A A A K K K
для людей із порушенням зору
Берестівська громада
Запорізька область, Бердянський район

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників податків на необхідність перерахування платежів до державного та місцевих бюджетів на нові рахунки

Дата: 16.08.2018 11:10
Кількість переглядів: 1162

Бердянська ОДПІ повідомляє (скачати оригінальний файл)

 

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників податків на необхідність перерахування платежів до державного та місцевих бюджетів на нові рахунки

Бердянська ОДПІ нагадує, що з 02.07.2018 запроваджено централізовану модель виконання дохідної частини бюджетів, у зв’язку з чим змінилися реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Однак існують випадки перерахування платежів на старі рахунки.

За інформацією Бердянського управління Державної казначейської служби України, починаючи з 11.09.2018 старі рахунки будуть закриті, а платежі, що будуть надходить на старі рахунки, будуть повертатися платникам.

З метою запобігання утворення заборгованості та пов’язаних з цим штрафних санкцій, Бердянська ОДПІ звертає увагу платників податків на необхідність перерахування платежів до державного та місцевих бюджетів на нові рахунки, з якими можна ознайомитись на стендах ЦОП та 3 поверху в приміщенні Бердянської ОДПІ, а також на сайті Бердянської районної державної адміністрації -  www.berda.gov.ua/Територіальні органи міністерств та відомств України в районі/Бердянська ОДПІ інформує.

 

Замість традиційних РРО – мобільні телефони, планшети, ноутбуки

Міністерство фінансів в червні цього року ініціювало пілотний проект реєстрації та експлуатації новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій - e-Receipt (електронний чек).

Зокрема, у рамках пілотного проекту пропонується дозволити використовувати для реєстрації розрахунків мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші засоби комунікації.

Нова система передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.

Це також дозволить спростити процес ведення господарської діяльності, адже користування системою не потребує спеціальних знань та підготовки її користувачів.

Наразі для запуску електронної системи e-Receipt Державна фіскальна служба активно веде консультації з бізнесом.

 

В Центрах обслуговування платників Бердянської ОДПІ протягом січня-липня 2018 року надано понад 14 тисяч адміністративних послуг

У Бердянській ОДПІ впродовж січня-липня 2018 року платникам надано 14229 адміністративних послуг, що включають в себе реєстрацію платників єдиного податку, реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку, видачу картки платника податків, довідок, свідоцтв, витягів та інше. Про це повідомила голова комісії з реорганізації Бердянської ОДПІ, в.о. начальника Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко.

За словами посадовиці, у зазначений період громадянам видано 5873 картки платника податків та внесено до паспорта громадян України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Фахівцями Центрів обслуговування платників видано 4437 відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників про суми виплачених доходів та утриманих податків та понад 478 суб'єктів  зареєстровано платниками єдиного податку.  Також надано 196 витягів з реєстру платників податків та зареєстровано 350 книг обліку доходів  для платників єдиного податку. Послугами з реєстрації реєстратора розрахункових операцій скористались 230 суб’єктів господарювання, в центрах обслуговування платників зареєстровано 1703 книжки обліку розрахункових операцій та 318 розрахункових книжок.

Окрім того, фахівцями Центрів за січень – липень 2018 року підготовлено та видано 460 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами фіскальної служби.

Спрощенці перерахували до місцевого бюджету понад 55,5 млн. гривень єдиного податку

За сім місяців поточного року бердянці які обрали спрощену систему оподаткування перерахували до бюджетної скарбниці 45,2 млн. грн. єдиного податку, приморчани – 10,3 млн. грн., що на 5,8 млн. грн. та 1,3 млн. грн. більше в порівнянні з відповідним періодом 2017 року. Левову частину надходжень – 34,2 млн. грн. або 61,6% сплатили фізичні особи – підприємці. Від юридичних осіб надійшло 21,3 млн. грн. або 38,4%.

Звертаємо увагу, що несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

 

З початку року до бюджетної скарбниці надійшло майже 609,8 млн. гривень

Протягом січня-липня 2018 року Бердянським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області мобілізовано до Зведеного бюджету 609,8 млн. грн. податкових платежів. Зокрема, в липні надійшло 108,5 млн. грн., що на 32,2 млн. грн. більше аналогічного періоду минулого року.

За сім місяців поточного року надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до склали 291,97 млн. гривень.

 

Надходження соціального внеска від Бердянців та Приморчан 291,97 млн. гривень

З початку 2018 року працедавці, які обслуговуються у Бердянській ОДПІ, спрямували на соціальні потреби 291,97 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

- Позитивний стан бюджетних надходжень обумовлений змінами податкового законодавства, коли нововведення торкнулися й нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, - підкреслює начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

Адже ФОП, працюючі на загальній системі оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність та ФОП – платники єдиного податку другої та третьої груп розраховують та сплачують суму єдиного внеску у розмірі 22 відсотки від мінімальної заробітної плати (у 2018 році сума дорівнює 819,06 гривень на місяць) незалежно від того, отримували вони у звітному місяці дохід чи ні.

Як результат – бюджет отримав на 61,3 млн. гривень (або 26,6%) більше від суми надходжень аналогічного періоду минулого 2017 року.

Посадовець зазначила, що отримані кошти єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування направляються на забезпечення соціальних потреб населення. А це - гідне пенсійне забезпечення, захищені соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань та інші  виплати. І нагадують, що вчасно і в повному обсязі сплачений єдиний  внесок являється основою соціального захисту громадян, які сьогодні як ніколи потребують державної підтримки.

 

Новини законодавства

Розширено перелік освітніх закладів, для права на податкову знижку

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що з  28 липня 2018 року набрав чинності Закон України від 3 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Опубліковано  в газеті «Голос України» 27.07.2018 № 137. 

До Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема:

платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу).

 

Міністерством фінансів України затверджено нові узагальнюючі податкові консультації з оподаткування ПДВ

Бердянська ОДПІ інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 03 серпня 2018 року №673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість» затверджено нові чотири узагальнюючі податкові консультації для платників ПДВ.

1. Щодо особливостей оподаткування ПДВ від'ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт.

Консультація визначає, що у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару, нульова ставка ПДВ застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною деклараціє.

2. Щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів.

У консультації наведений перелік документів, які для цілей оподаткування ПДВ можуть підтвердити факт знищення або зруйнування внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, основних виробничих або невиробничих засобів, а також у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. При цьому такі документи (копії документів) платник податку може подати контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

3. Щодо оподаткування ПДВ операцій з отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головної компанії - нерезидента.

Консультація визначає, що кошти, що надходять на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії-нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, і не мають бути об'єктом оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів, а тому постійне представництво нерезидента в Україні не визначає податкові зобов'язання з ПДВ та не враховує їх у загальному обсязі операцій для цілей обов'язкової реєстрації такого постійного представництва платником ПДВ.

4. Щодо оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно.

Консультація визначає, що у випадку передачі у фінансовий лізинг майна, набутого банками або іншими фінансовими установами внаслідок звернення стягнення на таке майно, такі банки та інші фінансові установи: застосовують режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу 2 п. 197.12 ПКУ до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики); нараховують податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту;

нараховують податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених п. 189.15 ПКУ.

 

Президент підписав Закон щодо стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію.

Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо. Також міститься встановлення державної допомоги по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів Державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Документом також передбачено уточнення положень щодо створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи.

Реалізація Закону дозволить створити умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в аграрній сфері, що позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі.

 

З 1 вересня поточного року звітність з єдиного внеску подаватиметься платниками за новими формами

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що з 01.08.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким внесено зміни та доповнення до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до внесених змін з 01.08.2018 Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Наказу № 435 (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами.

Звітність за новими формами, затвердженими наказом № 511, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 01.09.2018, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розміщений на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство>ЄСВ>Накази» за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/-nakazi/72973.html.

 

Новітня система «Електронний чек» - альтернатива діючим РРО

Бердянська ОДПІ нагадує, що система «Електронний чек», яка реалізується у рамках пілотного проекту Державної фіскальної служби, має на меті здійснення позитивних змін у ланці «підприємець - споживач».

Сутність новації полягає у запровадженні альтернативного технологічного рішення у сфері реєстрації розрахункових операцій вгалузі торгівлі, - без застосування традиційних реєстраторів розрахункових операцій,  натомість у практику впроваджується електронний додаток до смартфона, який і буде виконувати функцію реєстратора розрахункових операцій.

Слід наголосити, що система e-Receipt може бути встановлена на будь-який пристрій:  персональний комп’ютер, планшет, смартфон – вона доступна та безкоштовна, при цьому вона може бути інтегрована з іншими системами Державної фіскальної служби та бухгалтерськими програмами.

Система має найвищий ступінь захисту і працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень. Застосування цієї моделі  позбавляє необхідності придбавати традиційний касовий апарат та друкувати паперові чеки. 

Громадяни зможуть перевірити фіскальний чек у відкритій частині Електронного кабінету ДФС, що знаходиться на офіційному веб-сайті ДФС України.  

Система «Електронний чек» - зручна та економна для підприємців, вона дозволить підвищити ефективність контролю за розрахунковими операціями та оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, а це зменшить обсяги тіньового обігу товарів, перш за все підакцизної групи.

Реєстрація програмного комплексу, через який функціонує нова система «Електронний чек», буде здійснюватись через Електронний кабінет в режимі он-лайн, безкоштовно. При цьому нова модель передбачає виключення послуг інформаційних еквайєрів, які передають дані РРО, за що кошти сплачують  платники податків. Новітня модель створює реальні можливості для захисту прав бізнесу  та споживачів.

 

Роз’яснення законодавства

Чи можна перейти  на спрощену систему оподаткування, маючи податковий борг?

Не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп платники, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у визначеному Податковим кодексом порядку.

Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених Податковим кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Отже, однією з умов переходу на спрощену систему оподаткування (до 1 - 3 груп єдиного податку) є відсутність у юридичної особи чи фізичної особи-підприємця податкового боргу на день подання до фіскального органу заяви за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.12.11 №1675.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.162, п.п. 14.1.175 ст. 14 та п.п. 291.5.8 ст. 291 Податкового кодексу України.

 

Підприємець – платник єдиного податку надає в оренду приміщення. Дізнайтесь, які  діють обмеження

Фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає всім вимогам для реєстрації та застосування єдиного податку.

При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду:

- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,

- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,

- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Зверніть увагу, що фізична особа, якій належить нерухоме майно не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа - не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування.

Така фізична особа може надавати нерухоме майно в оренду як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа - не суб’єкт господарювання.

При цьому, підприємець – платник єдиного податку може надавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 га, якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді.

Також підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування та здавати частину нежитлового приміщення в оренду до 300 кв. м, за умови, що решта нежитлового приміщення не перебуває в оренді.

Якщо підприємець здає в оренду приміщення, площа якого не перевищує обмеження (для житлової - 100 кв. м, а для нежитлової – 300 кв.м), але розташоване на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га, то він може перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо у договорі оренди визначено, що площа ділянки, яка передається наймачеві, не перевищує 0,2 га.

Звертаємо увагу, що підприємець, який надає в оренду власну нерухомість, площа якої не перевищує граничні норми, може застосовувати спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку 2-ї групи за умови внесення до реєстру платників єдиного податку такого виду діяльності як надання в оренду нерухомого майна та надання цих послуг платникам єдиного податку та населенню.

Зазначена норма визначена п. 291.4 та п.п. 291.5.3 ст. 291 Податкового кодексу України.

 

Квартальний період звітності з ПДВ для платника єдиного податку. Як обрати?

Звітним (податковим) періодом для подання звітності з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом, календарний квартал.

Отже, поряд із застосуванням звітного періоду – календарний місяць, платники  єдиного податку можуть обрати квартальний податковий період.

Заява про вибір квартального податкового періоду з ПДВ подається фіскальному органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року.

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

Тобто, у разі обрання квартального звітного періоду платник єдиного податку, разом з декларацією за останній звітний місяць календарного року подає заяву про вибір квартального звітного періоду.

Форму такої заяви наведено в додатку 1 до «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

В заяві, зокрема, зазначається «Відповідно до пункту 202.2 статті 202 розділу V Податкового кодексу України обираємо квартальний податковий період, починаючи з 01 січня 20__ року. При цьому повідомляємо, що є платником єдиного податку за ставкою ____ відсотків з _____ кварталу 20__ року».

Отже, платником єдиного податку, що обирає квартальний звітний (податковий) період, в заяві зазначаються відомості щодо дати, з якої обирається квартальний звітний (податковий) період, дата, з якої платник податку перебуває на єдиному податку та ставка єдиного податку на дату подання заяви.

Квартальний звітний період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року або до переходу на загальну систему оподаткування..

Якщо платник податку разом із декларацією з ПДВ за наслідками останнього звітного місяця календарного року не подав до  фіскального органу, зазначеної заяви, такий платник зобов’язаний з першого звітного періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний  період.

У разі якщо платник ПДВ, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на загальну систему оподаткування, такий платник зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

У такому випадку податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зазначена норма передбачена п. 202.1, п. 202.2 ст. 202  Податкового кодексу України.

 

Податкова соціальна пільга для одинокої матері у 2018 році

Платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

У 2018 році податкова соціальна пільга визначається у розмірі 1321,5 грн. у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Платник податку зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтверджувальні документи.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою КМУ від 29.12.2010 №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн. х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (тобто суми, що дає право на застосування податкової соціальної пільги) та відповідної кількості дітей (у 2018 році 2470 грн. х кількість дітей до 18 років).

Отже, у 2018 році самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги в сумі 1321,5 грн. у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Зазначена норма визначена п.п. 169.1.3, п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

 

Фізична особа продала вантажний автомобіль. Як оподатковується такий продаж?

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.

Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5% бази оподаткування.      

Дохід від продажу об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є  юридична особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі функції податкового агента.    

Крім того, дохід від продажу вантажного автомобіля, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.  

Отже, у разі продажу фізичною особою вантажного автомобіля підприємству, така юридична особа зобов’язана при нарахуванні (виплаті) доходу  виконати функції податкового агента, зокрема, нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Зазначена норма передбачена п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України.

 

Платник єдиного податку продає товари в магазині на території ринку. Чи можна перебувати на 1- й групі?

До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. грн.

Торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства (п.1.8  наказу Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209).

Отже, підприємець, який здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

Зазначена норма передбачена п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

 

Нецільова благодійна допомога. Як оподатковувати податком на доходи фізичних осіб у 2018 році

Для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами - юридичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу (сукупно не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн).

У 2018 році така неоподатковувана сума матеріальної допомога складає 2470 грн (1762 грн. х 1,4).

А ось та частина, що перевищує 2470 грн., є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2018 році не перевищує 2470 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Сума нецільової допомоги відображається у податковому розрахунку за формою №1 ДФ за ознакою доходу "169".

Зазначена норма передбачена пп. 170.7.1 та пп. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу України.

 

Надали поворотну фінансову допомогу фізичній особі. Чи відображати у податковому розрахунку за ф. 1ДФ?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Згідно з Довідником ознак доходів, відповідно до «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 № 4, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

Отже, сума поворотної фінансової допомоги, яка надається суб’єктом господарювання фізичній особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

У податковому розрахунку за ф. 1ДФ виплата доходу на користь фізичної особи у вигляді поворотної фінансової допомоги відображається наступним чином: сума нарахованого доходу зазначається у графі 3а, сума виплаченого доходу - у графі 3, а у графі 4а та графі 4 зазначаються нулі.

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.31 ст. 165 Податкового кодексу України.

 

Підприємець зареєструвався платником єдиного податку 2 групи. Які особливості звітування?

Зареєстровані в установленому порядку підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 2-ї групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Тобто, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Доходи, отримані у якості платника єдиного податку, включаються до податкової декларації платника єдиного податку (форма, затверджена наказом МФУ від 17.03.17 №369, яка подається у строки, встановлені для річного податкового періоду, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.

Але, у період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, і як наслідок, доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах.

Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 зі змінами.

Тобто, новостворений підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування, коли він перебуває на загальній системі оподаткування, подає податкову декларацію за звітний період, який дорівнює календарному року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 177.5 ст. 177, п.п. 298.1.2  ст. 298 Податкового кодексу України.

 

Сплата земельного податку за ділянку в гаражно-будівельному кооперативі ветераном війни

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ).

Статтею 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема, для гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом.

Статтею 41 Земельного кодексу визначено, зокрема, що ГБК за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах повноважень або за результатами аукціону (ст.116 Земельного кодексу).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Від сплати земельного податку з фізичних осіб звільняються, зокрема, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551 «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (пп.4 п.1 ст.281 ПКУ).

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 га.

Отже, якщо фізична особа має у власності земельну ділянку, яка надана для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчується свідоцтвом про право власності (державний акт на право власності), тільки в цьому випадку зазначені особи мають пільги щодо земельного податку відповідно до ст.281 ПКУ.

 

Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю ФО (громадянином)?

Нагадуємо платникам плати за землю, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

 

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФО який має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?

Бердянська ОДПІ повідомляє, відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Продаєте власну сільськогосподарську продукцію - не забудьте отримати в сільській раді довідку

Бердянська ОДПІ нагадує, під час продажу власної сільськогосподарської продукції, треба мати довідку сільській ради. Відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Форму «Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок» та Порядок її видачі (форма №3ДФ) затверджено Наказом Міндоходів України від 17 січня 2014 року № 32.

Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує 186150 грн., фізична особа зобов’язана надати органу державної податкової служби довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 186150 грн. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

 

Подання уточнюючої декларації для реалізації права ФО на податкову знижку

Бердянська ОДПЫ інформує, відповідно до п.п.. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п..166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Отже, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.24 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Уточнено порядок подання та опрацювання запитів на отримання публічної інформації

Бердянська ОДПІ нагадує, що 26 червня 2018 року набув чинності Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів ДФС, затверджений наказом Мінфіну України від 04.05.2018 №468.

Порядок № 468 регламентує процедури, які виконують структурні підрозділи органів ДФС в процесі опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, з врахуванням положень чинного законодавства та удосконалено форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби. Так, передбачена можливість обрання запитувачем способу отримання інформації (документів) на запит на отримання публічної інформації шляхом проставлення у ньому відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації».

Крім того передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно.

 

Індивідуальна податкова консультація від ДФС: що потрібно знати громадянам

Бердянська ОДПІ з метою упередження випадків скасування чи визнання протиправними судами різних інстанцій індивідуальних податкових консультацій, підготовлених ДФС, інформує, що відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушується платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

За вибором платника податків ця консультація надається в усній або письмовій формі. Звернення на отримання податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Наслідком застосування податкової консультації є те, що не може бути притягнуто до відповідальності, зокрема фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та /або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована, разом з тим положення застосовується до податкової індивідуальної консультації за умови, що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

Вбачається, що податкова консультація надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надана така консультація. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення конкретному платникові податків щодо конкретної норми закону. Разом з тим податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб’єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Водночас положеннями статті 52 ПКУ не передбачено право контролюючого органу на витребування від платника податків певних документів з метою вивчення особливостей діяльності платника для надання йому податкової консультації чи відмови у її наданні у зв’язку з відсутністю у нього певних документів, що не дає контролюючим органам можливості більш об’єктивно оцінити ситуацію, що викликала у платника необхідність отримання індивідуальної податкової консультації.

 

Адміністративний арешт майна платника податків – коли і до кого застосовується?

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків  є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

 

Чи буде перешкодою у видачі довідки про відсутність заборгованості оскарження донарахованих сум

Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №567 (далі – Порядок №567), який на даний час продовжує діяти у частині, що не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 5 Порядку №567 контролюючий орган визначає наявність/відсутність у платника податків податкового боргу на дату формування довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі – Довідка), з урахуванням наявності/відсутності такого боргу в інформаційних системах контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку платника податків.

Пунктом 8 Порядку №567 передбачено, що за наявності у платника податків податкового боргу органом доходів і зборів готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі Довідки, який надсилається на адресу платника податків.

Тобто підставою для відмови у наданні Довідки є наявність у платника податків податкового боргу на дату здійснення в інформаційних системах органів ДФС перевірки такого показника, необхідної для формування Довідки.

У той же час форма заяви на видачу Довідки, встановлена додатком 2 до Порядку №567, передбачає інформування платником податків про триваючий процес адміністративного (судового) оскарження суми грошового зобов’язання, шляхом проставляння відповідної позначки.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Фіскальна служба надала роз’яснення щодо сплати єдиного внеску членами фермерського господарства

Державна фіскальна служба України  у листі від 26.06.2018 №19425/7/99-99-13-02-01-17 надала роз’яснення про порядок сплати єдиного внеску членами фермерського господарства.

Зокрема, у листі зазначено, що згідно із законодавчими змінами з 1 січня 2018 року членів фермерського господарства виключено із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З початку року вони  є платниками єдиного внеску  та зобов’язані стати на облік в контролюючих органах.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників є сума доходу, отриманого від дiяльностi, що підлягає обкладенню податком на доходи фiзичних осiб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмiр мiнiмального страхового внеску на мicяць – (у 2018 році - 819,06 грн). Сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, члени фермерських господарств зобов'язані до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно  від фінансового стану платника, а за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність.

Звільнено від сплати єдиного внеску членiв фермерських господарств, якi є застрахованими особами (найманими працiвниками, фiзичними особами-пiдприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осiб, так i фiзичних oci6-пiдприємцiв зi статусом сiмейного фермерського господарства) або якщо вони отримують пенсiю за віком або є особами з iнвалiднiстю, або досягли вiкy, встановленого статтею 26 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», та отримують вiдповiдно до закону пенсiю або соцiальну допомогу.

 

Про відповідальність за неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску та порядок застосування штрафів

Пунктом 1 розд. VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) із змінами і доповненнями, визначено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) до платників, на яких згідно із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464-VI) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄВ, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону № 2464-VI.

Відповідно до п.п. 6 п. 2 розд. VІI Інструкції № 449 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464-VI, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником ЄВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464-VI, за формою згідно з додатком 16 до Інструкції № 449.

Згідно з п. 7 розд. VІІ Інструкції № 449 рішення, зокрема про застосування штрафів, передбачених п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного фіскального органу або його заступник. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.

Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі – платнику ЄВ.

Другий примірник залишається в фіскальному органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 19 до Інструкції № 449. Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, у межах календарного року.

Рішення про застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Рішення про застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування з повідомленням про вручення.

Якщо платник на день надсилання йому фіскальним органом рішення про застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.

У разі коли неможливо вручити платнику ЄВ рішення про застосування штрафів поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника ЄВ прийняти рішення, рішення про застосування штрафів вважається врученим платнику ЄВ у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суми штрафів, передбачені п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником ЄВ протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу доходів і зборів, посадовими особами якого прийнято це рішення (п. 8 розд. VІІ Інструкції № 449).

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом доходів і зборів або судом рішення у справі (п. 9 розд. VІІ Інструкції № 449).

Рішення фіскального органу про застосування штрафів є виконавчим документом (п. 10 розд. VІІ Інструкції № 449).

У разі якщо платник ЄВ отримав рішення про застосування штрафів і не сплатив зазначені в ньому суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржив це рішення чи не повідомив у цей строк відповідний фіскальний орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України (п. 11 розд. VІІ Інструкції № 449).

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум штрафів не застосовується (п. 13 розд. VІІ Інструкції № 449).

 

Підприємці, які досягли пенсійного віку, не сплачують ЄСВ

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до Закону  України від 08 липня 2010 року N2464-VI  «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподатковування, а також члени їх родин, які беруть участь  у здійсненні ними підприємницької діяльності, є платниками ЄСВ.

Слід зазначити, згідно з ч.4 ст.4 Закону №2464 фізичні особи - підприємці звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105- ХVІ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску, виключно, за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Що стосується найманих працівників, у тому числі інвалідів або пенсі


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора