Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини 18.11.2020
Контроль за обігом готівки: робочі зустрічі із суб’єктами господарювання щодо виторгів, проведених через РРО
Одним з важливіших напрямків роботи підрозділів ГУ ДПС у Запорізькій області є контроль за суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та безготівковій формі з використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Для мінімізації сплати податків несумлінні підприємці найчастіше використовують злочинну схему продажу необлікованого товару або не застосовують касові апарати, внаслідок чого бюджет недоотримує величезні кошти.
З метою дієвого контролю за суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції через зареєстровані РРО, податківці за допомогою Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО) проводять аналіз виторгів, діяльності підприємців і підприємств, що звітують про мінімальні виторги, причини ненадходження інформації від РРО, таким чином виявляють ризикові СГД та проводять серед них роз'яснювальну роботу і вживають різні заходи з метою добровільного збільшення доходів та сплати податків.
Так, протягом жовтня – листопада п.р. очільницею Бердянського відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Оксаною Федоровою було проведено 116 робочих зустрічей з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність в сфері роздрібної торгівлі, та мають незначні виторги.
Більшість суб’єктів господарювання пояснюють зменшення виторгів, проведених через РРО протягом 9 місяців 2020 року порівняно з аналогічним періодом 2019 року, у зв’язку із карантинними обмеженнями (заборона діяльності ринків, магазинів, кафе, дитячих оздоровчих таборів, скорочення кількості відпочиваючих тощо), а вересня 2020 року к серпню 2020 року – із закінченням курортного сезону.
Оксана Федорова пояснила запрошеним, що наявність ризиків у повноті проведення розрахунків через РРО може стати підставою для фактичної перевірки суб’єкта господарювання контролюючим органом.
У ході перевірок основна частина порушень стосується неоприбуткування отриманої готівки, тому з метою упередження цього порушення фахівцями податкової служби області постійно проводяться хронометражі.
Також, до переліку ризикових потрапляють господарські об'єкти, на яких застосовуються РРО з середньомісячним виторгом менше 5 тис грн, що свідчить про незначний обсяг продажу, проведений через РРО, приховування реального обсягу розрахункових операцій та, відповідно, зниження рівня сплати податків.
Але, завдяки сумлінності суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, а також постійному дієвому контролю податкової служби за дотриманням чинних норм порядку проведення розрахунків, кількість зареєстрованих РРО, що використовується суб’єктами підприємницької діяльності постійно зростає. Так, за 2019 рік в Бердянській ДПІ було зареєстровано 367 реєстраторів розрахункових операцій, а за 10 місяців 2020 року – 663.
Враховуючи ефективність проведених заходів, ДПС планує продовжити на постійній основі застосування такого виду контролю як хронометраж виторгів, проведених через РРО.
«Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, в подальшому вплине на збільшення доходів до оподаткування, а відповідно і на надходження до бюджету», - підкреслила Оксана Федорова.
З метою уникнення правопорушень та забезпечення наповнення бюджетів усіх рівнів, просимо суб'єктів господарювання дотримуватися вимог законодавства, зокрема, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями).
Новини законодавства
Закон № 466: зміни в оподаткуванні дивідендів
Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє, що з 1 січня 2021 року набирає чинності нова редакція пп.14.1.49 ПКУ, за якою дивіденди — платіж, який здійснює юрособа, в т. ч. емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухобліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюють також:
– платіж у грошовій чи негрошовій формі, який здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
– суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), які виплачують на користь нерезидента, зазначеного в пп."а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
– вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), які придбавають у нерезидента зазначеного в пп."а", "в", "г" пп.39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
– сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
– виплата в грошовій або негрошовій формі, яку здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юрособою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу госптовариства або іншої аналогічної операції між юрособою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юрособи.
Роз’яснення законодавства
Платникам податку на прибуток: самостійно виправили помилку - чи враховувати штраф і пеню у податкових різницях?
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).
Платники, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ у редакції з 23.05.2020).
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (п. 50.1 ст. 50 ПКУ):
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Пеня нараховується відповідно до ст. 129 ПКУ.
Визнані штрафи та пеня включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).
Отже, суми штрафу та пені, нараховані платником податку при самостійному виправленні помилок за попередній податковий (звітний) період, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
На суму таких штрафів та пені податкова різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.
Інформація про платників, у яких є податковий борг, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС
На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів.
Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема:
Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.
Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Підприємство перебуває на обліку в одному районі, а джерело забруднення розташоване в іншому районі міста: куди подавати декларацію?
Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, подають декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 ст. 250 ПКУ).
Якщо платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то він може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 ст. 250 ПКУ).
Отже, якщо суб’єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова декларація з екологічного податку за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів:
- або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів;
- або за місцем свого перебування на податковому обліку.
При цьому, якщо декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку.
