Новини 20.03.2019
Платники єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Бердянщини
понад 25 мільйонів гривень
За два місяці 2019 року платники податків, що перебувають на обліку у Бердянському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області та які обрали спрощену систему оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів 25,2 млн грн єдиного податку. Це, за словами начальника Бердянського управління Оксани Федорової, на 3,6 млн. грн більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Щодо структури перерахованого до місцевих скарбниць єдиного податку, то внесок фізичних осіб-підприємців становить 7,2 млн гривень. Решту коштів сплатили юридичні особи-спрощенці.
Бердянське управління наголошує, що єдиний податок у повному обсязі спрямовується безпосередньо до місцевих бюджетів. Відтак, перераховуючи його своєчасно та у повному обсязі, суб’єкти господарювання – спрощенці забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку і благоустрою своєї місцевої громади.
Надходження ЄСВ від бердянських та приморських роботодавців
перевищили 85 мільйонів гривень
У січні-лютому поточного року платники податків Бердянщини та Приморського району перерахували 85,1 мільйона гривень єдиного соціального внеску. Як зазначила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, порівняно з відповідним періодом минулого року рівень сплати ЄСВ зріс на 11,6 мільйона гривень.
Серед основних джерел надходжень єдиного соцвнеску – нарахування і сплата ЄСВ роботодавцями із заробітних плат найманих працівників, від виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, а також від фізичних осіб-підприємців, членів фермерських господарств і самозайнятих осіб.
Новини законодавства
Змінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару
Запроваджено новації, які сприятимуть спрощенню процедури визначення країни походження товарів з Європейського Союзу та розвитку сприятливого клімату для зовнішньої торгівлі.
Так, 17 березня 2019 року набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 144 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1765».
Постанову прийнято для виконання Україною зобов’язань, взятих відповідно до додатка XV «Наближення митного законодавства» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та адаптації законодавства України до законодавства країн-членів ЄС в частині визначення непреференційного походження при імпорті в Україну товарів.
Постановою замінено Перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару, наведеного у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1765, на Перелік, встановлений Додатком 22-01 до Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року.
Цей додаток застосовується в Європейському Союзі як при імпорті товарів для визначення їх країни походження, так і при видачі уповноваженими органами сертифікатів походження на експорт товарів з Європейського Союзу, в тому числі, які призначені для України.
Перелік є ідентичним Переліку, встановленому Додатком 22-01 до Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року.
У порівнянні з Переліком, який втратив чинність, Перелік:
доповнено новими товарами у кількості 465 товарних позицій згідно з УКТЗЕД, зокрема це стосується кондитерських виробів, текстильної продукції, кухонних приладів та виробів з чорних металів тощо;
до товарів застосовано нові критерії достатньої переробки на рівні перших 4, 6, 8 знаків згідно з УКТЗЕД та додаткові (альтернативні) правила походження, що спрощує процедуру отримання товаром статусу країни походження та доступ до зовнішніх ринків.
Відповідно до статті 36 Митного кодексу України новий перелік застосовується до товарів, походженням з країн, з якими Україною не укладено угоди про вільну торгівлю, для цілей справляння ставок ввізного мита Митного тарифу України.
Затверджено форму заяви для продовження термінів за експортно-імпортними операціями
Мінекономрозвитку наказом від 27.02.2019 року № 329 затвердило:
- Інструкцію щодо заповнення форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком;
- форму заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком;
- форму висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
Зміни 2019 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що листом від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17 ДФС України, повідомила про основні зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2019 році якими доповнено та уточнено деякі норми, визначені Податковим кодексом України (далі - Кодекс):
Введено поняття активу з права користування — визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.12 Кодексу);
Визначено поняття нормативу витрат на виплати страховим посередникам — гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 14.1.1251 Кодексу).
Уточнено поняття деривативу (п.п. 14.1.45 Кодексу), зокрема:
- вилучено визначення деривативу як стандартного документа;
- не передбачається затвердження Кабінетом Міністрів України стандартної (типової) форми деривативів;
- платежі за угодами свої розраховуються на підставі ціни (котирування) базового активу, також з урахуванням процентних ставок у межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежу;
- визначено, що форвардний контракт не є стандартизованим цивільно - правовим договором, та передбачено, що такий контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.
Уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій
Внесено зміни в частині вимог до установчих документів (п.п. 133.4.1 Кодексу), зокрема:
- для цілей розподілу отриманих доходів (прибутків) термін «учасники» неприбуткової організації застосовується у розумінні Цивільного кодексу України;
- для недержавних пенсійних фондів передбачена можливість передання активів у разі ліквідації такого фонду іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону.
При цьому п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2628 встановлено, що зміни до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 липня 2017 року.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації
Доповнено новим п. 138.4 Кодексу відповідно до якого, вимоги пп. 138.1 — 138.3 ст. 138 Кодексу, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди.
Уточнено вартісний показник для застосування визначених Кодексом мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій
Уточнено, що при визначенні різниць, передбачених п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу для коригування до збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 30 відсотків вартості придбаних товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, не враховуються активи з права користування за договорами оренди.
Уточнено, що вимоги із застосування різниці відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не поширюються також на вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у Накопичувального фонду та недержавних пенсійних фондів.
Доповнено новою різницею для коригування фінансового результату до збільшення при перевищенні виплат (винагород) страховим посередникам понад встановлений норматив витрат, а саме:
на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пп. 141.1.3 Кодексу).
Застосування прискореної амортизації
Внесеними до п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу змінами на 1 рік продовжено дію норми щодо права на застосування для розрахунку амортизації за прямолінійним методом мінімально допустимого строку амортизації (два роки) щодо основних засобів четвертої групи, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та якщо для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання встановлених Кодексом вимог, зокрема, основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.
