Бердянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини 23.09.2020
Бердянський сектор організації роботи
організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС
у Запорізькій області повідомляє 
Бердянські та приморські землекористувачі сплатили до місцевих скарбниць понад 62 мільйони гривень
За вісім місяців 2020 року місцеві бюджети Бердянського та Приморського районів отримали 62,2 млн грн плати за землю. Переважну частину надходжень отримано від юридичних осіб, які перерахували 43,1млн грн земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. Землекористувачі – фізичні особи спрямували до бюджетів територіальних громад 19,1 млн грн земельної плати.
Цього року у формуванні місцевих бюджетів плата за землю посідає третє місце за обсягами, поступившись лише податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку для суб'єктів малого підприємництва, і становить майже 14 відсотків загальних надходжень.
За територіальною приналежністю найбільші надходження податку за землю сплачено за землі м. Бердянськ – 38,4 млн грн, землекористувачі Бердянського району поповнили бюджет на 10,6 млн грн, Приморського району – на 13,2 млн гривень.
Нагадаємо, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок сплачується власниками земельних ділянок та земельних паїв (часток), а орендна плата – землекористувачами - орендарями за земельні ділянки державної і комунальної власності, які використовуються ними на підставі договорів оренди.
Новини законодавства
З 01 серпня 2020 року у чеку РРО для всіх підакцизних товарів зазначається код товарної підкатегорії за УКТ ЗЕД
З 01 серпня 2020 року запроваджено попереднє програмування коду товарної підкатегорії за УКТ ЗЕД для всіх підакцизних товарів, тобто, у чеку РРО поряд з найменуванням підакцизних товарів мають зазначатися коди товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД .
Недотримання цієї норми загрожує суб’єктам господарювання штрафом у 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100,0грн.).
Нагадуємо, що згідно п.215.1 ст.215 Податкового Кодексу, до підакцизних товарів належать :
- спирт етиловий;
- алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння);
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
- пальне;
- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи;
- мотоцикли;
- електрична енергія.
Звертаємо увагу, що з 01.01.2021 року до переліку підакцизних товарів увійдуть рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Зміни в порядку обліку нерезидентів у контролюючих органах
З 01 липня 2020 року набули чинності зміни, внесені до Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ щодо порядку обліку у контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій).
Це означає, що нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст.6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", зобов'язані стати на облік у контролюючих органах.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється одразу після першої із вищезазначених подій, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов'язаний подати:
- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу - до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.
До заяви додаються копії таких документів (з пред'явленням оригіналів):
- витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.
У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах 3-5 п.64.5 ст.64 ПКУ, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Порядок проведення перевірки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.
Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п.86.13 ст.86 ПКУ. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Роз’яснення законодавства
Постанова КМУ №1165: захист прав сумлінних платників
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Постанова №1165) затверджено новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, який діє 01 лютого 2020 року.
Порядком, зокрема, визначені:
- Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1);
- Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (додаток 2);
- Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3);
- форма Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4);
- Таблиця даних платника податку на додану вартість (додаток 5);
- форма Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 6);
- форма Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 7).
Також постановою №1165 затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Це надає платникам податків змогу адміністративного оскарження всіх рішень про відмову реєстрації податкової накладної, що сприятиме прискоренню врегулювання досудових спорів.
Порядком, зокрема, визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).
Які дані необхідно зазначити у скарзі щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?
Скарга стосовно рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН повинна містити дані про:
найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, який подає скаргу;
індивідуальний податковий номер платника податку;
податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня;
відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;
вимоги платника податку, який подає скаргу.
Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук, що пов’язано з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.
Скарги подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML (код форми (J/F13132).
Платник має право подати скаргу протягом 10 робочих днів, розгляд скарги відбувається протягом 10 календарних днів
Як здійснюється перехід на спрощену систему оподаткування (щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку) сільськогосподарськими товаровиробниками?
Для переходу на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, встановленого для четвертої групи, або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи не пізніше 20 лютого поточного року подають:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику.
У разі, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідальність суб’єктів господарювання за неподання контрольно-звітної інформації по РРО у разі пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії чи ремонту модему
Якщо термін неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання, не перевищує семи робочих днів та при цьому наявні відповідні документи, які підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії чи ремонту модему, то відповідальність за неподання такої звітності до суб’єкта господарювання не застосовується.
При цьому, суб’єкти господарювання мають право вимагати від центрів сервісного обслуговування, енергопостачальних компаній та операторів зв’язку дотримання норм чинного законодавства щодо термінів усунення причин, які призводять до неподання контрольно-звітної інформації по РРО до ДПС.
Водночас, до суб’єктів господарювання, які не забезпечують подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як скасувати реєстрацію ПРРО?
Реєстрація ПРРО діє до дати скасування, яка здійснюється шляхом виключення ПРРО з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок № 317).
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.
Пунктом 3 розд. III Порядку №317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
- стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15.03.я 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).
Електронний підпис: що необхідно знати підприємцю
Електронний підпис (раніше - Електронний цифровий підпис) за статусом прирівнюється до власноручного підпису або печатки. В Україні ЕП має юридичну силу з 2003 року.
Електронний документ, підписаний ЕП, має таку ж юридичну силу, як паперовий документ з підписом уповноваженої особи та печаткою. Зокрема, ЕП підтверджує цілісність електронного документу, гарантує відсутність жодних змін у підписаному електронному документі та не дозволяє підписанту відмовитись від зафіксованих зобов’язань.
Окрім можливості подавати звітність до податкової служби та інших державних установ, ЕП відкриває доступ до цілої низки державних сервісів, кількість яких постійно збільшується. Серед них можливість підписувати електронні документи, реєструватися на державних порталах, отримувати виписки та довідки а також користуватися «Електронним кабінетом платника» та електронними сервісами ДПС України, тощо.
Як отримати?
Отримати особистий електронний ключ можна лише особисто та безкоштовно у податковій (АЦСК ІДД ДПС). Дізнатися адресу найближчого пункту видачі ключів для фізичної особи-підприємця при податковій можна за посиланням: https://acskidd.gov.ua/contacts.
Що необхідно мати, йдучи за ключем:
- Заповнену та підписану Реєстраційну картку (для фізичної особи/фізичної особи – підприємця) встановленого зразка, у двох примірниках;
- Копія паспорта (копії 1-2 сторінок, сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання, а також 3-6 сторінки за наявності відміток). Якщо у вас паспорт у формі картки (ID-картка), необхідно зробити копії лицьового та зворотного боку, копію паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання або копію Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи).
- Копія посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, засвідчена підписом власника, або паспорт громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (для іноземних громадян);
- Копія картки платника податків, засвідчена підписом власника. За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою, засвідчена підписом власника.
Детальніше про перелік документів для фізосіб можна тут: http://www.acskidd.gov.ua/fiz_osob
Зверніть увагу, що кожен особистий ключ користувача має бути записаний на окремий носій інформації - наприклад флешку або токен, тож подбайте про це заздалегідь.
У разі виникнення податкового боргу понад 1020 гривень, контролюючий орган надсилає платникам податкову вимогу
У разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу.
Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 гривень).
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення ( п.59.5 ст.59 ПКУ).
Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Незалежна професійна адвокатська діяльність: які витрати при визначенні сукупного чистого доходу враховуються?
Адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.
Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185) (діюча), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами, які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:
? орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю;
? технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
? обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
? витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;
? сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
? відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
? оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
? проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
? витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
? витрати на користування електронною базою законодавства;
? витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
? виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
? придбання канцелярського приладдя;
? сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
? програмне забезпечення;
? поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
? витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.
Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 із змінами (далі – Постанова № 465).
При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 885 (діюча).
Отже, при визначенні сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:
? витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);
? витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування.
