Берестівська громада
Бердянський район, Запорізька область

Бердянська ОДПІ про інноваційну систему e-Receipt

 

Бердянська ОДПІ повідомляє (скачати)

До уваги платників податків! Сплачуйте податки на нові бюджетні рахунки

З 11 вересня 2018 року кошти, сплачені платниками на старі рахунки не будуть зараховуватись до бюджетів, а будуть повернуті платникам як нез’ясовані надходження.

З метою запобігання утворення заборгованості та пов’язаних з цим штрафних санкцій, Бердянська ОДПІ звертає увагу платників податків на необхідність перерахування платежів до державного та місцевих бюджетів на нові рахунки, з якими можна ознайомитись на стендах ЦОП та 3 поверху в приміщенні Бердянської ОДПІ, а також на сайті Бердянської районної державної адміністрації -  www.berda.gov.ua/Територіальні органи міністерств та відомств України в районі/Бердянська ОДПІ інформує.

 

Бердянська ОДПІ про інноваційну систему e-Receipt

Інноваційна система e-Receipt (електронний чек), пілотний проект  втілення якої триває, дозволить заощадити кошти платникам податків, а саме  на придбанні та обслуговуванні пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій та покращить умови ведення господарської діяльності.

Цей пілотний проект дозволить платникам податків використовувати для реєстрації розрахункових операцій пристрої широкого вжитку, зокрема ноутбуки, планшети, смартфони, які мають доступ до мережі Інтернет. Це означає, що реєстрація розрахункових операцій набуде більш сучасного та зручного формату. Новітня модель програмних комплексів, призначена для реєстрації розрахункових операцій, – технологічне рішення для РРО у сфері торгівлі, громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, перевезення пасажирів та інших послуг. Громіздку і вартісну касову техніку замінять знайомі кожному з нас та зрозумілі у використанні гаджети.

Довідково: зазначений проект реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 №472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій».

 

З початку року платники податків Бердянщини сплатили до бюджету майже 125,5 мільйонів гривень податку на додану вартість

За 7 місяців 2018 року платниками ПДВ сплачено до бюджету 125,5 млн.грн. податку на додану вартість. В порівнянні з минулим роком  надходження зросли на 32,5 млн. грн., або на 34,9 відсотка.

Сплату забезпечили 454 платника ПДВ, серед яких 404 юридичні особи та 50 фізичних осіб - підприємців.

За словами начальника Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксани Федорової, досягнення таких показників – це результат відкритих і партнерських взаємин з бізнесом, якісного сервісного обслуговування платників податків та підвищення податкової культури населення.  

 

Роз’яснення законодавства

З 1 липня 2018 року суб'єкти господарювання повинні використовувати нові форми касових документів

Постановою правління НБУ від 24.05.2018 №54 (дата набрання чинності -01.06.2018) внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою  правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Так, суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.

Отже, до 30 червня 2018 року (включно) суб'єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності касові документи, установлені  Положенням № 637.

А з 1 липня 2018 року необхідно застосовувати нові форми касових документів, визначені Положенням № 148.

Крім того, суб'єктам господарювання необхідно до 30 червня 2018 року (включно):

- розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій №148;

- користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності постанови №54.

Зазначена норма визначена п. 1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою  правління НБУ від 29.12.2017 № 148 (з урахуванням змін від 24.05.2018 №54).

 

Платник податку на прибуток змінює адміністративний район. Куди подавати декларацію?

У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням) платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, платник податку на прибуток у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подає Декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

У разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району неприбутковою організацією, подання Звіту здійснюється за новим місцезнаходженням (основним місцем обліку).

Зазначена норма передбачена част. восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України, п. 7.3 розд. VII, п. 10.13 розд. Х «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

 

Платникам ПДВ

Як підтвердити ліквідацію основних засобів? Узагальнююча податкова консультація

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування  ПДВ розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Разом з тим, зазначена норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

Такими документами можуть бути:

- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 № 2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

- дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія (п. 41 - 43 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів», затверджених наказом МФУ від 30.09.2003 № 561.

Така комісія:

 - здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

- установлює причини невідповідності критеріям активу;

- визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

- визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

- складає і підписує акти на списання основних засобів.

Таким чином, у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі, відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 Кодексу) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа.

Платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

Зазначена норма передбачена  п. 189.9 ст. 189  Податкового кодексу та визначена  Узагальнюючою податковою консультацією «Щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів», затвердженою наказом МФУ від 03.08.2018 року № 673.

 

До уваги платників!

З 11 вересня 2018 року бюджетні рахунки для сплати податків, відкриті на МФО іншому, ніж 899998, будуть закриті

З 02.07.2018 функціонують нові рахунки для сплати податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства.

Разом з тим, казначейством встановлено перехідний період, протягом якого залишилися активними для зарахування податків, зборів, платежів, зокрема, рахунки, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві (старі рахунки), які будуть діяти до 11 вересня 2018 року.

Граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів закінчується  10 вересня 2018 року.

З 11 вересня 2018 року кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться  платникам як нез’ясовані надходження.

Тобто, з 11 вересня 2018 року бюджетні рахунки для сплати податків, зборів, платежів, відкриті на МФО іншому, ніж 899998, будуть закриті.

З метою уникнення недоїмки та податкового боргу необхідно сплачувати податки, збори, платежі до державного та місцевих бюджетів на нові реквізити рахунків, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО – 899998) в повному обсязі.

На  суб-сайті територіальних органів ДФС у Запорізькій області бюджетні рахунки розміщені в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 

Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб?

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюється у розмірі 18% до бази оподаткування.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, податковий агент - банківська установа перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена  п.п 170.4.1  ст. 170 Податкового кодексу.

 

Підприємець-спрощенець у відпустці: особливості оподаткування

Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно з п.295.5 ст.295 нормами Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Відповідно до п.295.1 ст.295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансовими внесками, не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники-спрощенці можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період – квартал чи рік, але не більш, ніж до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Зазначена норма передбачена п.295.2 ст.295 ПКУ.

Право на отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України

Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка) видається для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України для уникнення подвійного оподаткування між Україною (Урядом України) та відповідною країною.

Відповідно до пп.14.1.213 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резиденти – це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Фізична особа, яка проживає в іноземній державі, вважається резидентом України, якщо має місце постійного проживання в Україні або має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Довідку видають органи фіскальної служби за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такої особи.

Отже, платник – юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа має право отримати Довідку в органах фіскальної служби за місцезнаходженням/місцем проживання (у тому числі за власним бажанням) протягом 10-ти робочих днів з моменту подання відповідного письмового звернення такої особи за умови, що така особа є резидентом України у розумінні пп.14.1.213 п. 14.1 ст.14 ПКУ, отримує доходи за межами України та підпадає під дію міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Фізичні особи – пенсіонери за віком мають право на пільгу щодо сплати земельного податку

Відповідно до норм  Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються, зокрема інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Законом України від 09 липня 2003 року №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058) визначено, що пенсіонер – особа, яка відповідно до Закону № 1058 отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених Законом № 1058.

Відповідно до Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 

1) пенсія за віком; 

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника (частина перша ст. 9 Закону № 1058).

Законом №1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення 60 річного віку право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку зазначеного в абзаці другому ст. 26 Закону № 1058.

Крім того, Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями визначено фізичних осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, фізичні особи – пенсіонери мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за умови, якщо вони є пенсіонерами за віком. При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком).

З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 112.04).

 

Чи передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату земельного податку громадянином?

Платникам плати за землю – громадянам відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. При цьому громадяни несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов’язання.

Тому, якщо фізичні особи протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

 

Суб’єкти підприємницької діяльності – не допускайте утворення податкового боргу

Бердянська ОДПІ наголошує, що відповідно до вимог п.п.8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

ДФС України у своєму листі від 13.11.2017 №30848/7/99-99-13-01-02-17 акцентує увагу платників на тому, що у випадку, коли платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку. Разом з тим, ДФС України звертає увагу, що підлягає виключенню з реєстру платник, який допустив наявність податкового боргу не як фізична особа, а саме як суб'єкт підприємницької діяльності.

 

Нові податкові можливості для сімейних фермерських господарств

Законом України від 10 липня 2018 року №2497, що набрав чинності 15 серпня 2018 року, внесено зміни до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств.

Зокрема, згідно внесених змін, фізичні особи, які організували фермерське господарство, зможуть зареєструватись фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку четвертої групи за умови виконання сукупності вимог визначених п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України:

- здійснювати виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власно вирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- вести господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовувати працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2 га, але не більше 20 га.

Разом з тим внесено зміни до Закону України від 24.06.2004 №1877 «Про державну підтримку сільського господарства України», якими, зокрема, передбачено пільговий порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для членів/голови сімейного фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

З повним текстом Закону України від 10 липня 2018 року №2497 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» можна ознайомитись за посиланням: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2497-19.

 

Про пілотний проект інновацій системи реєстрації та обліку РРО

Фахівці Бердянської ОДПІ інформують, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 984 (далі — Постанова № 984) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою № 984, зокрема, підвищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для окремих форм та умов проведення діяльності, з 200 тисяч гривень на один суб'єкт господарської діяльності до 500 тис. гривень на один суб'єкт господарювання, та з 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг) до 250 тис. гривень.

Також у Постанові № 984 зазначено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн. гривень, обов'язково застосовують РРО відповідно до пункту 296.10 статті 296 ПКУ.

Окрім того, пункт 2 Постанови доповнено пунктом 21 такого змісту: "Дія цієї постанови не поширюється на суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами".

Також Постановою № 984 внесено зміни до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

 

Законодавство щодо ЄСВ

Працівнику виплачено дохід за роботу зі строком виконання більше місяця. Як нарахувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Отже, базою нарахування єдиного соціального внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Тобто, якщо в акті щодо виконання робіт чи надання послуг вказано період, наприклад «з 20 серпня по 20 вересня», то сума винагороди підлягає пропорційному розподілу на 2 місяці.

Зазначена норма передбачена част. 2 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Підприємець-платник єдиного податку не отримав дохід. Який порядок сплати єдиного соціального внеску?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі, підприємці - платники єдиного податку.

Для фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку єдиний соціальний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.

При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп (3 723 грн х 22%)).

Отже, базою нарахування єдиного внеску для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп).

Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, підприємці - платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 3 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9  Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Підприємство виплачує фізичній особі орендну плату за користування майном. Чи нараховувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного соціального внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Отже, єдиний соціальний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого або рухомого майна.

Зазначена норма передбачена  п. 1 част. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Підприємство виплачує фізичній особі винагороду за цивільно-правовим договором. Як нараховувати єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема, ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування єдиного соціального внеску для вказаних платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами.

Єдиний соціальний внесок встановлюється у розмiрi 22% до бази нарахування.

Отже, фізичним особам за цивільно-правовими договорами єдиний соціальний внесок нараховується за ставкою 22% на суму винагороди (доходу).

Зазначена норма передбачена п. 1 част. першої ст. 4; п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Підприємець  на загальній системі оподаткування не отримав дохід. Як сплачується єдиний соціальний  внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі підприємці - платники єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819 грн. 06 коп. (3 723 грн. х 22%)).

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп.).

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 2 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9  Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Підприємці, які досягли пенсійного віку, не сплачують ЄСВ

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до Закону  України від 08 липня 2010 року N2464-VI  «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподатковування, а також члени їх родин, які беруть участь  у здійсненні ними підприємницької діяльності, є платниками ЄСВ.

Однак, згідно із частиною 4 статті 4 Закону, фізичні особи - підприємці звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами й одержують пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Разом з тим за найманих робітників, у тому числі інвалідів або пенсіонерів за віком, сплата єдиного внеску підприємцями здійснюється на загальних підставах згідно з діючим законодавством.

 

Період, за який наявна заборгованість з ЄСВ, не зараховується до страхового стажу

Із внесенням змін до законодавства про пенсійне забезпечення вагомого значення набув страховий стаж. Саме наявність необхідних років страхового стажу визначає право особи на пенсійне забезпечення.

Адже з 1 січня 2018 року для виходу на пенсію у віці 60 років необхідно мати 25 років страхового стажу.

Кожного року кількість років страхового стажу, необхідних для призначення пенсії за віком у 60 років, буде збільшуватися на один рік та з 1 січня 2028 року становитиме не менше 35 років.

Страховий стаж - це період, за який сплачувались внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірі не менше мінімального.

Для зарахування фізичним особам-підприємцям повного місяця до страхового стажу необхідно сплачувати єдиний соціальний внесок в сумі, не меншій мінімального страхового внеску (на сьогодні це 819,06 грн.), а також не забути подати річну звітність про нарахування єдиного внеску до територіальних органів ДФС. При цьому обов’язок сплати єдиного соціального внеску не залежить від факту отримання чи неотримання доходу від підприємницької діяльності.

Фізичні особи-підприємці часто намагаються уникнути сплати єдиного соціального внеску, але таким чином позбавляють себе майбутньої пенсії та інших соціальних гарантій.

Наголошуємо, що період, за який наявна заборгованість з єдиного соціального внеску, не буде зарахованим до страхового стажу до повного погашення боргу.

Нагадуємо, що з 01.08.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України 15.05.2018 №511, яким змінено форму Звіту з ЄСВ. Звітність за новими формами, затвердженими наказом №511, подаватиметься платниками єдиного внеску з 01.09.2018 за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

 

Зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та ЄСВ

Зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. (стаття 67 Податкового кодексу України та ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (пункт 11.18 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588)

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Зняття з обліку фізичної особи як платника єдиного внеску, здійснюється після проведення передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку.

Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

На Запоріжжі розпочались урочистості до Дня незалежності

Запорізька область розпочала відзначати головне свято держави. 22 серпня обласний академічний музично-драматичний театр ім. В.Г. Магара приймав гостей з нагоди 27-ї річниці з Дня незалежності України.

Урочисті збори відбулись за участю керівництва обласної влади, фіскальної служби Запорізької області, органів місцевого самоврядування, державних відомств, військовослужбовців Збройних Сил України та громадськості.

На початку заходу хвилиною мовчання учасники вшанували пам'ять воїнів, які загинули у боротьбі за незалежність України.

Під час урочистостей очільники області привітали запоріжців із національним святом нашої державності.

З нагоди річниці Незалежності кращих працівників різних галузей економіки та військових було нагороджено почесними відзнаками.

Завершився захід святковою концертною програмою "Слава Україні!".

 

Для реалізації підакцизної продукції запорізьким підприємцям фіскальна служба видала майже 6 тисяч ліцензій

З початку року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 26,8 мільйона гривень плати за ліцензії на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Усього за січень-липень суб'єктам господарювання фіскальна служба регіону видала майже 6 тисяч ліцензій, у тому числі 3,5 тисячі – для торгівлі вроздріб алкогольними напоями та майже 2,5 тисячі – тютюновими виробами. Крім того, продовжено термін 7,2 тисячі дозволів, призупинено дію 612, анульовано 788 документів.

З переліком діючих ліцензій, кількість яких у Запорізькій області станом на 1 серпня складала 8837, можна ознайомитись на сайті фіскальної служби: http://zp.sfs.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Також за сім місяців поточного року з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів, фахівці органів ДФС регіону провели 593 перевірки суб'єктів господарювання. За виявлені порушення застосовані фінансові санкції на загальну суму 23,5 мільйона, в тому числі донараховано акцизного податку в сумі понад 19 мільйонів.

 

Запорізькі автовласники поповнили місцевий бюджет на 6 мільйонів

З початку року власники VIP-авто сплатили до місцевих бюджетів Запорізької області 6 мільйонів 150 тисяч гривень транспортного податку. Рівень надходжень на 2,3 мільйона або на 60 відсотків перевищив минулорічний.

Найбільші суми перерахували юридичні та фізичні особи м. Запоріжжя – майже 2,8 мільйона, що на 1,2 мільйона більше, ніж торік. Автовласники Мелітопольщини та Приазов'я спрямували до скарбниці 760 тисяч, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 685 тисяч, Василівського та Михайлівського районів – 400 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 390 тисяч.

Нагадаємо, ставка транспортного податку складає 25 тисяч гривень на рік. Він нараховується за легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 мільйон 396 тисяч 125 гривень). У цьому році граничний термін сплати фізичними особами транспортного податку – 29 серпня.

 

Податкові надходження від підприємців спрощеної системи оподаткування зросли на 120 мільйонів

З початку року до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшов 621 мільйон гривень єдиного податку, що на 120 мільйонів або на 24 відсотки перевищує показники аналогічного періоду минулого року.

Найбільші суми забезпечили суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи – понад 400 мільйонів, що на 86 мільйонів або на 27 відсотків більше, ніж торік. Сільгоспвиробники, які перебувають у четвертій групі спрощеної системи оподаткування, спрямували до скарбниці 134,6 мільйона, збільшивши рівень сплати на 18 відсотків або на 20,7 мільйона. Юридичні особи третьої групи поповнили місцеві бюджети на 85,6 мільйона, що на 14 мільйонів або на 19,5 відсотка перевищує минулорічні дані.

Близько половини надходжень сплачено до бюджету м. Запоріжжя – 302 мільйони, скарбниці м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів отримали 73,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів – 55,5 мільйона.

Спрощену систему оподаткування використовують майже 46 тисяч підприємців-фізосіб, понад 8,2 тисячі юридичних осіб перебувають у третій групі, також у територіальних підрозділах фіскальної служби регіону зареєстровано 2,2 тисячі сільськогосподарських підприємств-платників єдиного податку.

 

Запорізькі митники упередили незаконне вивезення валюти

У міжнародному аеропорту м. Запоріжжя під час митного оформлення пасажирів, які відлітали рейсом "Запоріжжя-Стамбул", громадянка України вирішила обрати "зелений коридор", де митний контроль здійснюється у спрощеному порядку, без заповнення декларації.

Після того, як вона перетнула "білу смугу", що позначає закінчення "зеленого коридору", фахівці Запорізької митниці ДФС виявили у її сумочці іноземну валюту, а саме: десять тисяч євро та п’ять тисяч доларів США. Дозвільних банківських документів на вивезення валюти вона не надала.

Оскільки дозволена сума на вивезення валюти без письмового декларування та документів, що підтверджують її зняття у банках, складає до десяти тисяч євро, громадянка порушила митні правила, передбачені статтею 471 Митного кодексу України.

Саме цю суму пасажирці повернуто, а частину грошей, що перевищувала норму (п’ять тисяч доларів США), тимчасово вилучено.

Зауважимо, порядок вивезення валютних цінностей регулюється Митним кодексом України, розпорядчими документами Кабінету Міністрів України та Національного банку України. Докладна інформація розміщена на сайті Державної фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/viijdjayuchi-z-ukraini/peremischennya-valyutnih-tsinnostey/.

 

За минулі вихідні запорізькі митники виявили два випадки перевезення "холодної зброї"

25 серпня в запорізькому аеропорту під час здійснення митного контролю та оформлення багажу і ручної поклажі громадян, які прилетіли міжнародним авіарейсом "Стамбул-Запоріжжя", в багажному відділенні була виявлена валіза з речами, яка прибула як багаж, що незапитувався.

Того ж дня до відділу митного оформлення митного поста "Запоріжжя-аеропорт" звернувся громадянин для її отримання. Під час проведення митного контролю речей співробітники митниці виявили у валізі серед особистих речей два ножі в чохлах чорного кольору. Вони були заховані у черевику, що значно утруднювало їх виявлення.

Один ніж загальною довжиною 22,5 см був з металевим клинком та з рукояткою, яка виконана з невідомого матеріалу, другий – 27,5 см з металевим клинком та рукояткою.

Наступного дня під час митного оформлення пасажирів міжнародного авіарейсу "Запоріжжя-Варшава" громадянин США самостійно обрав спрощену форму митного контролю, без заповнення митної декларації. Після проходження "зеленого коридору" у його валізі виявлено також два ножі, які знаходились поверх особистих речей. Жодних дозвільних документів на їх перевезення він не надав.

Своїми діями громадяни порушили вимоги наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 в частині переміщення холодної зброї через державний кордон України. За даними фактами складені протоколи про порушення митних правил, предмети правопорушення вилучені та передані на склад митниці.

 

ДФС України

«Пульс» як допомога в подоланні корупції

Фахівці ДФС нагадують, що антикорупційний проект «Пульс» працює з метою подолання корупції, ліквідації перешкод, що заважають створенню сприятливого бізнес-клімату, усунення непорозумінь у спілкуванні громадян із посадовими особами органів Державної фіскальної служби України усіх рівнів.

Платники можуть відкрито повідомити про неправомірні дії чи бездіяльність працівників відомства. Крім того, клієнти, які бояться наслідків звернення на сервіс «Пульс», мають змогу анонімно залишити інформацію для подальшого обов’язкового розгляду. Після звернення на сервіс «Пульс» заявник протягом трьох днів отримує в телефонному режимі роз’яснення з порушеного ним питання.

Номер цілодобової телефонної лінії сервісу «Пульс» 0-800-501-007, якій працює за принципом call-back, цілодобово.

 

Електронні сервіси ДФС

Автозаповнення додатка 5 до податкової декларації з ПДВ в Електронному кабінеті

ДФС реалізовано автозаповнення додатка 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) в Електронному кабінеті.

Для автозаповнення додатка 5 необхідно при створенні документа звітності в приватній частині Електронного кабінету у верхній панелі навігації обрати пункт «додатково/заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані відповідних таблиць Розділів І та ІІ.

Зазначений сервіс працює в тестовому режимі, проводяться роботи щодо створення сервісу автозаповнення додатків 1 (Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)) та 6 (Довідка  (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів) до податкової декларації з ПДВ.

 

Вийшло доповнення до програмного забезпечення для формування та подання звітності

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників, що 21 серпня 2018 року вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.10.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 по 21.08.2018 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.10.0) (станом на 21.08.2018) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»

Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 (з 01.09.2018):

F/J3000412 – Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Форма № Д4 (місячна) (Додаток 4);

F/J 3040112 – Таблиця 1 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску;

J3040212 – Таблиця 2 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб;

J3040312 – Таблиця 3 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, які проходять строкову військову службу;

F/J 3040412 – Таблиця 4 Додатка 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;

F/J 3040512 – Таблиця 5 Додатка 4. Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби;

F/J 3040612 – Таблиця 6 Додатка 4. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам;

F/J 3040712 – Таблиця 7 Додатка 4. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;

J3040812 – Таблиця 8 Додатка 4. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною – інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, та нарахування сум єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

J3040912 – Таблиця 9 Додатка 4. Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу;

F3000512 – Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Форма № Д5 (річна) (Додаток 5);

F3050112 – Таблиця 1 Додатка 5. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

F3050412 – Таблиця 2 Додатка 5. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;

F3005112 – Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Форма № Д5 (річна) (Додаток 5);

F3051112 – Таблиця 1 Додатка 5. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

F3051412 – Таблиця 2 Додатка 5. Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;

F3000612 – Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати. Форма №Д6 (річна) (Додаток 6);

F3060112 – Таблиця 1 Додатка 6. Відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті;

F3060212 – Таблиця 2 Додатка 6. Відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску згідно з повідомленням-розрахунком;

F3060312 – Таблиця 3 Додатка 6. Відомості про збільшення або зменшення сум  зобов’язань за страховими внесками за результатами проведеної перевірки;

F/J 3000712 – Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Форма №Д7 (місячна) (Додаток 7);

F/J 3070112 – Таблиця Додатка 7. Відомості про застраховану особу, з якою стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання.

Для забезпечення формування запиту на отримання публічної інформації, за формою яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 468 (з 01.08.2018):

F/J 1314002 – Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби.

З метою сервісного обслуговування, створення сприятливих умов та інформування платників податку на додану вартість (з 01.08.2018):

F/J 1304001 – Запит щодо даних показника ∑Перевищ та суми податку обраховану з урахуванням вимог пункту 200¹.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за період;

F/J 1404001 – Витяг щодо даних показника ∑Перевищ та суми податку обраховану з урахуванням вимог пункту 200¹.9 ПКУ за період.

З метою практичної реалізації «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (з 01.09.2018):

F/J 1412304 – Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків;

F/J 1413302 – Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків.

Приклади формування електронних документів (Excel-файли):

? ПДВ_Дод1_Розрах_кориг_сум_ПДВ(20).xls – Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1). Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість (наказ Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (у редакції наказів Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року № 276 та від 23 березня 2018 року № 381 (далі – Наказ № 21 із змінами));

? ПДВ_Дод5_Розш-ка_под-их_зоб_та_кр-ту(звед)(20).xls – Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5). Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (Наказ № 21 із змінами).

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

Центр сертифікації електронних ключів ДФС України

Як перевірити термін дії ключа ЕЦП - алгоритм від ДФС

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників податків: перевірку чинності та терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП можна здійснити самостійно.

Відповідно до норм Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема перевірку правового статусу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті.

При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК) в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК.

У разі отримання послуг ЕЦП в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД), інформацію щодо терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП платник податків може отримати самостійно з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД.

Для цього необхідно здійснити пошук за реєстраційним номером облікової картки платника податків та завантажити посилений сертифікат ЕЦП.

Окрім того, перевірку строку чинності посиленого сертифіката клієнт АЦСК ІДД може здійснити за допомогою надійного засобу ЕЦП «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна безкоштовно завантажити з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (розділ «Програмне забезпечення» вкладка «Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1»). Додатково у зазначеному розділі розміщено Настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1», що містить детальну інформацію щодо можливостей даного програмного забезпечення.

У разі якщо термін дії посиленого сертифіката ЕЦП сплинув або його статус змінено на заблокований, платнику необхідно звернутись до АЦСК ІДД.

 



« повернутися до списку новин