A A A K K K
для людей із порушенням зору
Берестівська громада
Запорізька область, Бердянський район

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини за 17.02.2021

Дата: 17.02.2021 13:43
Кількість переглядів: 309

Бердянський сектор організації роботи

організаційно-розпорядчого управління

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє (скачати файл)

Фото без опису

Декларування доходів – справа всіх і кожного

Нещодавно начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова  приймала участь  у щотижневій нараді представників правоохоронних органів та силових структур при Бердянській райдержадміністрації.

Одним з питань порядку денного наради було декларування доходів громадянами, отриманих у 2020 році.

Фото без опису

Оксана Федорова звернула увагу присутніх, що метою декларування є не тільки сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету, а й повернення певної суми податку, яку платник сплатив зі своєї заробітної плати упродовж минулого року. Витрати, які платник податку має право включити до податкової знижки, прописані у Податковому кодексі, зокрема, це плата за навчання, сума витрат на сплату страхових платежів і пенсійних внесків, частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом тощо.

Останній день подачі декларації – 30 квітня 2021 року. Сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в річній податковій декларації, потрібно до 1 серпня 2021 року.

Для отримання податкової знижки річну декларацію про майновий стан і доходи можна подавати протягом усього поточного року.

За січень 2021 року до Бердянської ДПІ подано 419 декларацій про майновий стан і доходи. Основні випадки декларування – подання декларацій  громадяни, які отримали доходи від надання нерухомого майна в оренду - 145, подання декларації про доходи від отримання спадщини – 105. Також громадяни  декларують іноземні доходи, доходи від продажу та оренди майна, доходи від реалізації  сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних паях, інші доходи, з яких протягом року податок не сплачено.

 

Про оподаткування репетиторських послуг

Бердянська ДПІ нагадує, що громадяни, які не зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, але у 2020 році надавали репетиторські послуги, а саме: готували дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчали з будь-яких предметів тощо подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та задекларувати отримані доходи.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України дохід від надання репетиторських послуг підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором у розмірі 1,5%.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік необхідно подати до 1 травня 2021 року одним із зручних Вам способів:

-  особисто або уповноваженою на це особою до Центру обслуговування платників за місцем своєї податкової адреси;

-  надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

-  засобами електронного зв’язку, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».

 

Новини законодавства

До уваги платників податку на додану вартість! Податкову накладну та розрахунок коригування доповнено новим реквізитом «код»

Бердянська ДПІ звертає увагу платників податків на додану вартість, що з 01.03.2021, податкові накладні та розрахунки коригування (далі - ПН та РК) складаються виключно за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 з урахуванням змін до форм ПН та РК, внесених Наказом № 734.

Податкову накладну та розрахунок коригування доповнено новим реквізитом «код», в якому зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи:

- Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);

- Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (ДРФО);

- реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (для платників податків, які не включені до ЄДРПОУ);

- серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

При цьому рядок «код» у ПН та/або РК заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» ПН та/або РК.

Починаючи з 01.03.2021, в ЄРПН можуть бути зареєстровані виключно ПН та/або РК, складені за новими формами (у редакції Наказу № 734). При цьому ПН та/або РК, складені за формами, що були чинними до 01.03.2021, не прийматимуться до реєстрації в ЄРПН.

У разі, якщо, починаючи з 01.03.2021, виникнуть підстави для складання РК до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, то такий РК необхідно скласти за новою формою (у редакції Наказу № 734). Водночас у рядку «код» такого РК має бути проставлено код ознаки «1», «2», «З» або «4» залежно від ознаки джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).

Також повідомляємо, що відповідно до змін, внесених Наказом № 734, уточнено кількість найменувань поставлених товарів/послуг, які можуть бути зазначені в одній податковій накладній, а саме, починаючи з 01.03.2021, така кількість не повинна перевищувати 99999 позицій (раніше було 9999 позицій).

 

Що слід знати про новації з адміністрування та сплати ЄСВ у 2021-му році

З 1 січня 2021 року набрали чинності зміни у податковому законодавстві щодо єдиного соціального внеску. Зокрема, новації стосуються нарахування і сплати ЄСВ і визначаються законами України № 592 та 2464. Так, розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе цього податку. Звільняються від сплати за себе ЄСВ фізичні особи-підприємці та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як ФОП та провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП, і як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Крім того, для ФОП, крім спрощенців, осіб, що провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Отже, для цих категорій платників податків, ЄСВ нараховується на суму доходу (прибутку) отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

 

Кабмін розблокував призупинення податкових перевірок

Бердянська ДПІ повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 прийнято рішення про  розблокування призупинення проведення перевірок.

Дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п.77.4 ст.77 ПКУ, тобто, про проведення документальної планової перевірки керівником або заступником керівника контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки надіслано (вручено) копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ (у разі якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення  валютного, податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту), та/або п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПКУ (якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту).

Зазначені перевірки стосуватимуться СГ реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04. 2020 р. № 568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.

 

Роз’яснення законодавства

Оформлення придбання на ринку

Бердянська ДПІ нагадує платникам податків, що  відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Закупівля сільськогосподарської продукції у населення оформляється такими первинними документами: закупівельним актом, який необхідно складати з кожним продавцем, закупівельною відомістю.

В таких відомостях зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником. Однією закупівельною відомістю можна оформити розрахунки з кількома здавальниками сільськогосподарської продукції.

Закупівельний акт та закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції; ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів.

У цих документах слід також зазначити: реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника і має відмітку у паспорті); за наявності реквізити Довідки про земельні ділянки (форма № 3 ДФ); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (якщо він утримувався).

 

Змінено Порядок оскаржування рішень податкової служби

Наказом міністерства Фінансів України від 14.01.2021 N 9 внесено зміни до  Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами. Відповідно до змін, скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Рішення ДПС України прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку. Нерезиденти мають право подавати  скарги на рішення контролюючого органу до контролюючого органу, який прийняв такі оскаржувані рішення. При цьому контролюючий орган, який прийняв оскаржувані рішення, повинен розглянути скаргу нерезидента в порядку, визначеному для контролюючого органу вищого рівня.

 

Трудові відносини: способи, якими роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу

Бердянська ДПІ повідомляє, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

? засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

? на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

? на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

 

Використання ПРРО мають переваги перед класичними

Бердянська ДПІ повідомляє, що використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) мають переваги перед класичними, а саме:

? за допомогою різних гаджетів програмне забезпечення можна завантажити на смартфон, планшет, комп’ютер тощо;

? швидка та зручна реєстрація ПРРО через Електронний кабінет;

? можливість використання режиму «офлайн»;

? відсутність необхідності ведення книг обліку розрахункових операцій;

? електронні чеки замість паперових.

Крім того, до переваг використання ПРРО відноситься:

? вільний вибір для суб’єктів господарювання (РРО або ПРРО);

? відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);

? відсутність експертизи для комерційних ПРРО;

? пристосованість для будь якого пристрою, що підтримує операційну систему WINDOWS.ANDROID;

? онлайн реєстрація в контролюючому органі;

? безкоштовність (програмне рішення ДПС).

Програмне забезпечення, яке фактично є ПРРО, можна безкоштовно завантажити з сайту ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/) і встановити на свій пристрій. Нагадуємо, що безкоштовною є не тільки сама програма, але і її підтримка.

 

Всі суми доходів та витрат, сформовані за правилами бухгалтерського обліку, мають бути відображені у звіті неприбуткової організації

Бердянська ДПІ звертає увагу, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.

Норми встановлені п. 46.2 ст. ПКУ.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами і доповненнями бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі нарахування – доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Враховуючи те, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тому всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку мають бути відображені у Звіті. Тобто, суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1 – 1.10 та 2.1 – 2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «інші доходи» та 2.6 «інші видатки (витрати)» Звіту.

 

Обчислення та сплата транспортного податку для фізичної особи

Бердянська ДПІ інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком (далі – податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Норми встановлені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1   п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

Обставини, за яких застосовується арешт майна

Бердянська ДПІ повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 19.11.2020 № 716 внесено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ № 716).

Наказ № 716 набрав чинності 22.01.2021.

Наказом № 716 передбачено зокрема, розширення переліку обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків доповнено нормою, згідно з якою арешт майна може бути застосовано, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Нагадаємо, що арешт майна може бути застосовано також, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

? платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

? фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

? платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу;

? відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстратора розрахункових операцій;

? відсутня реєстрація особи як платника податків у податковому органі або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

? платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

? платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

? платник податків, що здійснює готівкові розрахунки та/або провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Отже, за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

 

Термін сплати ЄВ ФОП за найманих працівників

Бердянська ДПІ інформує, що відповідно до абзацу третього п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Згідно абзацу першого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

Тобто, ФОП - роботодавці сплачують нараховані суми ЄВ за найманих працівників за відповідний календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

 

Змінили прізвище чи адресу – проінформуйте податкову онлайн через Електронний кабінет

У Бердянській ДПІ нагадують, що у разі зміни прізвища, адреси чи інших даних, які вносяться до облікової картки платника податків, громадяни зобов’язані протягом місяця з дня виникнення таких змін повідомити контролюючі органи.

Для цього, необхідно подати заяву за формою № 5ДР або №5ДРП (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті).

Заяву громадяни можуть подати дистанційно в режимі онлайн використовуючи сервіс Електронний кабінет платника. При поданні заяви (за форма 5-ДР) в такий спосіб необхідно додати скановані копії документів, що підтверджують зміни даних.

Також громадяни можуть поінформувати податкову про зміну даних особисто або через законного представника чи уповноважену особу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних, наприклад, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про зміну імені, рішення суду про усиновлення тощо.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР або №5ДРП.

 

Плата за елітне авто: кому в 2021 році необхідно платити транспортний податок?

Власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року зобов’язані сплачувати транспортний податок.

Вартість авто визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Враховуючи, що з 1 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати становить 6000 грн – об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 2 250 000 грн.

Перелік автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком (їх марка, модель та рік випуску), розміщуються на сайті Мінекономіки щороку до 1 лютого звітного року.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і подають до контролюючого органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію  (з розбивкою річної суми рівними частками поквартально) не пізніше 20 лютого цього ж року.

Сплачувати транспортний податок юридична особа зобов’язана авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен такий легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

Нарахування суми податку фізособам здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

Щодо автомобілів, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Відповідно, попередній власник платить транспортний податок по місяць, у якому він цей автомобіль продав або подарував.

У разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків Декларації з транспортного податку тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. А за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення – в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

 

Платнику єдиного податку-юридичній особі повернуто аванс. Які особливості формування доходу?

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, то необхідно включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6  ст. 292 Податкового кодексу.

 

Працівник отримав від підприємства товари безкоштовно: чи необхідно оподатковувати?

Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, зокрема, дохід, отриманий як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.

Отже, у разі якщо підприємством безоплатно передаються працівнику товари, то їх вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах за ставками 18% та 1,5%.

При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Зазначена норма передбачена пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "е", п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

 

Продовження дії ліцензій закладів громадського харчування на торгівлю алкогольними напоями під час карантину

Законом України від 04.12.2020 № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»  внесено зміни до Закону України  №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Зокрема встановлено, що:

ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його закінчення;

під час карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також протягом трьох місяців з дня його закінчення, не призупиняється дія ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для закладів громадського харчування.

Статтею 1 Закону № 481 встановлено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання  громадського харчування;

Відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» заклад громадського харчування – це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск.

При державній реєстрації суб'єкт господарювання зазначає вид економічної діяльності, встановлений Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності». Цим класифікатором передбачена група діяльності - «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».

Тобто, відповідно до чинного законодавства, заклади громадського харчування здійснюють діяльність, яка в Національному класифікаторі визначена як «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».

З огляду на наведене, положення Закону № 481 щодо продовження на час карантину дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями мають розповсюджуватися на:

- ліцензії, видані суб'єктам господарювання, у яких основним видом діяльності є  «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування»;

- ліцензії, в частині зазначених в додатку до них РРО, які встановлені в місцях, де суб'єкт господарювання здійснює неосновний вид діяльності - «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора