A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Берестівська громада
Запорізька область, Бердянський район

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини за 24.03.2021

Дата: 24.03.2021 15:26
Кількість переглядів: 86

 

Бердянський сектор організації роботи

організаційно-розпорядчого управління

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

Бердянські територіальні громади разом із податковою службою розробляють дорожню карту зі збільшення доходів бюджетів

Днями начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова зустрілася з представниками Берестівської, Андріївської, Коларівської та Осипенківської територіальних громад. Учасники обговорили проблемні питання, які потребують першочергового врегулювання для збільшення дохідної частини бюджетів, та напрацювали дорожню карту з їх вирішення.

Особливу увагу приділили проблемним питанням під час адміністрування плати за землю, орендної плати, податку на нерухоме майно.

– Ми ініціювали зустрічі, аби допомогти знайти додаткові надходження, які можуть збільшити бюджети громад. Один із шляхів виявлення резервів – інвентаризація об’єктів оподаткування. Особливу увагу слід приділити недопущенню здійснення діяльності суб’єктами господарювання без державної реєстрації, ефективно працювати в напрямку збільшення офіційно працевлаштованих робітників, – зазначила Оксана Федорова.

Також серед пріоритетів – звірка чинних договорів оренди та виявлення неоформленого землекористування на території громад, залучення до декларування громадян-власників сільськогосподарської техніки, які надають послуги зі збору врожаю, обробки землі та громадян, які самостійно обробляють власні ділянки та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції. Крім того, оподатковуватись мають прибутки фізичних осіб-орендодавців, які надають власні земельні ділянки чи паї в оренду громадянам, які не є суб’єктами господарювання та отримують доходи у вигляді орендної плати.

 

Новини законодавства

Податкова звітність з ПДВ за новою формою

01 березня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким вносяться зміни до: 

форми податкової накладної і Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Наказ № 1307),

 форм податкової декларації з ПДВ (далі – декларація);

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок); розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Наказ № 21).

Так, зокрема:

форму податкової накладної та додатки до неї доповнено реквізитом «код», де зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи та який заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта»; збільшено до 99999 позицій кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній,  

форму декларації та уточнюючого розрахунка до неї доповнено новими рядками:

 ? 4.1.1 та 4.2.1 – для відображення коригування податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у разі проведення річного перерахунку відповідно до ст. 199 ПКУ заповнюється рядок 4.1.2;

? 5.1.1 – для відображення коригування обсягів постачань, по операціям звільненим від оподаткування ПДВ відповідно до ст. 197 та підрозд. 2  розд. XX ПКУ, міжнародних договорів. Даний рядок є довідковим, оскільки у ньому розшифровуються суми коригувань, які вже враховані у показниках рядків 5 та 5.1 декларації; 

об’єднано у один додаток додатки 1 та 5 до декларації, у якому відображається інформація щодо сум ПДВ, нарахованих платником за звітний період, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) не зареєстровано податкові накладні та відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному періоді та не зареєстрованих в ЄРПН, а також інформація щодо розшифровки податкового кредиту платника в розрізі контрагентів за звітний період.

 

Нові правила щодо податкових повідомлень-рішень (ППР) запрацювали з 20 березня

Мінфін України наказом від 31.12.2020 р. № 846 виклав у новій редакції Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок).

Він визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) платникам податків.

Порядок приведено у відповідність до норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ), у зв'язку з прийняттям Закону № 466-ІХ, Закону № 190-ІХ, Закону № 2155-VІІІ, Закону № 909-VІІІ та інших нормативно-правових актів. Зокрема, у частині:

– доповнення підстав у разі встановлення яких за результатами перевірки контролюючим органом надсилається (вручається) платнику податків ППР, розширення інформації, яка повинна міститись у ППР, прийнятих за результатами документальної перевірки, визначення інформації, яка повинна міститись у Єдиному реєстрі ППР, уніфікації норм щодо надсилання (вручення) платнику податків ППР;

– граничного строку сплати грошового зобов'язання, протягом якого платник податків зобов'язаний сплатити нараховані суми грошових зобов'язань;

– прийняття за результатами перевірок, що були розпочаті до 1 січня 2021 року, ППР, а також їх оскарження за правилами ПКУ, що діяли до 1 січня 2021 року. За перевірками, які будуть розпочаті після 1 січня 2021 року, документом передбачено прийняття ППР та їх оскаржень за правилами, що будуть діяти після 1 січня 2021 року;

– відображення у формах ППР інформації щодо права платника податків подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтвердних документів поважності причин його пропуску;

– використання єдиного рахунку з 1 січня 2021 року. Включено до відповідних форм ППР посилання на єдиний рахунок одержувача та умови сплати коштів на ці рахунки.

Крім того, кількість форм ППР (у додатках до Порядку) збільшилася вдвічі (було 14, а стало 30).

 

Роз’яснення законодавства

Звітуйте за новою формою об’єднаної звітності із ПДФО та ЄСВ

Бердянська ДПІ зосереджує увагу платників податків, на своєчасності поданні об’єднаної звітності із ПДФО та ЄСВ.

Податківці нагадують що Наказом Мінфіну від 15.12.2020р. №773 (набув чинності з 1 січня 2021 року) викладено у новій редакції форму №1ДФ, яка тепер називається «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» (далі-Розрахунок). Як пояснюють фахівці, Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою за місяцями звітного кварталу протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається. Оновлена форма 1ДФ складається із Розрахунку та додатків до нього, а саме:

- додатка 1 (Д1) «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;

- додатка 2  (Д2), який формується та подається дише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення;

- додатку 3 (Д3) «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;

- додатка 4 (Д4) «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;

- додатку 5 (Д5) «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;

- додаток 6 (Д6) «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

 Звертаємо увагу, що Розрахунок за новою формою вперше слід подати за 1 квартал 2021 року – термін 11 травня 2021року.

 

Внесено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків

Міністерством фінансів України наказом від 19.11.2020 № 716 внесено зміни до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ №716), та набрав чинності 22.01.2021 року.

Наказом №716 передбачено зокрема, розширення переліку обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків доповнено нормою, згідно з якою арешт майна може бути застосовано, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Нагадаємо, що арешт майна може бути застосовано також, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстратора розрахункових операцій;

відсутня реєстрація особи як платника податків у податковому органі або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

платник податків, що здійснює готівкові розрахунки та/або провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Отже, за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

 

Які реквізити обов’язково повинна містити податкова накладна?

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Порядок заповнення заголовку податкової накладної при постачанні товарів особі, яка не зареєстрована платником ПДВ

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини.

Зокрема, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій зазначається тип причини: «02» - складена на постачання неплатнику податку; «03» - складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «07» - складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; «11» - складена за щоденними підсумками операцій.

Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» відображається умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

 

Терміни для реєстрації податкових накладних в ЄРПН

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків (п. 201.10 ст. 201 ПКУ):

- для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених ПН та/або розрахунків коригування до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

 

Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

 

Отримали право власності або право користування земельною ділянкою? Сплатіть земельний податок сплачується з дня виникнення

Земельний податок – це обов’язковий платіж, який справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 ст. 14 ПКУ).

Об’єктами оподаткування земельним податком є:

- земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні,

- земельні частки (паї), що знаходяться у власності;

- земельна ділянка, надана в оренду (п. 270.1, п. 288.3 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону № 1952).

 

Чи передбачені штрафні санкції за торгівлю алкогольними напоями у кіосках?

Місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м., обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).

Будівлі – це земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (п.п. 14.1.15 ст. 14 Податкового кодексу).

Забороняється продаж, зокрема, алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі (ст. 153 Закону № 481).

До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст. 153 – 6800 гривень (ст. 17 Закону № 481).

Отже, якщо суб’єкти господарювання здійснюють на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями торгівлю алкогольними напоями в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо без обмеження площі, то до них застосовуються штрафні санкції як за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі у розмірі 6800 гривень.

 

Фізична особа має кілька об’єктів нерухомості в різних населених пунктах. Куди можна звернутися для звірки даних?

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, фізична особа – власник декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, має право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.

 

Які штрафи застосовуються за ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації?

Взяття на облік фізичних осіб – підприємців у податкових органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором (п. 65.1 ст. 65 ПКУ).

До фізичної особи, яка здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець, за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах застосовується штраф у розмірі 340 гривень (п. 117.1 ст. 117 ПКУ).

Разом з цим, якщо фізична особа здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець та не подавала податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до неї застосовується штраф в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).

Водночас, провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП).

Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 164 прим. 1 КУпАП).

 

Обмеження готівкових розрахунків для суб’єктів господарювання

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;

з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн. не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.

 

Індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства надаються протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання звернення

Контролюючими органами відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі.

Індивідуальні податкові консультації надаються:

- в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;

- у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

*найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

*код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

*зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

*підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

*дату звернення.

*На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби згідно з п. 52. прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

 

Фізсоба – «незалежник» для уникнення подвійного оподаткування подає суб’єктам господарювання копію довідки про взяття на облік

Бердянська ДПІ звертає увагу, що оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).

Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Отже, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

 

Популярні питання щодо програмних реєстраторів розрахункових операцій

Бердянська ДПІ повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/457996.html розміщено популярні питання щодо програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), а саме:

1. Які мають бути дії суб’єкта господарювання при відключенні світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО?

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

2. Що робити при зупинці роботи ПРРО, коли гаджет продовжує функціонувати? Чи потрібно в такому випадку до чи після перезавантаження ПРРО надавати повідомлення про виявлення несправностей ПРРО?

Статтею 5 Закону встановлено, що на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Користувач ПРРО самостійно оцінює працездатність ПРРО. Якщо роботу ПРРО відновлено одразу після його перезавантаження (короткотермінова зупинка), то ПРРО не вважається несправним. Повідомлення про виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО до Порядку № 317 у такому випадку до ДПС не надсилається.

Строки, умови та порядок подання форми № 2-ПРРО встановлені розділом ІІ Порядку № 317.

3. ПРРО дозволяє лише перегляд Z-звітів перед їх відправкою. Після відправки Z-звіти не зберігаються в ПРРО та не відображаються в закритій частині Електронного кабінету. Це призводить до незручності у підрахунку обсягів операцій для складання звітності відповідно до обраної системи оподаткування. Чи будуть відображатися в електронному кабінеті платника податків у розділі «Дані РРО. Z – звіти» дані з Z – звітів ПРРО?

Відображення фіскального звітного чеку (Z-звіту) у приватній частині Електронного кабінету буде реалізовано в ході доопрацювання програмного забезпечення ІТС «Електронний кабінет».

4. «ПРРО Каса» не дозволяє створити групи товарів для більш швидкого пошуку товарів та створення каталогу номенклатури товарів по зручним для користувача групам.

Номенклатуру товарів формує та вводить користувач ПРРО самостійно. Виконання пошуку по назві товару або її частині реалізовані в безкоштовному рішенні ДПС. Користувач ПРРО може самостійно виконати налаштування груп товарів для пошуку.

Наразі база номенклатури товарів містить такий перелік даних:

Внутрішній код товару (послуги)*;

Штриховий код товару (послуги)*;

Код товару за УКТЗЕД;

Код послуги за ДКПП;

Найменування товару*;

Код одиниці виміру;

Найменування одиниці виміру;

Ціна (грн);

ПДВ – літера;

ПДВ – ставка (%);

Збір – літера;

Збір – ставка (%).

*поля, за якими здійснюється пошук.

5. В «ПРРО Каса» відсутні налаштування для друку чека, у зв’язку з цим чеки друкуються лише у форматі А-4. Купівля термопринтерів для друку компактних чеків потребує додаткових витрат (від 1500 грн).

Безкоштовний ПРРО дозволяє друк фіскальних чеків на різних пристроях.

Процедуру налаштування друку описано в керівництві користувача, що знаходиться в складі архівного файлу разом з програмним забезпеченням для завантаження.

6. ПРРО неможливо використовувати на операційній системі IOS (для iPhone).

Розробку безкоштовної версії ПРРО, застосовну для операційної системи IOS, завершено. Її буде надано для експлуатації після завершення дозвільних процедур.

7. Необхідність генерації і електронного підпису фізичної особи - підприємця і електронної печатки.

Суб’єкт господарювання самостійно приймає рішення щодо засобу, який він буде застосовувати в ПРРО – удосконалений/кваліфікований електронний підпис або удосконалена/кваліфікована електронна печатка.

В залежності від обраного засобу суб’єкт господарювання надсилає до ДПС Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа сертифікату, який використовується для підпису, у тому числі щодо особи, якій надані повноваження проводити розрахункові операції.

Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру ПРРО.

8. Порядок використання кваліфікованих електронних підписів фізичних осіб-підприємців та їх найманих працівників при застосуванні ПРРО.

КЕП в ПРРО має використовуватись з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

В ПРРО може використовуватись КЕП лише тих осіб, дані про сертифікати електронних підписів яких внесені до Реєстру ПРРО, та які є дійсними на момент проведення розрахункової операції.

Подання даних про сертифікати електронних підписів, що використовуються в ПРРО, здійснюється з дотриманням пункту 7 розділу ІІ Порядку № 317.

9. Відсутність відеоматеріалів щодо безпосередньої роботи з ПРРО (внесення номенклатури товарів, формування квитанції тощо.)

Актуальні матеріали щодо реєстрації та використання безкоштовного ПРРО, включаючи роз’яснення, інструкції користувачів та відеоуроки, розміщено на банері «Програмні РРО» https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/. Матеріали банеру постійно оновлюються.

10. Питання доступності завантаження з офіційного вебпорталу ДПС програмного рішення для застосування у ПРРО та питання порядку реєстрації ПРРО.

ДПС з 01.08.2020 надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Ці рішення доступні для завантаження.

Після встановлення безкоштовного програмного рішення на відповідний пристрій такий ПРРО підлягає реєстрації.

Реєстрація ПРРО здійснюється з дотриманням розділу ІІ Порядку № 317.

Реєстрація ПРРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння фіскальним сервером ДПС фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

 

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками першої і другої груп

Бердянська ДПІ повідомляє, що порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками першої і другої груп регулюється нормами статті 295 Податкового кодексу України. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Контролюючими органами здійснюється нарахування таких внесків на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

 

Обставини, що звільняють платника податків від фінансової відповідальності

З 01.01.2021 введено новий інститут, що надає право контролюючим органам звільнити від відповідальності платника податків або застосувати санкцію у розмірі, меншому ніж передбачений нормою статті, за наявності окремо визначених обставин. Такі положення нададуть можливість контролюючим органам при розрахунку штрафних санкцій за результатами розгляду заперечень до акта перевірки платника податків чи у процедурі адміністративного оскарження враховувати наявність /відсутність об’єктивних обставин у платника податків, що зумовили вчинення ним правопорушення та/або наявність вини останнього.

Тобто, незважаючи на те, що особа вчинила податкове правопорушення та наявності всіх необхідних елементів для притягнення її до відповідальності, законодавець передбачив можливість звільнення цієї особи від відповідальності або пом’якшення її відповідальності.

Так, відповідно положення п. 112.8 ст. 112 Кодексу, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначено наступні:

- сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення (ст.102 «Строки давності та їх застосування» Кодексу);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації1, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (приписи щодо індивідуальних податкових консультацій аналогічні нормі п.53.1 ст.52 Кодексу, яка втрачає чинність з 01.01.2021);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 1251 цього Кодексу);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв’язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, за умови виконання обов’язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;

Абзац другий п. 49.6 ст. 49 Кодексу містить умову, відповідно до якої платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету.

Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;

- самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу).

Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п’ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;

- інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені Податковим кодексом або Митним кодексом України.

Платник податків, відповідно до п.п. 17.1.16 п.17.1 ст. 17 Кодексу, має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому Кодексом.

 

Декларування 2021

Порядок оподаткування доходу від продажу (обміну) транспортних засобів зазнав змін

Бердянська ДПІ повідомляє, що під час декларування доходів отриманих протягом 2020 року слід врахувати зміни, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Зокрема, до ст. 173 Податкового кодексу України, яка регламентує порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого.

Зазначимо, що дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід від продажу (обміну) другого об’єкта - підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ, а третього та наступних - за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Тобто, відповідно до внесених змін, дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5%, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18%.

 

Громадянам, які одноосібно обробляють земельні ділянки, необхідно задекларувати свої доходи

Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України , відповідно до норм якого подавати Декларації зобов’язані і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 га та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (пп. 165.1.24 ст. 165 ПКУ).

Для фізичних осіб встановлено граничні строки подання податкових Декларацій, а саме: відповідно до пп. 49.18.4. ст. 49 ПКУ громадяни зобов’язані подати  декларації — до 1 травня року, що настає за звітним (за 2020 рік Декларація подається не пізніше 30 квітня 2021 року).

Крім того, при отриманні у 2020 році доходів від здавання в оренду  земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі — орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.

Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 га, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники ПДФО зобов’язані до 1 серпня року, що настає за звітним.

Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання — фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

РРО у смартфоні використовують 1408 запорізьких платників

З моменту запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій до використання новітнього покоління касової техніки вже долучилось 1328 запорізьких підприємців та 80 компаній і підприємств. Так, суб'єкти підприємництва-фізичні особи зареєстрували 1403 програмних РРО, юридичні особи – 153. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Як підкреслив керівник податкової служби регіону, програмні РРО – це зручна альтернатива класичним касовим апаратам. Суб'єкти господарювання за власним рішенням можуть обирати спосіб фіксації розрахункових операцій.

Водночас програмне забезпечення встановлюється на будь-який пристрій, зокрема, комп'ютер, ноутбук, смартфон або планшет тощо. ПРРО надають безліч можливостей для представників бізнесу, серед них: відправка покупцю електронних чеків, ведення обліку товарів, формування звітності за будь-який період, робота в режимі офлайн (до 36 годин разово та не більше 168 годин на місяць), онлайн підрахунок податків та знижок, сканування штрих-коду для отримання ціни товару з бази даних, фіксування дати, часу та деталей операції розрахункової операції, підключення до РРО вагів та багато іншого.

Завантажити програмне забезпечення можна за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Відеоурок щодо реєстрації ПРРО можна переглянути на веб-сайті ДПС: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

В Запоріжжі 88 підприємців продавали алкоголь і тютюн без ліцензій

Запорізькі податківці у складі робочих груп здійснюють обстеження торговельних об'єктів, власники яких мають ризики нелегальної реалізації. Лише за місяць фахівці встановили, що із 529 об'єктів у 88 алкоголь і тютюн продавався без відповідних ліцензій. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Упродовж січня-лютого поточного року співробітники податкової служби регіону провели 43 перевірки підприємств і підприємців, які торгують алкогольною і тютюновою продукцією. За виявлені порушення вимог законодавства, що регулюють виробництво і обіг підакцизних товарів, донараховано 2 мільйони 506 тисяч гривень штрафних санкцій.

Серед поширених порушень – продаж алкоголю за цінами, нижчими від мінімально встановлених та тютюнових виробів, вартість яких перевищувала максимально встановлену. З початку року встановлено 20 фактів та застосовано штрафні санкції на суму 200 тисяч гривень.

На другому місці – торгівля у невизначених для цього місцях – виявлено 9 випадків та нараховано 61,2 тисячі гривень.

Також зафіксовано 4 порушення реалізації та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку. Суб'єктів господарювання притягнено до відповідальності у вигляді штрафів у розмірі 1 мільйон 381 тисяча гривень.

За три факти зберігання алкогольної та тютюнової продукції у не внесених до Єдиного реєстру місцях порушникам доведеться сплатити 763 тисячі гривень.

Керівник податкової служби регіону також повідомив, що всього станом на початок березня 2857 запорізьких підприємців і торговельних компаній мають 7857 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. За січень та лютий від ліцензування до місцевих бюджетів надійшло 5,5 мільйона гривень, а від продажу підакцизних товарів – понад 50 мільйонів гривень акцизного податку.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькі компанії сплатили до місцевих бюджетів майже 15 мільйонів гривень податку на прибуток

З початку року запорізькі підприємства і комунальні установи регіону спрямували до місцевих бюджетів 14 мільйонів 724 тисячі гривень податку на прибуток. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень сплати до показника минулого року зріс на 13 відсотків, додаткові надходження склали 1 мільйон 742 тисячі гривень.

Так, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя перерахували до скарбниці 9,6 мільйона, 1,5 мільйона надійшло від мелітопольських і веселівських підприємств, бердянські та приморські компанії і організації направили до бюджету 794 тисячі, вільнянські та новомиколаївські – 589 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 495 тисяч, василівські і михайлівські – 488 тисяч, токмацькі та чернігівські – 353 тисячі тощо.

На даний час в регіоні нараховується 898 платників податку на прибуток.

Основна ставка платежу становить 18 відсотків. Відповідно до норм Бюджетного кодексу України 10 відсотків податку зараховується до бюджетів міст, районів та об'єднаних територіальних громад. Крім того, 100 відсотків платежу від фінансових установ комунальної форми власності також надходить до місцевих бюджетів.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Напрацювання Ради підтримки підприємництва у фокусі уваги запорізької бізнес-спільноти та податківців

У податковій службі регіону відбулося чергове засідання Громадської ради. У заході взяли участь начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, заступник начальника Олена Щедровська, голова Громадської ради при ГУ ДПС області Світлана Проніна, заступник голови Громадської ради Лариса Церетелі, представники Запорізької облдержадміністрації та члени дорадчого органу.

Одним із ключових питань був розгляд пропозицій щодо змін в законодавстві, які напрацьовані Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президенті України. Лариса Церетелі, яка увійшла до складу декількох експертних робочих груп, презентувала поточні результати роботи за основними напрямами: "Застосування РРО", "Розширення інструментів спрощення адміністрування та застосування IT-технологій", "Лібералізація у сфері трудових відносин" та "Регулювання нагляду за якістю непродовольчих товарів".

За підсумками розгляду, враховуючи важливість оперативного напрацювання законодавчих змін, сторони вирішили ініціювати збільшення кількості експертів, які представлятимуть Запорізьку область в профільних робочих групах.

Крім того, учасники обговорили законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

Також частину зустрічі присвятили питанню запровадження в регіоні інтерактивної мапи суб'єктів господарювання, які ведуть свій бізнес легально, що надасть можливість ідентифікувати легальних виробників і продавців продукції і посилити боротьбу із тіньовим бізнесом.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькі власники і користувачі земель збільшили надходження на сто мільйонів

У січні-лютому до місцевих бюджетів регіону надійшло 265 мільйонів гривень плати за землю. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на сто мільйонів або на 60 відсотків.

Так, власники і користувачі земель-юридичні особи сплатили 247 мільйонів, фізичні особи – 18,4 мільйона.

Найбільші суми спрямували до скарбниць громад підприємства і підприємці м. Запоріжжя – 168 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання направили до бюджетів 22 мільйони, бердянські і приморські – 14 мільйонів, мелітопольські та веселівські – 13,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 10,6 мільйона, василівські та михайлівські – 8,4 мільйона, якимівські та приазовські – 7,6 мільйона тощо.

Для розширення кола платників фахівці податкової служби здійснюють звірки та обмін інформацією з об'єднаними територіальними громадами, територіальними підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, РВ Фонду державного майна України. У результаті за два місяці залучено до оподаткування 17 суб'єктів господарювання (річна сума нарахувань складає 1,2 мільйона гривень).

Також виявлено два підприємства, які використовували земельні ділянки без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань – 18,3 тисячі).

Усього на даний час в області нараховується 9190 землекористувачів-юридичних осіб та 292 тисячі фізичних осіб.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькі підприємства сплатили 138 мільйонів гривень "екоподатку"

Упродовж січня-лютого запорізькі компанії і підприємці сплатили до бюджетів усіх рівнів 138 мільйонів гривень екологічного податку (без показників великих платників). Це на 75 мільйонів 300 тисяч гривень або на 120 відсотків більше показника двох місяців 2020 року.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, зі сплаченої суми до державного бюджету надійшло понад 83 мільйони гривень, до спецфондів місцевих бюджетів – 55 мільйонів, що, відповідно, на 48,8 мільйона та 26,5 мільйона більше, ніж торік.

Більшу частину надходжень забезпечили суб'єкти господарювання м. Енергодар – 81,2 мільйона. Платники м. Запоріжжя спрямували до скарбниць 44,6 мільйона, Запорізького району – 8,3 мільйона, мелітопольські і веселівські – 1,2 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 780 тисяч тощо.

Всього на території Запорізької області зареєстровано 3481 платник "екоподатку". Ці підприємства під час виробничої діяльності здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають радіоактивні відходи тощо.

Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь