Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє. Новини 12.06.2019
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє (скачати файл)
Оксана Федорова: "На реалізацію екологічних програм платники Бердянщини перерахували 1 мільйон 760 тисяч гривень"
За п'ять місяців 2019 року на реалізацію екологічних програм до бюджетів платники Бердянщини і Приморська направили 1 мільйон 760 тисяч гривень екологічного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2018 року надходження збільшились на 392,3 тисячі або на 28,7 відсотка. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.
Із загальної суми до державної казни спрямовано понад 937 тисяч, до спеціальних фондів місцевих скарбниць – 822,8 тисячі.
Як зазначила начальник управління, за травень 2019 року до зведеного бюджету надійшло 763 тисячі, що майже на 280 тисяч або на 58% більше, ніж у травні минулого року.
З початку року більшу частину надходжень забезпечили платники м. Бердянськ – 719 тисяч, суб'єкти господарювання Бердянського району перерахували 7 тисяч, Приморського району – 37 тисяч.
Бердянські і приморські водокористувачі сплатили до бюджету 186 тисяч гривень
За січень-травень 2019 року водокористувачі м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів поповнили бюджети усіх рівнів на 186 тисяч гривень. Як повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, найбільші суми рентної плати забезпечили суб’єкти господарювання м. Бердянськ – 126,3 тисячі, платники Бердянського району – 31,5 тисячі та Приморського – 28,2 тисячі гривень.
Всього на обліку у Бердянському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області перебувають 63 платники збору за спеціальне використання води, у тому числі 54 юридичні особи та 9 фізичних осіб-підприємців.
Новини законодавства
До уваги неприбуткових установ та організацій!
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 423 затверджено зміни до „Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440.
Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 опублікована у виданні «Урядовий кур’єр» від 29 травня 2019 року №99.
Згідно змін, до пункту 8 Порядку, реєстраційна заява за формою 1-РН та документи, що додаються до неї для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, розглядаються контролюючим органом протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.
У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості (пункт 8 Порядку).
Згідно змін, неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру (пункт 12 1 Порядку).
Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи запиту підлягають заповненню.
Витяг безоплатно надається протягом трьох робочих днів.
Витяг міститиме відомості про неприбуткову організацію або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі.
Затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального
та спирту етилового
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вводиться в дію з 01.07.2019 р. (Закон України від 23.11.2018 № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»).
Постановою КМ України від 24.04.2019 № 408 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового" затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, механізм роботи зазначеної системи, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Платники акцизного податку зобов’язані з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 01.07.2019 р.
Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 р., зобов’язані до 1 липня 2019 р. зареєструватися як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Постановою установлено, що:
- рахунки платників акцизного податку, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, відкриваються у Державній казначейській службі;
- у товаросупровідних документах на пальне обсяги пального відображаються виробниками пального в кілограмах і літрах, приведених до температури
- у товаросупровідних документах на спирт етиловий обсяги спирту етилового відображаються виробниками спирту етилового в декалітрах і в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури
- товаросупровідні документи, зазначені в абзацах третьому і четвертому цього пункту, подаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності під час митного оформлення пального або спирту етилового до контролюючих органів.
Постанова набирає чинності з дня опублікування, крім п. 4 цієї постанови та пунктів 19 - 44 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого цією постановою, які набирають чинності з 01.07.2019 р.
Постанову № 408 розміщено на Урядовому порталі єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-elektronnogo-administruvannya-realizaciyi-palnogo-ta-spirtu-etilovogo
Розпорядник акцизного складу пересувного має складати і реєструвати
акцизні накладні
Змінами, внесеними Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», передбачено з 01.07.2019 р. визначення таких термінів: акцизний склад пересувний та розпорядник акцизного складу пересувного.
Акцизний склад пересувний - це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки (пп. 14.1.61 ст. 14 ПКУ).
Розпорядник акцизного складу пересувного – це суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
- реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;
- ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового (пп. 14.1.2241 ст. 14 ПКУ).
Платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ, або реалізації пального, або спирту етилового, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (п. 231.1 ст. 231 ПКУ).
Таким чином, розпорядником акцизного складу пересувного вважатиметься суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та реалізує таке пальне. Він зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД реалізованого пального.
Важлива інформація для суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю пальним
З 01 липня 2019 року запроваджується ліцензування діяльності усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Такі зміни передбачені Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Для отримання ліцензії:
- на виробництво, оптову торгівлю пальним необхідно звертатись до ДФС України за адресою м. Київ, пл. Львівська 8;
- на роздрібну торгівлю, зберігання пального необхідно звертатись до ГУ ДФС у Запорізькій області за адресою пр. Соборний, 174-а.
Для отримання ліцензій необхідно надати перелік документів, визначений ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481 ««Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами, внесеними Законом №2628).
Міністерством фінансів України наказом від 26.04.2019 №182 внесено зміни до наказу від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію».
Так, класифікацію доходів бюджету доповнено такими позиціями:
22013100 – Плата за ліцензії на виробництво пального;
22013200 – Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
22013300 – Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
22013400 – Плата за ліцензії на право зберігання пального.
Оновлено державний реєстр РРО
Державна фіскальна служба наказом від 15.05.2019 №392 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
У новому Державному реєстрі міститься:
- 102 РРО, дозволених до первинної реєстрації,
- 77 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.
- наведено перелік із 7 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється.
Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій розміщено на вебсайті ДФС за посиланням:
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html
Роз’яснення законодавства
Для переходу на спрощену систему оподаткування з III кварталу 2019 року – подайте заяву не пізніше 14 червня
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку І – ІІІ груп здійснюється відповідно до пп.298.1.1 – 298.1.4 ПКУ.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування, визначено п.298.3 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Враховуючи зазначене, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 липня 2019 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 14 червня 2019 року.
Нагадуємо, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.
Зберігаєте придбаний алкоголь в окремому приміщенні: чи є воно акцизним складом
Приміщення для зберігання алкогольних напоїв суб'єкта господарювання, який не є його виробником не є акцизним складом.
Так, відповідно до абз. «а» пп. 14.1.6 ПКУ зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23.11.2018 р. №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №2628),
З 01.07.2019 акцизний склад - це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.
При цьому розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання (далі - СГ), який, зокрема, одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 ПКУ).
Таким чином, виробничі приміщення, в яких СГ, які не є виробниками алкогольних напоїв, здійснюють їх зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів відповідно до отриманої ліцензії, не є акцизними складами та не потребують їх реєстрації
У разі погодинного розміщення туристичний збір розраховується для кожного проживаючого з базою оподаткування одна доба
Базою справляння туристичного збору (далі – Збір) є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Ставка Збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).
ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба.
У разі погодинного розміщення Збір розраховується для кожного проживаючого (платника Збору) з базою оподаткування – одна доба.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 123.02).
Рентна плата за спеціальне використання води
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати.
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадують, якщо платник податків не сплачує суму податкового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України (далі - ПКУ), такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу, а саме:
- при затриманні до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затриманні більше ніж 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% суми податкового боргу(ст.126 ПКУ);
При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, розпочинається нарахування пені починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПКУ).
Чи враховується переплата з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів?
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ).
Крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 відсотків). Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ).
Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419), сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ.
При заповненні розрахункових документів платниками податків у полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.
Разом з цим, згідно з п. 43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Отримали податкове повідомлення з обчисленою сумою плати за землю і виникли питання – звертайтеся для проведення звірки
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що суми земельного податку та орендної плати за землю обчислюються громадянам контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки. Податкові повідомлення - рішення (ППР) направляються (вручаються) за місцем реєстрації власника (користувача) земельної ділянки – до 1 липня.
Сплатити земельний податок (орендну плату) необхідно протягом 60 днів з дня вручення ППР.
У разі виникнення питань щодо обчислених сум по платі за землю, платник податку може звернутися з письмовою заявою до органу фіскальної служби за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки щодо:
- розміру площі земельної ділянки;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Для проведення звірки слід мати оригінали документів, що підтверджують право власності на землю, користування пільгами тощо.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником на підставі оригіналів документів, протягом десяти робочих днів проводиться перерахунок суми податку і надсилається (вручається) нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).
Випадки, коли ФОП має подавати декларацію з плати за землю
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ використання землі в Україніє платним.
Нормами Податкового Кодексу визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки,
Протягом періоду дії Указу Президента України від 19.01.1999 № 32/99 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»: з 19.01.1999 по 20.07.2007покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення були громадяни України – суб’єкти підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).
У разі якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю (п.286.5 ст.286 ПКУ).
Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат внесені власні кошти ФОП на розрахунковий рахунок згідно з нормами ПКУ?
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.