Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини 16.09.2020
Бердянське управління ГУ ДПС
у Запорізькій області повідомляє (скачати файл)
Бердянські та приморські платники оцінили переваги звітності
в електронному вигляді
На території обслуговування Бердянського управління електронними сервісами податкової служби користуються 87 відсотків платників. Як зазначила начальниця Бердянського управління податкової служби області Оксана Федорова, серед усіх можливих функціоналів Електронного кабінету найпопулярнішими у мешканців міста Бердянськ, Бердянського та Приморського районів є надання звітності в електронному вигляді та отримання довідки про відсутність заборгованості.
Особливої актуальності така форма взаємодії набула у період карантинних обмежень. Цього року кількість платників – користувачів Електронного кабінету серед бердянців та приморців - постійно зростає. На даний час 84 відсотки платників звітують в електронному вигляді. Серед юридичних осіб – це 91 відсоток, серед фізичних осіб - підприємців даним сервісом податкової користуються 78 відсотків.
На сьогоднішній день у Бердянському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області зареєстровано 10875 платників податків, з яких: 3965 це юридичні особи та 6910 фізичні особи - підприємці. Тільки за останні вісім місяців поточного року Бердянським управлінням було зареєстровано та взято на облік 741 платник (66 - юридичні особи та 675 - фізичні особи – підприємці).
Електронне листування через сервіс «Електронний кабінет» – один із зручних способів комунікації з контролюючим органом
У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області звертається до вас, шановні платники, з проханням за можливості зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку, а саме - сервісом «Електронний кабінет».
За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини сервісу «Електронний кабінет» платники податків мають можливість надіслати лист (запит про доступ до публічної інформації, звернення фізичних або юридичних осіб тощо) до ГУ ДПС у Запорізькій області у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Рекомендуємо заяву та додані до неї документи надсилати одним вкладенням.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС.
Робота у приватній частині вказаного сервісу здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
У разі виникнення питань щодо користування «Електронним кабінетом» запрошуємо скористуватись відеоуроком від податкової служби, розташованим у розділі «Головна → Медіа-центр → Відеогалерея → Відеоуроки → Відеоурок від податкової №4 «Листування з ДПС за допомогою Електронного кабінету» (http://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki).
Рекомендуємо використовувати зручні та безпечні способи комунікації з контролюючими органами.
Новини законодавства
Збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 01.09.2020: на які показники впливає?
Бердянське управління Головного управління ДПС у Запорізькій області доводить до відома, що 01.09.2020 набрав чинності Закон України від 25.08.2020 № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 822).
Законом № 822 встановлено, що з 01 вересня 2020 року мінімальна заробітна плата становить у місячному розмірі – 5 000 грн, у погодинному розмірі – 29,20 гривень.
Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, підвищується:
- мінімальний розмір єдиного внеску з заробітної плати та доходів фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб та членів фермерського господарства. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 % до бази нарахування. Тобто, з 01.09.2020 року єдиний внесок становить 1 100 грн (5 000 х 22%);
- максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок до 75 000 грн;
- мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства. Цей розмір становить 1 250 мінімальних зарплат, виходячи із ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.
Водночас, показники, які відповідно до Податкового кодексу України, залежать від мінімальної зарплати, встановленої станом на 01 січня поточного року, залишаться незмінними, а саме:
- розмір податкової соціальної пільги;
- граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;
- граничний розмір добових;
- сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;
- сума нецільової благодійної допомоги;
- ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- ставки єдиного податку:
1) для платників єдиного податку 1 групи – до 210,20 грн (до 10 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2020 року);
2) для платників єдиного податку 2 групи – до 944,60 грн (до 20 % від мінімальної зарплати на 01 січня 2020 року).
Нагадуємо, що Закон № 822 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2020 № 157.
Закон України № 466: про зміну критерію щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату
Законом України від 16 січня 2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» із змінами збільшено вдвічі поріг річного доходу (з 20 до 40 млн гривень), який дає право платнику податку на прибуток для визначення об’єкту оподаткування без коригування фінансового результату на усі різниці, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), а також для застосування виключно річного звітного періоду. Зазначені зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року.
Отже, платники податку на прибуток, щодо яких виконується зазначений критерій, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату вже за результатами податкового (звітного) 2020 року, про що має бути зазначено у Декларації у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».
Важливо, що з 01 січня 2021 року також будуть внесені зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ, які передбачатимуть обов’язкову умову щодо застосування річного періоду для платників податку на прибуток, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн гривень (зараз – 20 мільйонів гривень).
Змінено обов’язкові реквізити фіскального чека
Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – Наказ № 306), який набрав чинності 01.08.2020, внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), зокрема, змінено заголовок Положення № 13 та окремі норми викладено в новій редакції.
Так, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення № 13 в редакції Наказу № 306 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13.
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:
- найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);
- назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП) (рядок 2);
- адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. 20-ОПП (рядок 3);
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
- для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);
- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9);
- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);
- ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);
- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);
- вид операції (рядок 13);
- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);
- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);
- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);
- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);
- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);
- загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);
- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
- заокруглення (рядок 22);
- до сплати (рядок 23);
- фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24);
- QR – код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО (рядок 25);
для касового чека, що створюється ПРРО:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек ПРРО (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27);
- заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 28);
- фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29);
- напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
Рядки 10 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО (п. 4 розд. ІІ Положення № 13).
Рядки 14, 15, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (п. 5 розд. ІІ Положення № 13).
Рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (п. 6 розд. ІІ Положення № 13).
Рядки 20, 21 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розд. ІІ Положення № 13).
У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі – НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 21 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (п. 8 розд. ІІ Положення № 13).
Трансфертне ціноутворення: запроваджено документацію за трирівневою структурою
Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», передбачені зміни щодо урегулювання питань трансфертного ціноутворення.
Так, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про такі операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (п.п. 39.4.2 ст. 39 ПКУ).
Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються контролюючому органу засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Перелік інформації, яку має містити таке повідомлення визначено п.п. 39.4.2.2 ст. 39 ПКУ. Форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України.
Трирівнева структура документації з трансфертного ціноутворення (ТЦ) містить:
- документацію з ТЦ з переліком інформації визначеної п.п. 39.4.6 ст. 39 ПКУ;
- глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, платником податку, що входить до складу міжнародної групи компаній при сукупному доході за рік понад 50 млн. євро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу із вимогою надати таку документацію) ( п 39.4.7 ст. 39 ПКУ);
- звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній. Звіт подається якщо сукупний консолідований дохід групи компаній, в яку входити платник перевищує 750 млн. євро за рік (п.п. 39.4.10 - 39.4.14 ст. 39 ПКУ).
Відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків:
- повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) - вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;
- глобальної документації з ТЦ (майстер-файл) - вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;
- звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.
Також Законом №466 розширено вимоги та деталізовано окремі позиції документації з трансфертного ціноутворення (локального файлу документації з ТЦ) з обов’язковим (п.п. 39.4.6 ст. 39 ПКУ):
- вказання фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарним власниками (контролерами) платника податків (за наявності) (при вказанні даних про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків);
- наведення обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;
- надання копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в КО, та копій договорів про попереднє узгодження ціноутворення і копій податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками МГК щодо КО і в підготовці яких ДПС не брала участі (якщо платник входить до МГК);
- надання копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який подається документація з ТЦ (якщо його наявність є обов’язковою);
- доповнення опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;
- доповнення опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювалась КО, але й копіями будь-яких доповнень до таких договорів (контрактів).
Роз’яснення законодавства
Увага! Важлива інформація для платників ПДВ
Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі-Порядок) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно до п.10 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що
настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарги у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, з наступного дня після набрання чинності рішення комісії регіонального рівня. Розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня.
Платник податку має право оскаржити рішення в судовому порядку.
Відповідно до п.12 Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Згідно до п.6 Порядку питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
