав 45,3 млн гривень» - про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Більшу частину цього платежу отримали місцеві скарбниці. На розвиток територіальних громад надійшло: по Бердянську понад 270,9 млн грн, Бердянському району – 42,8 млн грн, Приморському району 60,4 млн гривень До державного бюджету платники спрямували майже 124,7  млн грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження платежу зросли на 15,1 млн гривень.

Варто мати на увазі, що податок на доходи фізичних осіб спрямовується на втілення соціальних програм громад, виплату стипендій та зарплат, розвиток соціокультурної сфери тощо. Тому збільшенню надходжень від цього платежу сприятиме легальне працевлаштування працівників та підвищення рівня середньої зарплати.

 

З початку року бердянці та приморці сплатили до казни  майже 485  млн грн єдиного внеску

При прогнозованих 475,9 млн грн, надходження єдиного внеску за січень-жовтень 2019 року становить 484,7 млн грн.  Перевиконання планових показників склало 8,8 млн грн. або 1,9 відсотка.

Про це проінформувала начальник Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова та зауважила, що порівняно з аналогічним періодом попереднього року, темп росту платежів єдиного внеску досягнув 113,6 %, а надходження зросли на 58,2 млн гривень.

Посадовець зазначила, що такі вагомі показники зі сплати єдиного внеску дають можливість державі забезпечити своєчасні виплати необхідних соціальних гарантій громадянам.

Також, від платників Бердянського управління з початку року надійшло в рахунок погашення боргу з ЄСВ понад 4,4 млн гривень Це результат спільної роботи органів податкової служби та органів державної виконавчої служби.

Додамо, що по Бердянському управлінню сплачують єдиний внесок 5206 фізичних осіб – підприємців, та 1390 юридичних осіб.

Отримати інформацію про стан заборгованості з ЄСВ можна, звернувшись до Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області або онлайн, за допомогою Електронного кабінету платника податків.

 

Новини законодавства

 

Внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу суб’єктів господарювання, що 02.11.2019 набув чинності Закон України від 03 жовтня 2019 року № 159-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності» (далі – Закон № 159), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Так, внесеними Законом № 159 змінами до Закону № 755, встановлено:

- для державної реєстрації фізичної особи – підприємця документи можна подати до будь-якого суб’єкта державної реєстрації у межах України, як в електронній так і в паперовій формі;

- для юридичних осіб можливість подати документи для проведення державної реєстрації без прив’язки до місцезнаходження такої особи діятиме у межах України лише у разі подання електронної версії документів, для формату подачі документів у паперовій формі – у межах області;

- із числа суб’єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації, виключені акредитовані суб’єкти (комунальні та державні підприємства), залишаються державні реєстратори місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а також державні та приватні нотаріуси;

- державний реєстратор встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації;

- нотаріально засвідчені документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів, що є додатковим захистом таких документів від підробки;

- надано право керівнику юридичної особи на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи;

- у разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність, дійсність якої перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

 Вищевказаний закон  опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 23.10.2019 № 202.

 

Про деякі нові поняття, які вводяться Законом № 128 з 19 квітня 2020 року

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що 19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковано Закон України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128).

Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Закон № 128 набирає чинності через 6 місяців, тобто 19.04.2020, за винятком окремих норм.

Так, Законом № 128 запроваджено нові поняття, а саме:

? програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання;

? фіскальний сервер контролюючого органу – програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

? реєстрація електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків – це:

а) присвоєння реєстратором розрахункових операцій у процесі виконання ним фіскальних функцій фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені таким реєстратором розрахункових операцій, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у фіскальній пам’яті таких реєстраторів розрахункових операцій;

б) присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені програмними реєстраторами розрахункових операцій, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій;

? реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій – реєстр, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі реєстратори, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами;

? реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій – присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера програмному реєстратору розрахункових операцій із внесенням даних до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій;

? фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій – унікальний код, що формується фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється програмному реєстратору розрахункових операцій під час реєстрації для його ідентифікації;

? фіскальний номер електронного розрахункового документа, електронного фіскального звіту та електронного фіскального звітного  чека – унікальний код, що формується реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку під час їх реєстрації;

? електронний розрахунковий документ – це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

? електронний фіскальний звітний чек – це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані денного звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.

Норми наберуть чинності з 19.04.2020.

 

Декларація про майновий стан і доходи за оновленою формою подається платниками з 01 січня 2020 року

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкція про її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 (далі – Наказ № 177), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.

Змінами, внесеними Наказом №: 177, зокрема:

? рядок 8 Декларації «категорія платника» доповнено новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку» – застосовується громадянами, які декларують право на податкову знижку;

? у розділі ІІ Декларації «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи:

- 10.2 – Дохід нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру;

- 10.4.1 – Дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця.

Крім того, у Декларації передбачено три додатки до неї:

? додаток Ф1 – розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;

? додаток Ф2 – розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;

? додаток ФЗ – розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку.

Звертаємо увагу, що Декларація за новою формою подається платниками з 01.01.2020.

 

До уваги новий законопроект щодо застосування РРО

Законопроект  "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо розвитку малого бізнесу та заходів з детінізації обігу товарів і послуг" № 2453 від 15.11.2019, зокрема, конкретизує застосування РРО при здійсненні безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток.

Так, зазначений законопроект передбачає, щосуб’єкти господарювання мають право застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій при здійсненні безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, здійснених, в тому числі, з використанням мережі Інтернет. В разі добровільного застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні таких операцій, фінансові санкції, передбачені цим Законом, не застосовуються.

Тобто виключається обов’язок використання РРО суб'єктами господарювання, які отримують платежі за надані товари (послуги) в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). При цьому вказані суб’єкти господарювання матимуть право застосовувати РРО за бажанням.

Крім того, передбачається зменшення розміру фінансових санкцій за порушення порядку застосування РРО до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).

Законопроект розміщений на  офіційному порталі Верховної Ради України за посиланням:   http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67413

Новації у сфері застосування РРО

Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» 129-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:

- з 19 квітня 2020 року замість традиційних РРО  можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет).

- з 01 жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб -  платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.

- З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для  фізичних осіб- платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

 

Роз’яснення законодавства

Звернення громадян можуть надсилатися на адреси зазначені в розділі «Контакти» субсайтів офіційного вебпорталу ДПС чи офіційного вебпорталу ДПС

Звернення громадян у вигляді скан-копій чи фотокопій звернень з підписом заявника із зазначенням дати та запити на отримання публічної інформації без підпису можуть надсилатися на адреси зазначені в розділі «Контакти» субсайтів офіційного вебпорталу ДПС чи офіційного вебпорталу ДПС.

При цьому відповідь на звернення громадян або запити на отримання публічної інформації надається контролюючим органом на електронну адресу, зазначену у зверненні у терміни, визначені, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення громадян та ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації.

Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 135.05).

 

Програмні реєстратори розрахункових операцій від ДПС будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що відповідно до Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» програмний реєстратор розрахункових операцій – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.

Слід зазначити, що мова йде про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування.

У той же час суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших розробників, або розробити власне програмне забезпечення.

 

Визначаємо обсяг доходу для застосування підприємцями – платниками  єдиного податку РРО

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуютьсяпідприємцями–платникамиєдиногоподатку2-ї – 4-ї групнезалежновідобраного виду діяльності, обсяг доходу якихпротягом календарного року не перевищує 1млнгрн.

У разіперевищення в календарному роцізазначеного обсягу, РРО повинен застосовуватись з першого числа першогомісяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єктагосподарювання як платникаєдиногоподатку.

При цьому зазначена норма не поширюються на платниківєдиногоподатку, якіздійснюютьреалізаціютехнічноскладнихпобутовихтоварів, щопідлягаютьгарантійному ремонту, а такожлікарськихзасобів та виробівмедичногопризначення (РРО ними застосовуєтьсянезалежновідобсягу доходу).

Доходом платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та / або безготівковій); матеріальній або нематеріальнійформі.

При цьому до доходу не включаються отримані пасивні доходи у виглядіпроцентів, дивідендів, роялті, страховівиплати і відшкодування, а також доходи, отриманівід продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на правівласностіфізичнійособі та використовуєтьсявїїгосподарськійдіяльності.

Отже, підприємці – платники єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, для визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити у звітному податковому році перевищення обсягу доходу понад 1 млн грн.

Такий обсяг визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – підприємця.

Підприємці – платники єдиного податку повинні вести книгу обліку доходів та витрат, в якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображати отримані доходи.

Зазначена норма передбачена п.п. 292.1.1, п. 292.3 ст. 292, п. 296.1 ст. 296, п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу.

Нагадаємо, що з 01 жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.  З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для  фізичних осіб-платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

 

Чи впливають на фінансовий результат нараховані штраф та пеня?

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44  підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

 

Про податкову знижку за витратами у вигляді пожертвувань

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником ПДФО контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

Нагадуємо, що платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками 2018 року до кінця 2019 року. Податкова декларація про майновий стан і доходи для застосування права на податкову знижку подається таким платником по 31 грудня 2019 року (включно).

 

ФОП – платник єдиного податку – власник земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, сплачує земельний податок на загальних підставах

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу на наступне.

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року  № 436-IV із змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, ФОП – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу або на ФОП), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь