A A A K K K
для людей із порушенням зору
Берестівська громада
Запорізька область, Бердянський район

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини за 26.05.2021

Дата: 26.05.2021 15:22
Кількість переглядів: 282

До бюджету територіальних громад Бердянська та Приморська сплачено більше 7 мільйонів гривень податку на нерухомість

Оподаткування нерухомості протягом січня-квітня 2021 року додало бюджету територіальних громад Бердянського району, м. Бердянськ та м. Приморськ 7,1 млн.грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Сума сплаченого юридичними та фізичними особами податку на нерухомість  на 82,3 відсотка перевищує аналогічні показники минулого року.

Нагадаємо, що до 1 липня фахівці податкової служби формують і надсилають податкові повідомлення-рішення про нараховану суму податку на нерухомість громадянам. Кожен власник нерухомості має право на звірку з органами ДПС  щодо нарахованої суми податку та відображення у базах даних інформації про належне майно. Таку звірку можна провести в Бердянській державній податковій інспекції, але враховуючи обмежувальні заходи через пандемію COVID-19, звірку краще провести у телефонному режимі (06153) 3-86-83.

Втім, більш зручний варіант - отримати ключ електронного цифрового підпису, зареєструватися в Електронному кабінеті та в режимі онлайн дізнаватися про нараховані податкові платежі, - рекомендують у Бердянській ДПІ.

 

Платники податку на прибуток підприємств Бердянського району сплатили 31 мільйон гривень до бюджетів усіх рівнів

В Бердянській ДПІ повідомляють, що за січень-квітень 2021 року до бюджетів усіх рівнів платники спрямували 31 мільйон гривень. З них до Державного бюджету України надійшло 27,5 мільйонів гривень, до місцевого бюджету – 3,5 мільйонів гривень податку на прибуток підприємств.

У квітні 2021 року підприємства району  сплатили до  Державного бюджету 1,5 мільйона гривень, до місцевого бюджету – 0,2 мільйона гривень податку на прибуток підприємств.

Начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова зазначає, що своєчасна сплата податків, зборів та обов’язкових платежів є запорукою добробуту усіх громадян. Сплачені податки – це вчасно виплачені пенсії, соціальні виплати, заробітні плати.

Нагадаємо, що відповідно до ст.64 Бюджетного кодексу України 10 відсотків податку на прибуток підприємств приватного сектору є доходом місцевого бюджету та спрямовується на розвиток та благоустрій територіальних громад області.

В умовах несприятливих економічних тенденцій через пандемію COVID-19  саме якісне адміністрування податкових платежів покликане забезпечити своєчасне наповнення бюджету.

 

Роз’яснення законодавства

Громадянин отримав міжнародний або вітчизняний грант. Чи необхідно оподатковувати?

Відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає, що грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Статтею 165 ПКУ встановлений перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Разом з тим, доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України – іноземні доходи, є об’єктом оподаткування резидента.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Підпунктом 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ передбачено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення у річній податковій декларації про майновий стан та доходи.

Крім того, такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

 

Платник єдиного податку змінив вид господарської діяльності. Чи передбачена за це відповідальність?

 

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Так, у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

При цьому ПКУ не передбачена відповідальність за неподання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої – третьої груп заяви у разі зміни видів господарської діяльності.

Разом з тим, згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

 

Податкові органи надають індивідуальні податкові консультації. Що потрібно враховувати?

Контролюючими органами відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (ПКУ), зокрема, є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі.

Індивідуальні податкові консультації надаються:

в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;

у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби згідно з п. 52. прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 52 і ст. 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

 

Подання уточнюючого Розрахунку та уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок), порядок його заповнення та подання податковими агентами затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

 Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника.

При цьому Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться таким чином:

1) у розд. I:

для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» - на виключення рядка;

для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;

для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення;

2) у розд. II:

у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.

 

Подання платником форми 20-ОПП. Принцип укрупнення інформації

Подання платником заяви за ф. № 20-ОПП для інформування контролюючого органу про всі свої об’єкти оподаткування, є одним з обов’язків платника податків. Таку заяву подають усі суб’єкти, що мають:

- об’єкти оподаткування,

- або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням,

- або об’єкти, через які проводиться діяльність.

Звертаємо увагу, що Наказом Міністерства фінансів України від 24.06.2020 р. № 323 було внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 із змінами.

Згідно внесених змін п. 8.4 розділу VIII «Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням» доповнено новими абзацами. А саме:

1. Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

2. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

3. Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення умовно можна розділити на два види: вертикальний (у цьому випадку, якщо за однією адресою знаходиться декілька однотипних об’єктів, то їх можна показувати як один великий і об’єднуючий їх об’єкт. Обладнання для торгового місця (лоток, прилавок, холодильник, столи) рекомендується показувати як один об’єкт «Торгівельне місце») та горизонтальний (у цьому випадку за наявності декількох однотипних об’єктів їх показують як один об’єкт. Наприклад, 50 вагонів вносимо одним записом «Вагон).

Проте існують виключення: не можна укрупнювати:

- майно, що підлягає держреєстрації з отриманням реєстраційного номера (земля, нерухомість, транспортні засоби (щодо автомобілів є нюанси));

- об’єкти, що мають різне місцезнаходження;

Не рекомендується укрупнювати об’єкти, що оподатковуються різними податками.

Для багатьох суб’єктів господарювання актуальним є питання як правильно відобразити автомобілі в заяві за ф. № 20-ОПП. Так, автомобілі укрупнювати не можна, проте їх можна узагальнити за видом, використанням, станом і видом права власності автомобілі, які не є пунктами:

1) пересувної роздрібної торгівлі (наприклад, автокрамниці),

2) громадського харчування (скажімо, приготування кави, бутербродів)

3) послуг, інших, ніж пасажирські і вантажні перевезення.

До автотранспорту, який можна об’єднувати, відносять: автотранспорт для адміністративних потреб, для власного перевезення вантажів, маршрутки, вантажні автомобілі для надання послуг з перевезення вантажів.

До автотранспорту, який не можна об’єднувати, відносять: згадані автокрамниці, автокав’ярні і т. п.; спецтехніку (автокрани, автобетономішалки, прибиральні авто і т. п., оскільки їх призначення — не перевезення вантажів і пасажирів).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».

В яких випадках податкова звітність подається з ознакою «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»?

Якщо після подання податкової звітності (далі – Документи звітності) платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

 Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Документ звітності подається з ознакою:

«Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені Податковим кодексом України строки для такого подання або з порушенням термінів подання;

«Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;

 «Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.

 

Як заповнюється декларація з ПДВ: у гривнях з копійками чи без копійок?

Відповідно до п. 4 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, усі показники у податковій звітності з ПДВ проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Згідно з п. 6 розд. І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Отже, усі показники податкової декларації та додатків до неї заповнюються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

 

Який документ підтверджує здавання виручки до банку та  оприбуткування готівки в касі?

Відповідно до п. 29 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

 

Чи можна надіслати поштою в податкову форми № 1-ОПП, № 1-ОПН, № 5-ОПП, № 8-ОПП, № 17-ОПП, № 20-ОПП?

Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік або зняття з обліку в контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та фізичних осіб – підприємців, відомості щодо яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, без подання будь-яких документів до контролюючих органів.

Взяття на облік або зняття з обліку в контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, здійснюється на підставі поданих до контролюючих органів відповідних заяв та документів, визначених Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

Передбачені Порядком № 1588 документи, а саме, заява за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів), заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-ОПН, заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП, заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП, які подаються до контролюючих органів платниками податків:

- особисто;

- через уповноважену особу (з пред’явленням примірника оригіналу документа, що засвідчує його повноваження, або копії такого документа, засвідченої нотаріально або державною установою);

- направлені поштовим відправленням.

При цьому п. 4.10 розд. IV та абзацом дев’ятим п.п. 1 п. 6.7 розд. VІ Порядку № 1588 встановлено, що у разі подання документів поштовим відправленням копії документів, що подаються разом із такими заявами відповідно до вимог Порядку № 1588, повинні бути засвідчені нотаріально або державним органом, який видав (зареєстрував) документи, здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності чи акредитував (зареєстрував, легалізував) платника податків.

 Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі шляхом надсилання документа через електронний кабінет з одночасним направленням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надсилання.

ПКУ та Порядком № 1588 не обмежується право платників податків щодо направлення до контролюючих органів заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП, а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП поштовим відправленням.

Крім того, заяви за ф. № 1-ОПП, за ф. № 1-ОПН з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», заява за ф. № 17-ОПП та повідомлення за ф. № 20-ОПП можуть бути подані до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі (подання заяви за ф. № 1-ОПН в електронній формі можливо після доопрацювання).

 

Отримання коду під час державної реєстрації новонародженої дитини

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини» надано можливість в межах комплексної послуги «Малятко» батькам новонародженої дитини за їх бажанням під час державної реєстрації народження дитини одночасно здійснити реєстрацію її у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Відповідно до п. 1 розд. ХІV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 за бажанням батьків дитини чи одного з них реєстрація дитини у Державному реєстрі здійснюється під час державної реєстрації її народження.

У такому разі Облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію народження, в обсязі, необхідному для проведення реєстрації, отриманих у порядку інформаційної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відомості про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру передаються до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відображаються у відповідному актовому записі та свідоцтві про народження.

Після внесення до свідоцтва про народження реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру Міністерство юстиції України направляє до Державної податкової служби України відомості про такий документ, а також відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), для внесення інформації до Державного реєстру.

 

Приймаєте найманих працівників – не забудьте поінформувати податкову

Бердянська ДПІ нагадує платникам про норми Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII. Відповідно до вимог Кодексу, працівник не може бути допущений до роботи без укладення відповідного договору. Зазначимо, що укладання договору оформляється наказом чи розпорядженням. Крім того, роботодавець зобов’язаний повідомити податкову службу про прийняття працівника на роботу до початку його роботи. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Звертаємо увагу, що повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою  вважаються такими, що не подавалися.

 

Відновлюємо втрачені документи

Бердянська ДПІ нагадує платникам, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, на платників покладено обов’язок по забезпенню зберігання документів, на підставі яких сформовано  податкову звітність, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник  зобов’язаний у 5-денний строк письмово повідомити (із наданням документів, підтверджуючих настання події, що призвела до втрати, пошкодження, дострокового знищення) контролюючий орган за місцем обліку та протягом наступних 90 календарних днів відновити втрачені документи.  Якщо відновити втрачені документи неможливо,  то вважається, що такі документи були відсутні у платника на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства. Звертаємо увагу, що формувати показники звітності без наявності підтверджуючих документів заборонено законодавством.

 

Про порушення при реалізації підакцизної продукції можна повідомити на «Гарячу лінію ДПС»

Одним із дієвих заходів, спрямованих на очищення роздрібного ринку від контрафактної (контрабандної) алкогольної та тютюнової продукції, є притягнення суб’єктів господарювання (у тому числі громадян), які реалізують підакцизну продукцію з порушенням вимог діючого законодавства, до адміністративної та кримінальної відповідальності, з подальшим вилученням такої продукції.

Так, ДПС на постійній основі здійснює аналіз наявних баз даних, інформації висвітленої у засобах масової інформації, а також ретельно перевіряє факти, викладені у листах громадян, громадських організацій, органів місцевого самоврядування, зверненнях народних депутатів та невідкладно вживає заходів щодо її відпрацювання шляхом організації та проведення контрольно-перевірочних заходів.

Особлива увага приділяється розгляду звернень громадян як основних споживачів такої продукції.

Враховуючи зазначене та особливості тіньового ринку підакцизної продукції, Державна податкова служба України запрошує громадян, які володіють інформацією щодо суб’єктів господарювання (адрес їх господарських об’єктів), які здійснюють реалізацію підакцизної продукції з порушенням вимог діючого законодавства (реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів: без застосування реєстратора розрахункових операцій, за відсутності марок акцизного податку, за цінами нижче ринкової та з ознаками фальсифікації тощо)  повідомляти Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, або за телефоном «Гарячої лінії ДПС» 0800 501 007 та (044) 272 62 55).

З метою всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо у зверненнях за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, вид придбаної підакцизної продукції (з ознаками фальсифікації та/або відсутності марок акцизного податку) з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

 

Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

*договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

*договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

*первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

*розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

*документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 ( в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.18).

 

До складу витрат ФОП включаються витрати, які безпосередньо пов’язані з його господарською діяльністю

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Згідно з п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування не включаються:

- витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;

- витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

- витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ;

- документально не підтверджені витрати.

Зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають, зокрема витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів (п.п 177.4.6 п.177.4 ст 177 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 104.05).

 

У разі використання нерухомості для отримання доходів - пільга з податку на нерухоме майно не застосовується

При обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 106.05).

 

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи)

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

*у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

*у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

*письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

*неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

*у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

*у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України;

*у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Довідково:  Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 130.05).

 

Відповідальність при здійсненні розрахунків через зареєстрований РРО та/або ПРРО з використанням платіжного терміналу, який не поєднаний (не з’єднаний) з РРО та/або ПРРО

Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до абзацу дев’ятнадцятого ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО, чи заповнений вручну.

У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО або ПРРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен додатково містити реквізити, визначені у п.4 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.

Отже, при здійсненні розрахунків з використанням платіжного терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через зареєстрований РРО із роздрукуванням розрахункових документів.

У разі невиконання цієї умови передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Що стосується проведення розрахункових операцій через ПРРО у разі використання платіжних терміналів (платіжних карток), то на даний час здійснюється інтеграція безкоштовних програмних рішень з банківськими сервісами, які дозволять без додаткових пристроїв (платіжних терміналів) здійснювати безготівкові платежі за товари/послуги.

 

Коли ФОПи-єдинники вперше звітують з ЄСВ у складі нової декларації

У Бердянській ДПІ нагадують, що змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄB). Зокрема, передбачено подання звітності по єдиному податку до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та у порядку, що встановлені нормами Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розроблено та запроваджено форми Податкових декларацій платника єдиного податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, який набрав чинності 01.01.2021 (далі – Наказ № 752) форму Податкової декларації платника єдиного податку (далі – Декларація), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1).

Згідно з приміткою 8 до Декларації, додаток 1 є невід’ємною частиною Декларації, подається та заповнюється ФОП - платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Декларацію у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, а також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року .

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники єдиного податку третьої групи у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Пунктом 2 Наказу № 752 визначено, що Декларація подається за формою, затвердженою Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.

Таким чином, періодом, за який платники ЄВ, зокрема, ФОП подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку першої та другої груп вперше подають до контролюючого органу додаток 1 у складі Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції Наказу № 752), за 2021 рік, граничний термін подання якого - до 01березня 2022 року.

Платники єдиного податку третьої групи подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

 

Облік платників ЄВ – членів фермерського господарства

Бердянська ДПІ повідомляє, що згідно з п. 5 прим. 1 част.1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ).

Члени фермерського господарства зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники ЄВ.

Ця норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами (найманими працівниками, ФОП).

Обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів ФГ якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У разі втрати членом ФГ статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в контролюючих органах як платник ЄВ.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1162 (далі - Порядок №1162), для взяття на облік платником ЄВ членам ФГ необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника ЄВ за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку № 1162.

Члени ФГ подають Заяву та підтвердні документи щодо дати набуття членства у ФГ (договір (декларація) про створення сімейного ФГ, статут ФГ тощо) протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів ФГ .

Така Заява повинна бути додатково підписана головою ФГ.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів ФГ безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162 (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 1162).

 

Реєстрація нової моделі РРО, внесеного до реєстру екземплярів РРО, але не введеного в експлуатацію

Згідно з Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрації в контролюючому органі підлягають реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО), модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або його представник подає до податкового органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, наведену у додатку 1 доПорядку № 547, з ідентифікатором форми J/F1311403.

У розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО зазначаються дані щодо коду сфери застосування РРО згідно з чинною редакцією Реєстру РРО.

Податковий орган відмовляє в реєстрації РРО протягом 2-х робочих днів після отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО, якщо, зокрема, РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО.

Якщо суб’єкт господарювання  при реєстрації нової моделі РРО, що внесений до реєстру екземплярів РРО, але не введений в експлуатацію, отримав квитанцію з помилкою «Сфера застосування не відповідає сфері застосування РРО та/або РРО не внесений до реєстру екземплярів РРО», такий СГ повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. №1-РРО, у якій вказати (обрати) ту сферу застосування для РРО, яка має повністю відповідати сфері зазначеній в Реєстрі РРО.

 

Підтверджуючим документом застосування спрощеної системи оподаткування є витяг з Реєстру платників єдиного податку

Бердянська ДПІ нагадує, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку І-ІУ групи (ФОП) та оподатковані єдиним податком згідно з нормами ПКУ.

Реєстрація суб’єктів господарювання  платниками єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Реєстру платників єдиного податку, який веде ДПС України.

У Реєстрі міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку, зокрема відомості про ФОП - платника єдиного податку:

- прізвище, ім’я, по батькові;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для ФО, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

- податкова адреса СГ;

- місце провадження господарської діяльності;

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації; види господарської діяльності.

Зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з Реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для СГ, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до Реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та форма витягу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Витяг вручається особисто платнику податків (його представнику) в контролюючому органі за його податковою адресою.

Отже, документом, що підтверджує факт перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обрані ним види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку, копія якого за необхідності надається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, з якими  платник єдиного податку має господарські відносини.

 

Для звірки щодо нарахування майнових податків скористайтеся сервісом «Листування з ДПС» Електронного кабінету або засобами поштового зв’язку

Бердянська ДПІ нагадує про  наближення термінів надсилання (вручення) податковими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків з нарахованими сумами податкових зобов’язань з майнових податків: з плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до податкових  органів для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів оподаткування майновими податками (житлової та/або нежитлової нерухомості, земельних ділянок, що перебувають у власності платника податку);

- розміру  площ об'єктів оподаткування;

- розміру ставок податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку;

- нарахованої суми податку.

Важливо: Для звірки даних щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають звертатися до податкових  органів за своєю податковою адресою, а для звірки щодо плати за землю  необхідно звертатись з письмовою заявою до податкового органу за місцем знаходження земельної ділянки.

Нагадуємо, що електронні сервіси податкової служби надають можливість платникам податків  виконувати всі необхідні функції без безпосереднього звернення до податкового  органу, що особливо актуально в період карантинних обмежень, оскільки  це не лише економить час платників податків а й убезпечує їх від загрози отримати небезпечну інфекцію.

Рекомендуємо платникам використовувати сервіс «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою:  http:// cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету розміщено сервіс «Листування з ДПС», який надає можливість електронного листування користувача з органами ДПС (створення та направлення платником листів до органу ДПС у довільній формі). 

Меню «Листування з ДПС» дає можливість  подати до відповідного органу ДПС лист, заяву, звернення, скаргу, пропозицію, тощо, та пакет документів, необхідний для проведення звірки з податковим органом щодо нарахування майнових податків: плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

- регіон в якому знаходиться орган ДПС;

- орган ДПС, до якого відправляється лист;

- тип документа;

- тематика звернення;

- короткий зміст листа;

- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Важливо: Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами.

Платники податків, які з певних причин не мають змоги отримати КЕП та скористатися послугами приватної частини Електронного кабінету,  заяву та  пакет документів, необхідних для  проведення звірки даних, можуть надіслати засобами поштового зв’язку.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізькі підприємці і компанії збільшили виторги на мільярд гривень

За чотири місяці сума виторгів, проведених закладами торгівлі через реєстратори розрахункових операцій, склала 8 мільярдів 221 мільйон гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, це на 1 мільярд 38 мільйонів гривень або на 14,5 відсотка більше, ніж за аналогічний період 2020 року.

У квітні виручка суб'єктів господарювання перевищила два мільярди гривень, зростання до минулорічного показника – 647 мільйонів або 44,5 відсотка.

Для недопущення мінімізації доходів представників бізнесу фахівці податкової служби регіону проводять заходи контролю, зокрема, хронометражі виручки через РРО.

У результаті найбільший приріст виторгів у порівнянні з минулим роком спостерігається у пологівських, більмацьких та розівських підприємців і компаній – 49 відсотків, у василівських та михайлівських – 44,5 відсотка, у оріхівських та гуляйпільських – 38,6 відсотка, якимівських та приазовських – понад 29 відсотків, у платників Вознесенівського, Дніпровського, Хортицького та Заводського районів м. Запоріжжя виручка зросла на 24 відсотки, Олександрівського, Шевченківського та Комунарського районів обласного центру – майже на 14 відсотків тощо.

Крім того, у сфері контролю за готівковими розрахунками податківці провели 226 фактичних перевірок. За виявлені порушення донараховано 4,4 мільйона гривень штрафних санкцій. З цієї суми суб'єкти господарювання узгодили 4,1 мільйона гривень або 94 відсотки і вже сплатили до бюджету 1,1 мільйона гривень.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запоріжці, які одноосібно обробляють земельні ділянки, задекларували 332 мільйони гривень

З початку року 32780 громадян-сільгоспвиробників подали до податкової служби регіону декларації про отримані у минулому році доходи.

Загальний дохід одноосібників склав 332 мільйони 400 тисяч гривень, що перевищило показник попереднього року на 71 мільйон гривень.

Із задекларованої суми до бюджетів буде сплачено майже 60 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 15,6 мільйона гривень більше, ніж у попередньому році. Також скарбниця отримає 5 мільйонів гривень військового збору.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, громадяни, які заробляли на реалізації власної сільськогосподарської продукції та обробітку земельних ділянок, стали традиційними лідерами цьогорічної кампанії декларування – питома вага їхніх звітів склала 68,6 відсотка від загальної кількості.

У рамках "Декларування-2021" для розширення бази оподаткування та збільшення бюджетних надходжень була налагоджена взаємодія податкової служби області з органами місцевого самоврядування щодо отримання інформації про власників земель, в тому числі, площею понад два гектари. Це дозволило визначити коло платників, які зобов’язані декларувати доходи, отримані від продажу агропродукції та надання послуг з обробітку врожаю.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькому бізнесу представили проекти законодавчих змін для розвитку підприємництва

У Запоріжжі в режимі онлайн відбулося засідання робочої групи з вирішення проблемних питань підприємців. Захід відбувся за участю керівництва Запорізької облдержадміністрації, заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Алли Децик, представників інших органів виконавчої влади, громадських та бізнес-об'єднань.

Заступник голови Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Запорізькій області Лариса Церетелі презентувала пропозиції до законодавства з питань розвитку малого та мікропідприємництва, які були розроблені експертними групами при Раді з питань сприяння розвитку малого підприємництва.

Так, були проаналізовані запропоновані зміни до законодавства України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, спрощення у використанні РРО.

Крім того, учасники розглянули зміни до проектів Законів України щодо лібералізації трудових відносин, спрямованих на зниження рівня бюрократизації, зменшення навантаження на бізнес, легалізації праці найманих працівників, підвищення механізму захисту прав та інтересів працюючих.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

610 власників запорізького бізнесу користуються "касовим апаратом" в смартфоні

У регіоні станом на початок травня програмні реєстратори розрахункових операцій використовують 610 суб'єктів господарювання. Вони підключили до фіскального серверу 808 програмних РРО та успішно користуються перевагами новітньої касової техніки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Програмні РРО можна встановити онлайн на будь-який гаджет і заощадити на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні. Функціонал ПРРО передбачає передачу або отримання даних від фіскального серверу, автоматичне створення Z-звіту без залучення інформаційних еквайєрів. Також РРО у смартфоні дозволяє працювати в режимі offline (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), надіслати до ДПС дані про здійснені розрахункові операції після завершення режиму offline. Водночас суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх потреб та фінансових можливостей.

Безкоштовне програмне забезпечення доступне за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

Дивіться відеоурок щодо реєстрації ПРРО за лінком: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Зміцнення ресурсної бази громад: онлайн-практикум для запорізьких ОТГ

Сьогодні у Запорізькій міській раді відбувся практикум із застосування законодавства "Фінансове забезпечення територіальних громад. Законодавчі ініціативи з ПДФО", спікерами якого виступили виконавчий директор Запорізького регіонального відділення Асоціації міст України Олексій Бєліков, заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська та  радниця Запорізького міського голови Валентина Малиш.

Олена Щедровська акцентувала увагу представників територіальних громад на тому, що податкова служба регіону підтримує постійний діалог з представниками місцевих органів влади, зокрема, щодо забезпечення стабільних податкових надходжень до бюджетів та залучення додаткових фінансових ресурсів.

Так, у рамках плану спільних дій Головного управління ДПС області та територіальних громад проводиться інвентаризація земельних ділянок, що безпосередньо впливає на збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб від здачі паїв в оренду, плати за землю та єдиного податку IV групи.

Крім того, серед пріоритетів у співпраці – заходи з легалізації доходів та найманої праці, контроль у сфері реалізації підакцизної продукції та застосування РРО, а також актуалізація інформації стосовно об'єктів нерухомості, якими користуються суб'єкти господарювання і громадяни.

Так, у результаті спільних заходів з початку року у Запорізькій області до місцевих бюджетів додатково надійшло 9,8 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 2,3 мільйона гривень єдиного податку, 3,6 мільйона гривень земельного податку, 1,5 мільйона податку на нерухоме майно та 385 тисяч гривень плати за ліцензії.

 

Запорізький бізнес сплатив півтора мільярда гривень податку на додану вартість

У січні-квітні підприємства, організації та підприємці регіону спрямували до державного бюджету 1 мільярд 538 мільйонів гривень податку на додану вартість. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 338 мільйонів гривень або на 28 відсотків.

Керівник податкової служби області підкреслив, що рівень добровільної сплати ПДВ перевищив 96 відсотків. За результатами декларування обсяги оподатковуваних операцій суб’єктів господарювання збільшились до даних 2020 року на 11 мільярдів гривень, а нарахування – на 386 мільйонів.

Так, за чотири місяці представники бізнесу м. Запоріжжя перерахували до державної скарбниці 797 мільйонів, мелітопольські та веселівські – майже 113 мільйонів, бердянські і приморські – 99 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 82 мільйони, оріхівські та гуляйпільські – 75 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 74 мільйони, токмацькі та чернігівські – 67,8 мільйона, Запорізького району – 64 мільйони.

Станом на початок травня в регіоні нараховувалось 9927 компаній і підприємців-платників ПДВ, зокрема, 8962 юридичні особи та 965 фізичних осіб.

Нагадаємо, 31 травня спливає граничний термін сплати податку на додану вартість за квітень.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

Запорізькі громади отримали майже 535 мільйонів гривень плати за землю

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 534 мільйони 600 тисяч гривень плати за землю. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці сплатили на 274 мільйони більше, ніж роком раніше.

Землевласники і користувачі ділянок-юридичні особи перерахували до скарбниць майже 495 мільйонів гривень, фізичні особи – близько 40 мільйонів гривень.

Найбільші суми направили до бюджету платники м. Запоріжжя – понад 330 мільйонів, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 44,6 мільйона, бердянські та приморські – 29,3 мільйона, мелітопольські і веселівські – майже 29 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 22 мільйони, василівські та михайлівські – 18,2 мільйона, якимівські та приазовські – 17 мільйонів тощо.

За чотири місяці у результаті проведених звірок із територіальними громадами, підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, РВ Фонду державного майна України податківці залучили до оподаткування 30 суб'єктів господарювання, від яких за рік до скарбниці додатково надійде 4 мільйони 834 тисячі гривень плати за землю.

Крім того, виявлено 8 представників бізнесу, які використовували земельні ділянки без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань за землі площею 26 га склала 387 тисяч гривень).

Всього станом на початок травня в Запорізькій області нараховується 8941 юридична особа та 77860 фізичних осіб-платників земельного податку і орендної плати.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора