A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Берестівська громада
Запорізька область, Бердянський район

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини 04.06.2020

Дата: 04.06.2020 15:51
Кількість переглядів: 121

Бердянське управління ГУ ДПС

у Запорізькій області повідомляє (скачати файл)

 

На підтримку української армії платники Бердянського управління спрямували 16 мільйонів гривень

Протягом січня-травня 2020 року від платників Бердянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області надійшло 16,1 мільйона гривень військового збору. Це на 0,1 мільйона або на 0,7 відсотка більше надходжень минулого року.

Зокрема, платники міста Бердянськ сплатили 12,1 мільйона, Бердянського району – 1,7 мільйона, Приморського району – 2,3 мільйона гривень.

В управлінні нагадали: справляння військового збору розпочато з серпня 2014 року. Ставка збору становить 1,5 % доходів, що підлягають оподаткуванню. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

 

Новини законодавства

 

Важлива інформація для платників єдиного податку третьої групи

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

 

 

 

Податок на прибуток: зміни в оподаткуванні

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що 23.05.2020 р. набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

Законом № 466 передбачено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами, зокрема і в частині сплати податку на прибуток.

Так, розширено коло платників податку на прибуток.

Юридични особи, які застосовують спрощену систему оподаткування також є платниками податку на прибуток при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2- та розд. III Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідна норма діє з 01.01.2021 р.

Також  є платниками на прибуток фізичні особи підприємці, у т. ч. які застосовують спрощену систему оподаткування щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, а також юрособи, які є іноземними компаніями, та мають місце ефективного управління на території України (визначення поняття «місце ефективного управління» додається до ПКУ, норма діє з 01.01.2021 р.).

До платників податку – нерезидентів, як і раніше, відносяться нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом їх походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток (нова редакція пп. 133.2.2 ПКУ).

Додано нові об’єкти оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.6 та 134.1.7 ПКУ):

  • дохід від азартних ігор з використання гральних автоматів;
  • скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (визначається окремо від інших об’єктів оподаткування та по кожній такій компанії, якщо їх декілька). До такого прибутку застосовується базова (основна) ставка 18%. (норма діє з 01.01.2021 р.).

Запроваджено ст. 39-2 ПКУ, за якою здійснюється облік контрольованих іноземних компаній (діє з 01.01.2021 р.).

         Змінено ставки податку на прибуток з доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб з джерелом їх походження в Україні  – 0, 4, 6, 12, 15 і 20%.

 Визначено особливості розрахунку суми податку на прибуток, що сплачується контролюючою особою контрольованої іноземної компанії (п. 137.9 ПКУ, діє з 01.01.2021 р.). Так, сума податку зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, у т. ч. податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого такою компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій іноземній контрольованій компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

При цьому сума такого зменшення не може перевищувати суму податкового зобов’язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої компанії.

Вартісний поріг для віднесення матеріальних активів до основних засобів збільшено до 20 тис. грн. (було 6 тис. грн.) та очікуваний строк експлуатації понад рік (операційний цикл довший за 1 рік). Це стосується нових основних засобів.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до П(С)БО або МСФЗ за всіма методами амортизації (раніше виробничий метод в податковому обліку не застосовувався). Також визначено, що амортизація не нараховується в періоді невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією (додано абз. третій пп. 138.3.1 ПКУ).

Запроваджується прискорена амортизація ОЗ на період 2020–2030 роки, яку можна використовувати за бажанням платника податку для (п. 43-1 підрозд. 4 розд. XX ПКУ):

- 4 групи (машини та обладнання) та 5 групи – мінімально допустимий строк експлуатації – 2 роки;

- 3 групи (передавальні пристрої) та 9 групи – 5 років.

При цьому мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації у бухобліку.

До таких ОЗ одночасно застосовуються вимоги:

1) вони мають бути введені в експлуатацію  в межах одного зі звітних періодів з 01.01.2020 р. по 31.12.2030 р.;

2) не були у використанні;

3) мають використовуватися виключно у власній господарській діяльності та не можуть продаватися, надаватися в оренду іншим особам (крім тих, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

За порушення цих норм суб’єкт господарювання має збільшити фінрезультат до оподаткування на суму нарахованої прискореної амортизації ОЗ з дати введення ОЗ в експлуатацію.

Викладено у новій редакції п. 139.2 ПКУ. Тепер він визначатиме  резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

         Змінюється облік боргових зобов’язань (п. 140.2 ПКУ, діє з 01.01.2021 р.).  Якщо сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перевищення  нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками тощо (крім процентів, що підлягають капіталізації) до моменту введення відповідного активу в експлуатацію) понад 30% суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється  нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінзвітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого податкового (звітного) періоду. Однак це правило не буде застосовуватися до процентів, які не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно зі ст. 39 ПКУ.

Збільшення (зменшення) фінрезультату до оподаткування викладено у новій редакції.

Фінрезультат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат з визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків тощо (пп. 140.5.11 ПКУ).
  • на суму 30% вартості товарів, у т. ч. необоротних активів, робіт, послуг (крім контрольованих операцій відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь окремо визначених ПКУ нерезидентів (пп. 140.5.51 ПКУ);
  • на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. При цьому обов’язок доведення такої відсутності покладається на ДПС (пп. 140.5.15 ПКУ).

Сплата банком обов’язкових зборів, а  також сплата платниками податку інших платежів, які є обов’язковими для проведення професійної діяльності, не збільшить  фінрезультат до оподаткування (пп. 140.5.9 ПКУ).

 

Зміни щодо стягнення податкового боргу

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено певні зміни щодо стягнення податкового боргу.

Зокрема, закріплено право податкових органів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи):

-       аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою;

-       звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється – щоденно.

Розширено підстави звільнення майна платника податків - боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:

-       контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням);

-       платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

Також, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника.

Крім того, з одного несплаченого задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

З двох місяців до одного місяця звужується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем.

Збільшено з 1 мільйону до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

 

Внесено зміни до Положення про ведення касових операцій

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує, що Постановою Правління Національного банку України від 07.05.2020           № 59 (далі - Постанова № 59) внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі - Положення).

Постанова №59 набрала чинності 25.05.2020, крім змін, які набирають чинності з 01.07.2020 та з 01.08.2020 року.

Положення доповнено нормою, згідно з якою оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами програмних РРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

З 01.07.2020 р. буде дозволено здійснювати переказ коштів через юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку.

Підприємства/відокремлені підрозділи підприємств/фізичні особи - підприємці, які відповідно до законодавства України приймають до обслуговування електронні платіжні засоби та проводять розрахунки із застосуванням РРО і надають держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки з друкуванням квитанції платіжного термінала (або розрахункового документа), реєструють у встановленому порядку такі операції в розрахункових документах РРО або РК.

З 01.08.2020 р. до числа касових документів буде віднесено електронні розрахункові документи і дозволено в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, оприбутковувати готівку шляхом: (1) щоденного створення засобами програмних РРО фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій; (2) направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

 

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я зобов’язані застосовувати РРО чи програмні РРО з 01 січня 2021 року

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), який, відповідно до Закону України від              17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Разом з тим, абзацом четвертим п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я (класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я»). 

 

Новації законодавства: строки сплати податкового зобов’язання

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", запроваджені зміни, зокрема, щодо строків сплати податкового зобов’язання, які набувають чинності з 23 травня 2020 року, а саме:

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Нагадаємо, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Також передбачено, що сплачувати грошові зобов'язання, визначені податковим органом за підставами, зазначеним у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (було 10 календарних днів), крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу  (п.57.3 ст. 57 ПКУ).

 

Карантинні нововведення:

Продовжено податкові пільги та спрощення адміністративних процедур

29 травня  2020 року набирає чинності Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" (опублікований у виданні «Голос України» від  28.05.2020 № 87).

Законом, зокрема, продовжується:

- строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- строк ненарахування пені - з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах на період з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року (було з 1 березня по 30 квітня 2020 року);

- тимчасового не застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати та подання звітності з єдиного внеску з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було з 1 березня по 31 травня 2020 року);

- нарахування пені платникам єдиного внеску протягом періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року), а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

- мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по  31 травня 2020 року).

Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було до 31 травня 2020 року).

- зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ на період з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України (було по 31 травня 2020 року);

- зупинення перебігу строків давності на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України  (було до 31 травня 2020 року), встановлених:

- ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України;

- ст. 52-53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

- ст. 73 та 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Також встановлено, що

-  тимчасово суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з доходів у вигляді доплат до заробітної плати та нарахованих за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року, медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню COVID-19, та лікуванні пацієнтів із випадками COVID-19, компенсуватимуться таким працівникам у повному розмірі за рахунок коштів держаного бюджету України. Порядок виплати такої грошової компенсації затверджується КМУ.

- на період з 02 квітня 2020 року до завершення карантину до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 471 Закону України "Про зайнятість населення" (тобто звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором).

- органи місцевого самоврядування у 2020 році мають право прийняти рішення про внесення змін щодо зменшення ставок єдиного податку та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (було тільки щодо ставок єдиного податку).

 

Новації законодавства

План-графік проведення документальних планових перевірок: порядок внесення змін

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (набув чинності з 23.05.2020, крім певних положень), внесено зміни, зокрема, до п. 77.2 та 77.4 ст. 77 щодо порядку проведення документальних планових перевірок, а саме:

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:

- не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін у першому кварталі такого року

- і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік на офіційному веб-сайті ДПС оприлюднюється:

- до 30 числа останнього місяця кварталу,

- у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Тобто, про проведення планової виїзної перевірки платник податків має бути повідомлений не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку і таке повідомлення може направлятися в електронній формі через електронний кабінет платника податків, з дотриманням вимог ст. 42 ПКУ.

Нагадаємо, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

 

Останні зміни в оподаткуванні доходу при продажу легкового авто

23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким внесено зміни, зокрема, до п. 173.2 ст. 173 щодо оподаткування доходу від продажу легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, а саме:

- дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18%.

Отже з урахуванням змін, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:

- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.

Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

 

Роз’яснення законодавства

 

Довідку про статус нерезидента для звільнення від оподаткування його доходів необхідно легалізувати

Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області доводить до відома платників, що з метою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачається подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – Довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка повинна бути належним чином легалізована (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Ця вимога означає, що Довідка є доказовою базою офіційних документів на території України за умови:

- її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ;

або

- засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року;

або

- наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь