Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини 20.05.2020
Бердянське управління ГУ ДПС у
Запорізькій області повідомляє (скачати файл)
В рахунок погашення податкового боргу бердянські та приморські платники сплатили 4 мільйони гривень
Податковий кодекс України регламентує основні принципи та процедури погашення податкового боргу платників податків, які з тих чи інших причин не виконали свій конституційний обов’язок зі сплати платежів до бюджету.
У Бердянському управлінні податкової служби області обліковується певна категорія суб’єктів господарювання, які накопичили податковий борг, загальна сума якого станом на 01.05.2020 складає 149,6 млн гривень. До боржників застосовуються як застережні заходи (направлення податкової вимоги, самостійне визначення боржником джерел погашення податкового боргу, реєстрація податкової застави, розстрочення сплати грошових зобов’язань та податкового боргу), так і заходи примусового характеру (стягнення податкового боргу на підставі рішення суду, стягнення готівки, звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках у банках та інших фінансових установах, адміністративний арешт, реалізація майна, яке знаходиться в податковій заставі тощо).
Протягом 2020 року надходження в рахунок погашення податкового боргу до Зведеного бюджету від бердянських та приморських платників склали 4 мільйони гривень, у т.ч. до Державного бюджету – 3,6 мільйона. Про це повідомила начальниця Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова. А також зазначила, що з початку року до суду передано 12 позовних заяв щодо стягнення податкового боргу в судовому порядку на суму 0,8 мільйона гривень.
З огляду на поточну економічну ситуацію в країні не виключено, що на практиці може виникнути ситуація, коли підприємство повинно задекларувати податкові зобов’язання, але коштів на їх сплату в нього немає. Наприклад, у разі затримки контрагентами оплати відвантаженого товару чи надання послуг (виконаних робіт), або навіть відмови від обов’язків щодо їх оплати.
Для уникнення негативних наслідків для платника податків, які настають за фактом несплати узгоджених грошових зобов’язань, додатковим заходом виходу з фінансових труднощів є процедура відстрочення/розстрочення податкових зобов’язань або податкового боргу, передбачена ст.100 Податкового кодексу України. Тому при наявності доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, та відповідного економічного обґрунтування щодо можливості погашення відповідних грошових зобов’язань у майбутньому, платникам податків необхідно своєчасно вживати заходів щодо розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань, не чекаючи моменту, коли вони стануть податковим боргом.
Оксана Федорова підкреслила, що вчасна сплата податкових зобов’язань – це запорука виконання важливих соціальних програм і виплат, а також передмова фінансової стабільності в нашій державі. Тому закликаємо платників податків працювати виключно у законодавчому полі та своєчасно сплачувати до бюджету податки та збори.
Новини законодавства
З 1 травня діє електронна акцизна марка
Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що з 01.05.2020 року затверджено нові зразки марок акцизного податку (електронна акцизна марка) для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва (постанова КМУ від 12.02.2020 №74).
Електронна акцизна марка буде працювати через штрих-код та QR-код, за допомогою яких можна буде рахувати й ідентифікувати товар. Їх перевірятимуть автоматично на касових апаратах магазинів, кафе та супермаркетів.
Основна перевага нової акцизної марки – зменшення тіньового обігу сигарет і алкоголю.
Марки акцизного податку, що вже закуплені суб’єктами господарювання, застосовують у виробництві до їх повного використання. А марковані такими марками алкогольні напої перебувають в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання товару.
Нагадаємо, 31 січня 2020 року Державна податкова служба України за підтримки Міністерства фінансів запустила пілотний проект електронного сервісу «Пошук акцизної марки», який дає можливість самостійно визначити дату видачі марок акцизного податку, а також підприємство, яке її отримало. Ознайомитися з роботою даного сервісу можна за посиланням cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.
Сплата ЄСВ на єдиний рахунок
Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області на чисельні питання платників про можливість сплатити єдиного соціального внеску на єдиний рахунок сплати податків повідомляє, що Єдиний рахунок впроваджується з 1 січня 2021 року.
Кабінет Міністрів України 29 квітня 2020 року затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами.
Єдиний рахунок відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Щоб скористатися єдиним рахунком, платник спочатку повинен повідомити про це податкову. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України.
Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Звертаємо увагу, що платник не може використовувати єдиний рахунок для сплати грошових зобов'язань та податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та етилового спирту, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Також нагадуємо, що Верховною Радою України прийнято Закони України від 04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Ознайомтесь з проектом змін для впровадження програмних РРО
До 01 серпня 2020 року перенесено застосування програмних РРО, як альтернативу класичним РРО (передбачалось з 19.04.2020 року).
Таке відтермінування встановлено Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
З метою запровадження можливості використання програмних РРО при здійсненні розрахункових операцій та створення електронних розрахункових документів Міністерство фінансів України оприлюднило проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057».
Проектом наказу вносяться зміни до:
- Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій,
- Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби.
Також затверджується Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.
Проект наказу оприлюднений на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України (www.minfin.gov.ua в рубриці «ЗаконодавствоПроекти регуляторних актів для обговоренняПроекти регуляторних актів для обговорення у 2020»).
Нагадаємо, що нові правила використання РРО запроваджені Законами України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
Карантинні нововведення: штрафні санкції за порушення термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРАН з 01 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються
Законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачено звільнення від штрафних санкцій, а саме:
Передбачено звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій, зокрема:
- за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Тобто, Закони № 533 та № 540 не звільняють платників від сплати акцизного податку та від застосування до платників акцизного податку фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) декларації акцизного податку, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань.
Разом з тим, до переліку штрафних санкцій, які належні до застосування, не включені штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року.
Отже, протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Разом з тим, порушення вимог щодо реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування призводить до порушень у процедурі підтвердження легальності отримання пального у контрагента.
Платникам ПДВ: відображення операції з постачання товарів, які за Переліком №224 звільнені від оподаткування
Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.
Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.
Застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ з операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, передбачене не з моменту набрання чинності Закону №540 (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року.
Отже, платникам, які здійснювали постачання товарів, включених до Переліку №224 з нарахуванням ПДВ, необхідно здійснити коригування податкових зобов’язань щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги - з 17 березня 2020 року.
Податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у таких податкових накладних, підлягають коригуванню після повернення покупцям сплаченої ними суми ПДВ, або зарахування її в рахунок оплати майбутніх поставок.
Податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, та розрахунки коригування в податковій декларації з ПДВ за березень та будь-які наступні звітні періоди не відображаються.
У разі включення податкових накладних, складених з 17.03.2020 на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, такий платник має право подати уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити такі податкові зобов’язання.
В податковій декларації з ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України зазначених товарів, відображаються наступним чином:
- обсяги операцій з постачання на митній території України товарів, звільнених від оподаткування, вказуються у рядку у рядках 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ.
- у разі заповнення рядків 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» декларації з ПДВ, подається додаток 6 (Д6) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».
Згідно із Довідником пільг № 98/2, складеним станом на 02 квітня 2020 року (який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestriperelik/dovidniki-/54005.html), для операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, застосовується код пільги 14060544.
Деклараційна кампанія – 2020
Деякі особливості заповнення декларації у разі переходу права власності на транспортний засіб протягом звітного року
Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області області нагадує, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами.
Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».
Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:
- поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);
- поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.
Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).
Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).
Роз’яснення законодавства
Податок на нерухоме майно за квітень 2020 року, у разі подання уточненої декларації, необхідно сплатити до 29 липня 2020 року
Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу, що відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які відображаються в річній податковій декларації, сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.
Відповідно до змін внесених до Податкового кодексу Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», власники нерухомості звільняються від сплати податку на нерухоме майно за березень 2020 року. Для того, щоб скористатися даною пільгою платнику необхідно було до 30 квітня 2020 року подати до контролюючого органу уточнюючу Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Також до 30 квітня 2020 року уточнюючу декларацію за квітень мали подати і ті юридичні особи, які відкоригували податкові зобов’язання за березень-квітень 2020 року, врахувавши норми Закону № 533-IX, відповідно до яких пільговий період було встановлено на березень-квітень 2020 року.
При цьому, Законом 540 передбачено, що у разі подання уточнюючих Декларацій з підстав, визначених пунктом 525 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 Податкового кодексу та штрафні санкції згідно вимог пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період квітень 2020 року.
Враховуючи зазначене, нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом, за сплату податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за квітень 2020 року, у періоді після 30 червня 2020 року до законодавчо визначеного терміну сплати авансового внеску за ІІ квартал не передбачено.
Тому, щоб не виникало підстав для нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі уточнюючих Декларацій, слід здійснити сплату податкових зобов’язань з податку за квітень 2020 року не пізніше 29 липня 2020 року.
Маєте податковий борг: до вас прийде податковий керуючий
Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що у разі наявності у платника податків податкового боргу згідно з статтею 91 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) призначається податковий керуючий.
Податковий керуючий – посадова (службова) особа контролюючого органу, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.
Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2017 N 529, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.2017 N 786/30654.
Податковий керуючий має права та обов’язки відповідно до Кодексу.
Так, податковий керуючий
описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу,
здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі,
готує документи для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, для його продажу у випадках, передбачених Кодексом,
одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою згідно з вимогами Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
При цьому, у разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.
У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках боржника та його зобов’язання виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Кодексом.
Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.
Передбачена відповідальність у разі, якщо суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)
Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Види діяльності у ФОП – платника єдиного податку
Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) та реєструється платником єдиного податку в порядку, встановленому цією главою.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ).
Тобто, фізична особа-підприємець-платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Перейменування назви вулиці – підстава для здійснення перереєстрації платника ПДВ
Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ та пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводиться перереєстрація такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ.
Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
Податковим агентам про заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа при сплаті ПДФО
Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі 3:
? друкується розділовий знак ”;”;
? друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
Тобто у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо ПДФО, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.
