Бердянська ОДПІ повідомляє
На підтримку армії бердянці та приморчанє спрямували понад 17 мільйонів гривень
Протягом першого півріччя 2018 року платники, що перебувають на обліку в Бердянській ОДПІ і Приморському відділенні сплатили 17,8 мільйона гривень військового збору. В порівнянні з минулим роком надходження зросли на 3,4 мільйона гривень. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС в Запорізькій області Оксана Федорова.
Зокрема, мешканці міста Бердянськ сплатили 13,1 мільйона гривень військового збору, що на 2,7 мільйона гривень більше ніж у 2017р., платники Бердянського району – 2 мільйона гривень, що перевищило минулорічний показник на 0,2 мільйона гривень та Приморського – 2,7 мільйона гривень, що на 0,5 мільйона гривень більше ніж за перше півріччя 2017 року.
Нагадаємо, що військовий збір був введений в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії, яка виконує завдання у зоні проведення АТО. Ставка збору становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.
Власники елітних авто Бердянщини поповнили місцеві бюджети на 321 тисячу гривень
За шість місяців до місцевих бюджетів міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів сплачено 321 тисячу транспортного податку. За словами начальника Бердянського управління ГУ ДФС в Запорізькій області Оксани Федорової, у порівнянні з минулим роком надходження зросли майже на 181 тисячу гривень або на 129 відсотків.
Із загальної суми понад 143,2 тисячі гривень надійшло від автовласників - юридичних осіб та 177,8 тисячі гривень - від фізосіб.
Основну частку від надходжень транспортного податку сплатили власники елітних авто м. Бердянська (202,1 тис. грн.), Бердянського району (66 тис. грн.) та Приморського району (52,8 тис. грн).
Нагадаємо, транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня. Ставка транспортного податку – 25 тисяч гривень на рік.
Фізичні особи повинні сплатити податок не пізніше 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, юридичні особи – щоквартально авансовими внесками до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.
Один мільйон п’ятсот тисяч гривень екоподатку перерахували до бюджету
бердянці та приморчанє
«За січень-червень поточного року платники міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів перерахували до бюджету 1,5 мільйона гривень екологічного податку», - повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС в Запорізькій області Оксана Федорова.
Керівник зазначила, що частина з цих коштів спрямовується на мінімізацію нанесення шкоди довкіллю промисловістю та на раціональне використання природних ресурсів.
Оксана Федорова нагадала, що державні програми з захисту навколишнього середовища фінансуються саме з коштів, отриманих від сплати екологічного податку.
Новини законодавства
До Податкового кодексу України внесено зміни
Бердянська ОДПІ звертає увагу, що з 28.07.2018, тобто з дня, наступного за днем опублікування, набрав чинності Закон України від 03.07.2018 № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477).
Закон № 2477 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 27.07.2018 № 137.
Законом № 2477 внесені зміни до:
? пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» Податкового кодексу України від від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом;
? пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 «Податкова знижка» ПКУ, що викладено у новій редакції, згідно з якою до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
При нарахуванні пені застосовується змінена облікова ставка НБУ
Відповідно до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, згідно із ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.
При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
Звертаємо увагу, що при нарахуванні пені варто враховувати нову облікову ставку, яка рішенням Правління НБУ від 12.07.2018 № 443-рш «Про розмір облікової ставки» з 13.07.2018 була підвищена до 17,5 % річних (попередній розмір облікової ставки на рівні 17 % застосовувався з 02.03.2018).
До уваги платників податку на прибуток!
У зв’язку із набранням чинності 14.07.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» (далі – Постанова № 547) Бердянська ОДПІ повідомляє наступне.
Відповідно до внесених Постановою № 547 змін платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація), проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Підприємства, яким відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (крім тих, які зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам річну фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва.
Таким чином, з урахуванням внесених Постановою № 547 змін, при поданні податкової Декларації за І квартал, півріччя, три квартали надається фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати, а для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності – скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва або спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва).
Оновлено довідники податкових пільг станом на 04.07.2018
ДФС України станом на 04 липня 2017 року затверджені:
- Довідник №89/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник №89/2 інших податкових пільг.
У Довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів та термінів дії.
Дані зазначених Довідників використовуються платниками під час заповнення звіту про суми податкових пільг, форма якого затверджена постановою КМУ від 27.12.2010 №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».
Звіт про суми податкових пільг визначається як податкова декларація.
Звіт про суми податкових піль подається за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації суб'єкта господарювання протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
У звіті у графах "Код пільги згідно з довідником пільг" та "Найменування податкової пільги" зазначається код та найменування податкової пільги за кожним видом пільг відповідно до довідника пільг.
Довідники пільг розміщені на офіційному веб-порталі ДФС: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
До уваги платників земельного податку!
Змінено коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земель при визначенні нормативної грошової оцінки
17 липня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 №162 "Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", яким змінено коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки.
Так, з 17 липня 2018 року для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0 (раніше було 2,0)
У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0 (раніше біло 2,0).
Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07. 2010 року N 548.
Наказ набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування (опублікований у виданні «Офіційний вісник України» 17.04.2018 № 30).
Новації при використанні РРО.
Внесено зміни до порядку реєстрації РРО та запроваджується реєстр екземплярів РРО
Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 13.06.2018 року № 496 "Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій", якою спрощено порядок реєстрації касової техніки та її технічне обслуговування.
Так, передбачається, що роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються центром сервісного обслуговування відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує 3-х діб з дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера РРО.
Крім того, визначається механізм обміну документами між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування в електронній формі як під час введення в експлуатацію реєстраторів, так і подальшого їх обслуговування.
Також запроваджується реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій, порядок ведення якого визначить Мінфін.
Такий реєстр екземплярів РРО ведеться з метою узагальнення, зберігання та надання достовірної інформації щодо моделей (модифікацій), конструкторсько-технологічної і програмної документації РРО, які дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг та включені до Державного реєстру РРО.
Виробники (постачальники) не пізніше дня поставки РРО надсилають ДФС інформацію про такий екземпляр РРО, яка повинна містити дані про найменування моделі (модифікації) РРО, сферу його застосування та версію внутрішнього програмного забезпечення (згідно з Державним реєстром РРО), унікальний (серійний) номер, дату виготовлення, гарантійний строк зберігання, гарантійний строк експлуатації, строк служби, складові частини РРО згідно із сертифікатом відповідності та конструкторсько-технологічною документацією виробника, комплект поставки.
Постанова КМУ №496 опублікована в «Урядовому кур'єрі» 26.06.2018 № 119.
Роз’яснення законодавства
Схвалено пілотний проект реєстрації смартфонів в якості РРО
Уряд схвалив постанову про проведення пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Інноваційна система e-Receipt розроблена ДФС й передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.
Нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким гаджетом. Вона передбачатиме програмне забезпечення для продавця, покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.
Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.
Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в «Електронному кабінеті» як платником, так і покупцем.
У разі перейменування вулиці, міста, селища платнику ПДВ необхідно подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»
Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Згідно з п. 183.15. ПКУ та пунктів 4.1 і п. 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються, зокрема, місцезнаходження (місця проживання) платника податку, контролюючим органом здійснюється перереєстрація такого ПДВ.
Для цього платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.
У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ.
Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
Податок на нерухомість: застосування пільг до садового або дачного будинку
Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Згідно з пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «а», «б» та «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема:
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 квадратних метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 квадратних метрів.
Порядок надання пільг встановлено пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Також звертаємо увагу, що відповідно до пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:
? об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту (для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – більше 600 квадратних метрів (120 кв. м х 5));
? об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності
Анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється за рішенням контролюючого органу
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
? подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
? припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
? у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом про анулювання (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Cпеціалізований транспортний засіб є об’єктом оподаткування транспортним податком
Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
До об’єктів оподаткування відносяться всі легкові автомобілі, адже особливостей для оподаткування спеціалізованих автомобілів ПКУ не передбачено.
Середньоринкова вартість автомобілів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (далі – Перелік).
Перелік, розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, визначає транспортні засоби (базові моделі), які є об’єктом оподаткування транспортним податком, тобто середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року.
Ключовою ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є його присутність у Переліку.
Тобто, якщо у Переліку міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають базовій моделі автомобіля, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком.
Нагадуємо, що ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування транспортним податком (п. 267.4 ст. 267 ПКУ).
Звертаємо увагу, що фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).
Надання резидентом майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту: оподаткування ПДВ
Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Місцем постачання послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (пп. «а» п. 186.3 ст. 186 ПКУ).
Отже, оскільки при постачанні резидентом послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту місцем поставки таких послуг є країна нерезидента, то така операціє не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Про оподаткування подарунків
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Однак, зазначена норма застосовується тільки у разі надання подарунків у натуральній формі.
Якщо в 2018 році вартість подарунка, який надається юридичною особою фізичній особі, не перевищує 930,75 грн. (3723 грн. х 25%), то його вартість не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
У податковому розрахунку за формою №1ДФ вартість подарунків, які не оподатковуються податком на доходи, відображається за ознакою доходу «160».
Якщо вартість подарунка перевищує у 2018 році 930,75 грн., то сума такого перевищення оподатковується за ставкою 18%, як додаткове благо з урахуванням коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 Податкового кодексу, та відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу "126".
Крім того, сума перевищення оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.
Зазначена норма визначена пп.165.1.39 ст. 165 Податкового кодексу України.
Щодо отримання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів та платежів
Однією з адміністративних послуг, які надаються платникам податків органами фіскальної служби, є видача довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів та платежів.
Для отримання довідки платнику необхідно особисто (або через уповноважену особу) звернутися з відповідною заявою до органу ДФС за основним місцем обліку. Форма заяви та зразок її заповнення розміщені на суб-сайті територіальних органів ДФС в Запорізькій області у підрозділі «Адміністративні послуги» розділу «Діяльність» або безпосередньо в Центрі обслуговування платників. Крім того, заява може бути надіслана через «Електронний кабінет» платника податків.
При заповненні заяви необхідно обов’язково зазначити нормативно-правовий акт, яким передбачено надання довідки, та назву підприємства чи організації, куди довідка буде надана.
Довідка надається безоплатно та може бути отримана як у паперовому, так і в електронному вигляді, про що слід зробити відповідну позначку в заяві.
Термін надання зазначеної послуги – 5 робочих днів з дня подання заяви. Термін дії довідки – 10 календарних днів.
Довідка у паперовому вигляді отримується платником чи його уповноваженим представником безпосередньо у контролюючому органі, до якого було подано відповідну заяву.
Увага! Довідка формується автоматично за даними інформаційних систем ДФС. При цьому системою перевіряється наявність боргу як за основним, так і за неосновним місцем обліку. При наявності у платника податкового боргу, навіть у розмірі 1 копійки, автоматично буде сформовано відмову у наданні довідки.
Відмова також формується автоматично при зверненні платника із заявою до органу ДФС не за основним місцем обліку або при зверненні фізичної особи, яка не є фізичною особою-підприємцем. У разі, якщо у заяві платник зазначив нормативно-правовий акт, що втратив чинність, або яким отримання довідки не передбачено, або при некоректному заповненні реквізитів заяви, йому на поштову адресу також буде направлено лист у довільній формі з відмовою у наданні довідки.
Звертаємо увагу платників на право проведення звірки
Бердянська ОДПІ нагадує, про функціонування модернізованого електронного сервісу «Електронний кабінет» (пп.14.1.562п.14.1 ст.14, ст.42 Податкового кодексу України), вхід до якого здійснюється через офіційний веб-портал ДФС.
Не витрачаючи робочий час на відвідування органів ДФС, за допомогою «Електронного кабінету» платники податків мають можливість:
- перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адміністрування податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, у т.ч. дані оперативного обліку податків та зборів (у т.ч. дані інтегрованих карток платників податків), дані СЕА ПДВ, СЕАРП, а також одержання такої інформації у вигляді документа,який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладанням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;
- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладанням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
Порядок функціонування «Електронного кабінету» визначається Мінфіном України.
Також, для з'ясування питання щодо інформації про повноту перерахувань по податкам, пропонуємо Вам звернутися до Центру обслуговування платників Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області за адресою: м.Бердянськ, проспект Праці, 20, контактний телефон (06153) 3-84-06.
Що треба знати при продажу власної сільськогосподарської продукції
Бердянська ОДПІ нагадує, що згідно з пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою N 3ДФ затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 N 32 (далі - Порядок).
Порядок визначає механізм видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, що відповідно до Кодексу є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках.
Зауважуємо, що ст. 121 Земельного кодексу України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.
Згідно з п. 2 Порядку довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі - довідка) безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Коли позичені кошти оподатковуються
Відповідно до п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.
Інформацію про розмір ставок місцевих податків і зборів на 2019 рік можна отримати на веб-порталі ДФС
Відповідно до вимог пп. 12.3.3 ст. 12 Податкового кодексу, зі змінами, копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків, зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях і подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях. Відповідно до п. 1 Положення про ДФС України від 21.05.2014 № 236 центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є ДФС України.
Отже, Державною фіскальною службою задля забезпечення реалізації вимог статті 12 Податкового кодексу України, на офіційному веб-порталі ДФС створено розділ «Ставки місцевих податків та зборів» у рубриці «Податки, збори, платежі» за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/
Також підготовлено відповідне інформаційне повідомлення – роз’яснення щодо зведеної інформації про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/informatsiyne-povidomlennya).
Для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – сплата ЄСВ гарантує призначення пенсії
Бердянська ОДПІ інформує фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність про необхідність обов’язкової сплати єдиного соціального внеску, відсутність відрахувань призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсійного забезпечення у майбутньому.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок – це встановлено част.1 ст.24Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок - ця норма визначена п. 3 част.1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010року №2464-УІ «Про збір та. облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно п.4 част.1 ст. 4 Закону № 2464, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначені платниками єдиного внеску.
Стаття 6 Закону № 2464 встановлює, що платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також подавати обов'язкову звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, у разі несплати єдиного внеску (неподання обов'язкової звітності з єдиного внеску) фізичною особою, по ній будуть відсутні дані щодо зарахування страхового стажу необхідного для призначення пенсії.
З метою з’ясування порядку сплати єдиного внеску та подання звітності з єдиного внеску, рекомендуємо в найкоротші терміни звернутись до контролюючого органу за основним місцем обліку або скористатись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом ДФС за посиланням: http://zir.sfs.gov.ua.
Інформацію щодо зарахування періодів роботи до страхового стажу можливо отримати в електронному вигляді, зареєструвавшись на Веб-порталі Пенсійного фонду України за посиланням: http://nortal.pfu.gov.ua. або особисто звернувшись до органу Пенсійного фонду України. Потурбуйтесь про власне майбутнє, забезпечте собі гідну пенсію.
Скільки можна ввезти закордонних ліків
Пунктом 19 частини 1 статті 370 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI встановлено, що лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України, вважаються особистими речами.
Обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №458, згідно з пунктом 1 якої громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
- у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
- у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.
Магазин та кафетерій в одній будівлі: скільки ліцензій потрібно для торгівлі тютюном
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481) місце торгівлі – це, зокрема, місце реалізації товарів в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, будівлі визначено як споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
Магазини – це об’єкти роздрібної торгівлі, що займають окреме приміщення або будівлю і мають торговельний зал для покупців; кіоски, палатки займають окреме приміщення, але не мають торговельного залу для покупців.
Якщо підприємство займає декілька відокремлених приміщень в одній будівлі, навіть різних за типом (магазин, ресторан, кафе, буфет тощо), то всі ці приміщення враховуються як одна структурна одиниця.
Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №218.
Роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону №481).
Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі становить 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і, зокрема міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, – 2000 гривень на кожне місце торгівлі.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання повинен придбавати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. При цьому у заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами йому необхідно зазначити адресу місця торгівлі.
Виїзд за кордон на чужому транспорті
Громадянин, який тимчасово вивозить за межі митної території України транспортний засіб, власником якого є інша особа (юридична або фізична), подає контролюючому органу у пункті пропуску через державний кордон такі документи:
- свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника транспортного засобу, разом з документом, що підтверджує право користування і (або) розпорядження цим транспортним засобом, або
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, за бажанням цієї особи на період поїздки.
Документ, що підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом, не подається, якщо транспортний засіб, який належить декільком фізичним або юридичним особам (що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого транспортного засобу.
Транспортні засоби, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких транспортних засобів перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Які документи повинні знаходитись на торговельному місці у фізичної особи – підприємця
Фізичні особи – підприємці повинні забезпечити наявність на торговельному місці таких документів:
- виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій (або його копія);
- остання довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій (або його копія);
- книги обліку розрахункових операцій (остання використана та поточна);
- документ, що підтверджує право власності (оренди/суборенди) місця здійснення торговельної діяльності;
- книга обліку доходів та витрат (книга обліку доходів);
- ліцензія (у випадках, установлених нормами чинного законодавства);
- свідоцтво платника ПДВ ( у випадках, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
- документ, що посвідчує особу, яка здійснює торговельну діяльність;
- трудові угоди з найманими працівниками (у випадках використання найманої праці).
Замість традиційних РРО - мобільні телефони, планшети, ноутбуки
Міністерство фінансів в червні цього року ініціювало пілотний проект реєстрації та експлуатації новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій - e-Receipt (електронний чек).
Зокрема, у рамках пілотного проекту пропонується дозволити використовувати для реєстрації розрахунків мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші засоби комунікації.
Нова система передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.
Це також дозволить спростити процес ведення господарської діяльності, адже користування системою не потребує спеціальних знань та підготовки її користувачів.
Наразі для запуску електронної системи e-Receipt Державна фіскальна служба активно веде консультації з бізнесом.
Реєстрація платником ПДВ. Дізнайтесь як і за яких умов
Під обов'язкову реєстрацію у якості платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ).
До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначений обсяг, повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.
Отже, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн., то така особа повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням Заяву за формою 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.
Реєстраційна заява платника ПДВ за формою № 1-ПДВ визначена додатком 1 до «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ 14.11.2014 № 1130.
У заяві, зокрема, зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюється згідно з додатком до реєстраційної заяви (додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається).
Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Разом з тим, особа має право зареєструватись як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням, шляхом подання до контролюючого органу Заяви не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ.
Такі особи, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.
Зазначена норма передбачена п. 181.1 ст. 181; п. 183.1, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.
Підприємство припинило право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності. Коли можна не сплачувати земельний податок?
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (част. третя та четверта ст. 142 Земельного кодексу України).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952 ).
Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Зазначена норма передбачена п. 286.5 ст. 286; п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу.
Як фермерським господарствам сплачувати єдиний внесок з 2018 року?
З 01 січня 2018 року членів фермерського господарства визначено платниками єдиного внеску, і як наслідок, вони з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники єдиного внеску (п. 51 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Ця норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами або звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).
Головою фермерського господарства є його засновник або інша, визначена в Статуті особа (частина перша ст. 4 Закону України від 19.06.2003 № 973 «Про фермерське господарство»).
Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів.
У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (частина 1 та 2 ст. 27 Закону № 973).
Отже, голова та інші члени фермерського господарства підлягають страхуванню як платники єдиного внеску (крім випадків, коли голова або інший член фермерського господарства належить до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах).
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році - 819, 06 грн.).
У разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, необхідно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність.
Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 26.06.2018 № 19425/7/99-99-13-02-01-17.
Дізнайтесь особливості сплати земельного податку садівничими товариствами та його членами
Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).
Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 281 Податкового кодексу).
Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу.
Отже, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку, визначені ст. 281 Податкового кодексу, є платниками земельного податку.
Тобто, у разі наявності у фізичних осіб - членів садівничого товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтва на право власності) земельний податок сплачується ними самостійно (або використовується пільга зі сплати податку).
Фізичні особи, які звільняються від сплати земельного податку, не є платниками земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га.
Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
Тобто, якщо фізичними особами - землекористувачами земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, не оформлено право власності, то садівниче товариство є платником земельного податку за такі земельні ділянки (включаючи земельні ділянки загального користування).
До уваги громадян, які подавали декларацію про майновий стан і доходи!
Військовий збір розраховується фізичними особами самостійно за ставкою 1,5 відсотка об’єкта оподаткування.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається у термін до 1 травня 2018 року.
Сума податку на доходи та військового збору, зазначені у податковій декларації за 2017 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2018 року.
В такий же термін – до 1 серпня 2018 року сплачують податок на доходи та військовий збір приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі та інші особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Зазначена норма передбачена п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу.
Фізичній особі - підприємцю нараховано дохід. Як відобразити у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ?
При нарахуванні (виплаті) доходів фізичним особам - підприємцям (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формо № 1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані.
При цьому, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності:
- для фізичної особи-підприємця, яка знаходиться на загальній системі оподаткування, таким документом може бути копія виписки або витягу з Держреєстру;
- для підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування, - копія свідоцтва про сплату єдиного податку, або копія виписки або витягу з Держреєстру;
- для особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, - копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ:
- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку № 4 від 13.01.15, визначено, що дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «157».
- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу.
Наприклад, якщо нарахування доходу було здійснено у червні місяці (ІІ квартал), а виплату здійснено у липні (ІІІ квартал), то нарахована сума буде відображатись в графі 3а «Сума нарахованого доходу» за ІІ квартал, а фактично виплачена сума буде відображатися в графі 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ за ІІІ квартал.
- у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством (якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності).
- у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а).
Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються,
