A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Берестівська громада
Запорізька область, Бердянський район

Бердянський сектор організації роботи ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини за 31.03.2021

Дата: 31.03.2021 15:03
Кількість переглядів: 161

 

Бердянський сектор організації роботи

організаційно-розпорядчого управління

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє

За січень-лютий 2021 року послугами Центрів обслуговування платників Бердянської ДПІ  та Приморської ДПІ скористалися більше півтори тисячі громадян

У Центрах обслуговування платників Бердянської та Приморської ДПІ надається повний спектр адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг. Відвідувачам надано понад 2000 безоплатних адміністративних послуг.

Так, за цей період платникам видано 910 картки платників податків, за відповідними запитами 336 громадянам видані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Також, проведено реєстрацію платниками єдиного податку 150 суб’єктів господарювання, надано 172 витягів з реєстру платників єдиного податку.

Крім вищезазначеного, фахівці ДПІ за цей період зареєстрували 41 реєстраторів розрахункових операцій та 182 книги  обліку розрахункових операцій.

Звертаємо увагу платників податків, що при відвідуванні Центру обслуговування платників необхідно дотримуватись правил рекомендованих МОЗ та надавати перевагу отриманню послуг в онлайн-режимі, використовуючи можливості сервісу «Електронний кабінет».

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua.

 

Легалізація трудових відносин і заробітної плати – один з ключових напрямків роботи нової податкової служби

Сьогодні в Україні гостро стоїть проблема легалізації трудових відносин, яка включає в себе два аспекти: легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Нелегальна зайнятість – це використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення трудових відносин («тіньова» зайнятість). В даному випадку роботодавець використовує найману працю без укладання трудового договору, іноді без офіційного оформлення відбувається стажування чи проходження випробувального терміну або здійснюється оформлення працівника на умовах неповного робочого часу у разі фактичного виконання роботи повний робочий час.

Інколи суб’єкти господарювання (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати – офіційну і неофіційну (зарплату «в конвертах»), що здається вигідним як для роботодавця, так і для самого працівника, але в результаті призводить до негативних наслідків. Працівники сьогодні не бачать проблем в отриманні «тіньової» зарплати, так як до кишені надходять «чисті доходи», але в майбутньому такі робітники позбавляють себе соціальних гарантій.

Небезпека зарплати «в конвертах» і «тіньової» зайнятості полягає в тому, що до бюджетів та державних фондів не надходять в достатньому обсязі кошти від сплати податків, зборів і внесків, а також в тому, що працівник втрачає страховий стаж для призначення пенсії та при досягненні пенсійного віку не зможе отримати пенсію, розмір якої буде відповідати рівню його реальної заробітної плати. 

Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно (без укладення трудового договору) або отримуючи заробітну плату «у конверті» працівник повинен чітко усвідомлювати, що він сам позбавляє себе соціальних гарантій:

-  з «тіньової» зарплати роботодавець не здійснює відрахування єдиного соціально внеску, що негативно вплине на розмір призначеної пенсії в майбутньому;

-  особа, яка працює без трудового договору, не буде мати права на відпустку та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, втрачає страховий стаж;

-  працівник може працювати понад норму, без вихідних та у святкові дні без додаткової оплати за це (не буде дотримано мінімальних гарантій в оплаті праці);

-  відсутність офіційних доходів може стати підставою для відмови у призначенні різних видів допомоги та субсидій;

-  працівника можуть звільнити у будь-який момент без виплати вихідної допомоги, а можливо і без оплати за виконану роботу, отримати належний розрахунок під час звільнення у більшості випадків буває дуже важко (факт перебування у трудових відносинах з роботодавцем доведеться доводити в суді за допомогою свідків).

Для роботодавців використання нелегальної праці також має рад негативних наслідків:

-  допуск працівника до роботи без укладання з ним трудового договору є грубим порушенням законодавства про працю та тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу;

-  ухилення від сплати податків шляхом використання нелегальної найманої праці підлягає фінансовій, адміністративній та кримінальній відповідальності;

-  роботодавець наражає себе на небезпеку натрапити на недобросовісних, безвідповідальних працівників, внаслідок дій яких може понести фінансові втрати, відшкодувати які за рахунок працівника буде важко через відсутність трудового договору (доводити факт нанесення працівником збитків доведеться в суді).

Офіційне оформлення працівників для бізнесу – це позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання та примноження прибутків.

Фахівці Бердянської ДПІ наполягають: кожен громадянин, як роботодавець, так і найманий працівник, повинен бути соціально відповідальним, дбати про своє майбутнє вже сьогодні і розуміти, що легальна праця і заробітна плата - це гарантія соціальної захищеності та запорука економічного розвитку держави.

 

Новини законодавства

Інформація про суми нарахованого єдиного внеску за новою формою подається з 01.04.2021 року

Бердянська ДПІ нагадує, що роботодавці вперше подають до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 773), за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021.

Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ, з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», який набрав чинності з  01 січня 2021 року, затверджені у новій редакції:

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Пунктом 3 Наказу № 773 установлено, що Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подається за I квартал 2021 року.

Враховуючи викладене, страхувальники (роботодавці) вперше подають до контролюючого органу інформацію про суми нарахованого єдиного внеску у складі Розрахунку за формою, затвердженою Наказом № 773, за підсумками І кварталу 2021 року (з розбивкою по місяцях), тобто починаючи з 01.04.2021 (граничний термін подання 09.05.2021).

Водночас, чинні форми звітності з єдиного внеску, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Наказ № 435), є окремою звітністю з єдиного внеску та не можуть відповідати вимогам законодавчих змін. Таким чином, з метою уникнення правової колізії щодо існування декількох форм звітності з відображення сум нарахованого єдиного внеску зазначені вище форми звітності мають бути скасовані.

Враховуючи зазначене, наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2021 за 190/35812 (далі – Наказ № 814), передбачено скасування наказу № 435 із змінами з 01.01.2022.

Пунктом 1 Наказу № 814 встановлено, що звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску за формами, встановленими Наказом № 435, подається до контролюючих органів за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в податкових органах:

- до 01 квітня 2021 року – згідно з додатком 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом № 435, для платників ЄВ, визначених пп. 1 та 16 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за звітні періоди до 2020 року включно та у разі проведення державної реєстрації припинення до 28 лютого 2021 року.

 

Зміни до Порядку обліку про платників податків і зборів

Бердянська ДПІ інформує, що 19.03.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку про платників податків і зборів» (далі - Наказ № 62), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 340/35962.

Звертаємо увагу, що Наказом № 62 внесено зміни до процедур взяття на облік у контролюючих органах нерезидентів (іноземних юридичних компаній, організацій), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Викладено у новій редакції додаток 6 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (дані - Порядок). Цим додатком замість форми заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма № 1-РПП) впроваджено нову форму заяви про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН).

Встановлено, що основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації - контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до норм пункту 64.5 статті 64 розділу II Податкового кодексу України (п.3.4. розділу III Порядку).

У розділі IV Порядку визначено перелік документів, що подаються до контролюючого органу для взяття на облік нерезидентів, відокремлених підрозділів нерезидентів, у тому числі постійних представництв нерезидентів разом із заявою форми № 1 -ОПН.

Розділом V Порядку визначено порядок взяття на облік та реєстрації нерезидента платником податку на прибуток у контролюючих органах, зняття з обліку нерезидента як платника податку на прибуток у зв’язку з припиненням нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво (постійні представництва).

Звертаємо увагу, що нерезидент зобов’язаний надати до контролюючих органів інформацію про всі свої постійні представництва та забезпечити постановку на облік в контролюючих органах всіх своїх відокремлених підрозділів, акредитованих (зареєстрованих, легалізованих) на території України.

Взяття на облік нерезидента платником податку на прибуток, зняття ознаки платника податку на прибуток для постійного представництва нерезидента проводиться на підставі відповідного листа постійного представництва нерезидента про зняття ознаки.

Також інформуємо, що коментарі щодо змін, які стосуються виконання нерезидентами та їх відокремленими підрозділами обов’язків щодо обліку та реєстрації платниками податків детально викладені на порталі ДПС в Інформаційному листі № 19 «Щодо оподаткування нерезидентів та їх постійних представництв за результатами 2020 року та реєстрації платниками податків з 1 січня 2021 року».

 

Змінено форму Розрахунку частини чистого прибутку

В Бердянській ДПІ повідомляють, що 16 березня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» (далі – Наказ № 4), згідно з яким втратив чинність, зокрема, наказ Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 № 285 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями». Форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) затверджено відповідно до пункту 46.2 статті 46 розділу II Податкового кодексу України. Зокрема, для господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100%, базовим звітним періодом для подання такого Розрахунку – календарний рік. Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю, яка є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною. З редакцією Наказу № 4 Ви можете ознайомитися скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.tax.gov.ua). Наказ № 4 опубліковано 16.03.2021 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 20.

 

Роз’яснення законодавства

Алгоритм сплати єдиного внеску та уникнення заборгованості

З метою актуалізації питання щодо необхідності своєчасної сплати єдиного внеску Бердянська ДПІ нагадує про основні законодавчі вимоги з даного питання.

Податківці звертають увагу на найголовніші моменти, що пов’язані з несвоєчасною сплатою єдиного внеску та наслідками заборгованості:    

1. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (за наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄСВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄСВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу. 

2. Обов'язки платників ЄСВ виникають у ФОП, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, членів фермерського господарства та осіб які провадять незалежну професійну діяльність з дня їх державної реєстрації/ з початку провадження діяльності та припиняються після державної реєстрації закриття (припинення) ФОП/припинення відповідної діяльності. При цьому сплата внеску проводиться за місяць, у якому відбулася така реєстрація/припинення.

3.  Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб.

4.  У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

5. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню.

6. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.  

7. Платнику, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. У разі не погашення узгодженого боргу з єдиного внеску, податкові органи надсилають в порядку, встановленому законом до органів державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.

Боржникам-приватним підприємцям особливо слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно приватного підприємця, що ставить під загрозу добробут власної сім’ї. Також  у відповідності до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України  і в’їзду в Україну громадян України» до боржників-підприємців та посадових осіб підприємств боржників  вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.

8. Працівник має право знати свій страховий стаж і сплачений за нього єдиний внесок! На вимогу найманого працівника –  застрахованої особи, на користь якої роботодавець сплачує єдиний внесок, такий роботодавець зобов’язаний пред'являти повідомлення про взяття на облік такого працівника як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

9. Дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з єдиного внеску можна, якщо особисто звернутися до ДПС з відповідною письмовою заявою, або безпосередньо переглянути інформацію щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску в «Електронному кабінеті платника», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом».

10. Роботодавець, який не сплачував єдиний внесок, створив найманому працівникові проблеми з нарахуванням пенсії. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи зокрема за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди, за які в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ, не враховуються, наймані працівники – застраховані особи втрачають страховий стаж для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди. Аналогічно в соціальному страхуванні – якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. Крім того, якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення. Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.

11.Фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за умови сплати єдиного внеску, у тому числі, лікарняних та декретних за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Звертаємо увагу на можливість та право найманих працівників контролювати свій страховий стаж і сплачений за них єдиний внесок.

 

Умови та порядок списання штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму податкового боргу платників податків, що виник станом на 01.11.2020

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 прим. 3.

Відповідно до п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями;

осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

 

Про звіти спрощенців за старою формою декларації

Нові форми декларації для платників єдиного податку першої - четвертої груп не застосовуються до звітності за 2020-й рік.

Вперше декларації за новими формами подаються за результатами звітних періодів 2021 року.

Нові форми декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця та податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи передбачені наказом Мінфіну від 09.12.2020 № 752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578».

Передбачено, що оновлена звітність вперше подається за I квартал 2021 року платниками єдиного податку третьої групи, платниками єдиного податку першої-другої груп у 2022 році (за період 2021 рік).

 

Обмеження готівкових розрахунків для суб’єктів господарювання

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно;

з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.

 

Чи є підставою для проведення фактичної перевірки неподання суб’єктом господарювання обов’язкової звітності про використання РРО

Неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, програмних РРО, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно ст. 80 ПКУ фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.  

 

Ліквідаційна податкова декларація фізичної особи-підприємця подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилається поштою

Фізичні особи (які перебували на загальній системі) щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для місячного податкового періоду.

Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування) щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подаються особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

(Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, розділ «Актуальні запитання»).

Датою реєстрації програмного РРО є дата формування фіскального номера ПРРО

Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

 

Змінено відповідальність платників податків за порушення термінів сплати грошового зобов’язання

Бердянська ДПІ інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» змінено відповідальність платників податків за порушення термінів сплати грошового зобов’язання.

Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо вищезазначені діяння вчинені умисно, на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

Діяння вчинені платником податків умисно і скоєні повторно протягом 1 095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів – передбачають накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.

 

Підприємство - єдинник з ІІ кварталу переходить на сплату податку на прибуток. Як подати звітність?

Платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (форма якої затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією з податку на прибуток повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

 

У податковій накладній допущено помилку в обов’язкових реквізитах. Чи має право покупець включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в такій накладній?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст. 198 та ст. 201 ПКУ.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Згідно з п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Тобто враховуючи норми ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної за такою операцією, за допомого якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Право на податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної з порушенням податкового законодавства виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.

Разом з цим, покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, а помилки в реквізитах такої накладної не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.

 

Реєстрацію податкової накладної зупинено. Які дії?

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган  протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 5 робочих днів та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або відмову в такій реєстрації.

У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, платник податку має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.

У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник податку має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку. У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації.

Зазначений порядок визначений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

 

Якщо суб’єкт господарювання надає в оренду частину офісу, чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних податкових органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП подається до податкових органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

 

Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?

Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV ”Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

 

Чи потрібно при продажу основних засобів застосовувати РРО?

 Відповідно до преамбули Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Разом з тим, п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

 Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості. По дебету рахунку 10 «Основні засоби» відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.

Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Враховуючи зазначене вище, у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим), або у безготівковій формі через банківські установи.

Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148.

 

Де на офіційному вебпорталі ДПС можна ознайомитися з Реєстром неприбуткових установ та організацій?

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

Відповідно до п. 12 цього Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (Реєстр), на офіційному вебпорталі ДПС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.

З Реєстром можна ознайомитись у відкритій та приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).

Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних щодо включення до Реєстру достатньо здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ або найменуванням неприбуткової організації.

 

Які штрафи передбачені за продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін?

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою КМУ від 30.10.2008 № 957.

У разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція:

- 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 грн.

Зазначена норма передбачена ст. 1, ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

 

Чи узгоджувати з податковою відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі?

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:

- тільки за згодою контролюючого органу,

- а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу:

- за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні,

- та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна (п. 124.1 ст. 124 ПКУ).

Нагадаємо, що право податкової застави виникає (п. 89.1 ст. 89 ПКУ):

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

 

Платник єдиного податку  2-ї групи здійснює діяльність не за місцем податкової адреси. Яку ставку застосувати?

Ставки єдиного податку для платників єдиного податку 2-ї групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ).

Фіксовані ставки єдиного податку для 2-ї групи платників єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст. 293 ПКУ.

У разі здійснення платниками єдиного податку 2-ї групи господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для цієї групи платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Отже, підприємцем – платником єдиного податку 2-ї групи, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць: 20% розміру мінімальної заробітної плати.

 

Декларування 2021

Нагадуємо власникам земельних паїв про обов’язок декларувати доходи

Бердянська ДПІ нагадує мешканцям сільської місцевості про обов’язок задекларувати доходи, отримані у 2020 році.

Насамперед, доходи повинні задекларувати власники земельних паїв площею понад 2 га у разі ненадання їх в оренду або надання в оренду не податковому агенту (іншій фізичній особі). Окрім того, подати річну податкову декларацію зобов’язані мешканці громад, які минулого року отримали доходи від здачі в оренду сільськогосподарської техніки чи від обробітку землі власною технікою в період сезонних польових робіт з комерційною метою, тобто на оплатній основі.

Пропонуємо декларантам для подання декларації скористатися можливостями Електронного кабінету.

Зокрема, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи».

За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Останній день подачі декларації – 30 квітня 2021 року. Сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в річній податковій декларації, потрібно до 1 серпня 2021 року.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запоріжці сплатили до місцевих бюджетів 1,4 мільярда гривень ПДФО

За два місяці до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 414 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень аналогічного періоду 2020 року перевищено на 463 мільйони 400 тисяч гривень або на 49 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, роботодавці і мешканці м. Запоріжжя спрямували до бюджету 795,3 мільйона гривень ПДФО, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники – 184 мільйони, мелітопольські та веселівські – майже 115 мільйонів, бердянські та приморські – 73 мільйони, василівські та михайлівські – 65,7 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 48,7 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 31,8 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 30 мільйонів тощо.

Усього станом на початок березня у Запорізькій області нараховується 84 тисячі платників податку на доходи фізичних осіб.

Нагадуємо, 30 березня – останній день сплати ПДФО за лютий від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок, процентів на вклади члена кредитної спілки, а також ПДФО з нарахованого, але невиплаченого доходу за лютий.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Аферисти бентежать підприємців Чернігівського району

Запорізькі підприємці повідомляють про шахраїв, які намагаються нажитися у злочинний спосіб.

Цього разу невстановлені особи телефонували суб'єктам господарювання Чернігівського району Запорізької області та від імені начальника Чернігівської ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області прохали надати фінансову допомогу з метою уникнення податкової перевірки.

Телефонні номери, з яких надходили такі "пропозиції": 095 621-37-53 та 050 139-97-67.

Вкотре наголошуємо, у такій ситуації радимо одразу повідомляти правоохоронні органи та не перераховувати кошти.

Будьте пильними та ретельно перевіряйте інформацію.

 

У Запоріжжі посилюється боротьба з нелегальним продажем алкоголю

У Запоріжжі відбулась нарада двох депутатських комісій міської ради з питань депутатської діяльності, регламенту, законності, правопорядку та протидії корупції та з питань регуляторної політики, розвитку підприємництва, торгівлі та послуг.

Під час заходу депутати міськради, представники податкової служби регіону, правоохоронних органів області, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області обговорили шляхи протидії нелегальним точкам продажу алкогольної продукції.

Учасники розглянули правову базу, що регулює обіг та ліцензування продажу підакцизних товарів, наголосили на необхідності внесення законодавчих змін.

За результатами наради вирішено створити робочу групу у складі фахівців профільних підрозділів відомств та підгодовувати план спільних дій на найближчу перспективу.

 

Запоріжці сплатили до місцевих бюджетів 1,2 мільйона гривень "автоподатку"

За два місяці до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільйон 201 тисяча гривень транспортного податку. Із загальної суми 922 тисячі гривень спрямували суб'єкти господарювання-юридичні особи та 279 тисяч – фізичні особи. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

З початку року автовласники м. Запоріжжя сплатили 562 тисячі, оріхівські та гуляйпільські – 216 тисяч, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 90 тисяч, бердянські та приморські – 84 тисячі, пологівські, більмацькі та розівські – 60 тисяч, мелітопольські та веселівські – 57 тисяч.

Усього на даний час на території регіону нараховується 245 платників "автоподатку", серед яких 145 СГД-юридичних осіб та 100 фізичних осіб.

Нагадаємо, транспортний податок, ставка якого складає 25 тисяч гривень на рік, сплачують власники елітних легкових автомобілів з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. З переліком таких автівок можна ознайомитись на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

У Запоріжжі підбили проміжні підсумки боротьби з нелегальними АЗС

У Запоріжжі під керівництвом першого заступника голови Запорізької облдержадміністрації Володимира Шустова відбулося чергове засідання штабу з протидії незаконній торгівлі нафтопродуктами та скрапленим газом на автозаправних станціях.

У заході взяли участь представники обласної влади, податкової служби регіону, фіскальної служби та правоохоронних органів.

Так, упродовж 13-19 березня співробітники відомств провели 24 перевірочні заходи, а з початку цього тижня перевірено 31 об'єкт, де здійснювався продаж пального.

Під час заходу було наголошено на необхідності продовження спільної роботи правоохоронних та контролюючих органів.

 

Запорізькі підприємства збільшили сплату податку на прибуток на 18 відсотків

З початку року запорізькі компанії, установи та підприємці направили до державного бюджету 94 мільйони 248 тисяч гривень податку на прибуток. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком надходження зросли на 18 відсотків, додатково сплачено майже 15 мільйонів.

Так, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя зі своїх прибутків спрямували до скарбниці 60 мільйонів, мелітопольські та веселівські – 12,3 мільйона, бердянські та приморські – 5,7 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 5,3 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 2,7 мільйона, токмацькі та чернігівські – 2,2 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,6 мільйона тощо.

Усього в регіоні зареєстровано 878 платників податку на прибуток.

Нагадаємо, базова ставка платежу становить 18 відсотків, за ставками 15, 6 та 20 процентів оподатковуються пасивні доходи, отримані нерезидентами в Україні.

З актуальними роз'ясненнями та консультаціями у сфері оподаткування, зокрема, стосовно податку на прибуток, можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Запорізькі платники погасили 53 мільйони гривень податкової заборгованості

За два місяці за рахунок погашення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів надійшло 52 мільйони 700 тисяч гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державної скарбниці сплачено 22 мільйони 800 тисяч гривень, до місцевих – 29 мільйонів 900 тисяч гривень.

Для ліквідації недоїмки відповідно до вимог Податкового кодексу України фахівці податкової служби застосовували примусові заходи. Так, з рахунків боржників стягнуто 3 мільйони гривень. Від реалізації дебіторської заборгованості до бюджетів залучено 1,2 мільйона, від продажу заставного майна – 450 тисяч. Від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, до скарбниць спрямовано 2,4 мільйона. За результатами звернень до суду винесено 30 рішень на суму 58 мільйонів, з якої на даний час сплачено 4,3 мільйона.

Також з початку року списано безнадійний податковий борг у сумі 202,4 мільйона, у тому числі 164 мільйони – у зв'язку з ліквідацією боржників.

Недоїмку з єдиного внеску скорочено майже на 10 мільйонів, зокрема, через органи Державної виконавчої служби – на 2,1 мільйона.

Нагадаємо, інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщується на сайті Державної податкової служби:

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html.

Крім того, перевірити наявність заборгованості можна онлайн – в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua.

 

За використання надр запорізькі компанії сплатили 288 мільйонів

З початку року від запорізьких підприємств до бюджетів усіх рівнів надійшло 288 мільйонів 400 тисяч гривень рентної плати за користування надрами. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сплата збільшилася на 214 мільйонів.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету спрямовано 202 мільйони гривень рентної плати, до місцевих скарбниць – 86 мільйонів гривень.

Більшу частину надходжень забезпечили василівські і михайлівські суб'єкти господарювання – 269 мільйонів. Компанії і підприємці м. Запоріжжя спрямували до бюджетів понад 9 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 2,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 2,4 мільйона, бердянські та приморські – 1,2 мільйона, Запорізького району – 1,4 мільйона.

Станом на початок березня в Запорізькій області нараховувалось 585 платників рентної плати за користування надрами.

Зазначимо, платниками рентної плати за користування надрами у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи-суб'єкти господарювання, які використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання вино продукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів тощо.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь