Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини за 02.06.2021
Обережно! Шахраї на запорізьких курортах
Приморські та бердянські платники податків потрапили «на гачок» аферистів.
Під виглядом співробітників Приморської державної податкової інспекції, використовуючи номер (099) 309-87-49, зловмисники звертаються до підприємців з проханнями або з вимогами перевести кошти за не проведення можливих перевірок.
Податкова служба вкотре закликає платників бути обачними та не піддаватися на провокації. У разі виникнення подібних ситуацій слід негайно телефонувати на Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) та до Національної поліції за телефоном 102.
Літня пора надихає та дарує відчуття, що «все буде добре». Тож, не зіпсуйте собі настрій та курортний сезон.
Пам’ятайте, податківці ніколи не телефонують платникам з таких питань.
Бердянські податківці допомагають місцевим підприємцям правильно розпочати курортно-туристичний сезон
Днями начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова провела "круглий стіл" з підприємцями, які торгують на ринках міста Бердянська.
Як зауважила Оксана Федорова, курортний сезон – це період додаткового залучення найманих працівників, тож, представникам бізнесу необхідно заздалегідь подбати про офіційне оформлення співробітників. Також слід неухильно дотримуватися законодавства при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій та реалізації підакцизної продукції.
Оксана Федорова акцентувала увагу присутніх, що при укладанні договорів оренди на торгове місце з підприємцями необхідно проводити роз’яснювальну роботу щодо оформлення трудових відносин.
Розпорядженням міського голови створено робочу групу для обстеження торгових точок, ринків та інших об’єктів ведення господарської діяльності. Упродовж курортного сезону фахівці будуть проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо легалізації праці, державної реєстрації підприємницької діяльності, правовстановлюючих документів та іншого. При цьому контролюючі органи мають право провести фактичну перевірку щодо наявності у платника дозвільних документів, необхідних ліцензій, правильності проведення розрахункових операцій, дотримання вимог до обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
Начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова: про особливості сплати податків у туристичній сфері
Туристичний бізнес – це важливе джерело наповнення місцевого бюджету, а з огляду, на специфіку нашого міста, можна сказати, одне з основних. Зокрема, у минулому році надходження від підприємств та підприємців курортної сфери склали 80,6 мільйонів гривень. З цієї суми до бюджету надійшло 33,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, 17,6 млн.грн. єдиного податку, 16,1 млн.грн. плати за землю та 1,2 млн.грн туристичного збору.
Хто і за що повинен сплачувати туристичний збір?
Загальні правила сплати туристичного збору не змінилися. Відпочиваючі, які приїздять до нас та зупиняються в готелях, міні-готелях, на базах відпочинку, є платниками туристичного збору.
Але, з кожного правила є винятки – не сплачують туристичний збір діти віком до 18 років, інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів, ветерани війни, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів.
Для Бердянської ОТГ Рішенням міської ради №17 від 26.06.2019 року встановлена ставка збору для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення 0,1% від розміру мінімальної заробітної плати. В 2021 році ставка туристичного збору становить 6,00 грн. (6000 грн. х 0,1%).
Звичайно турист, який приїхав на відпочинок, може не знати про необхідність сплати туристичного збору, тому в цьому йому допомагає власник готелю чи бази відпочинку, який збирає ці кошти та самостійно перераховує їх до місцевого бюджету.
Чи обов’язково оформлювати підприємництво, якщо громадянин надає готельні послуги туристам? Чи є якась альтернатива працювати у правовому полі без оформлення ФОПа?
Перше правило, яке повинен запам’ятати і неухильно виконувати власник готельного бізнесу – це легальна діяльність закладу.
Варто зазначити, що кожного року спеціалісти податкової з місцевою владою проводять обстеження в курортних зонах нашого міста. За результатами цих обстежень виявляються приватні домоволодіння, які надають відпочивальникам послуги з оренди житла, і при цьому не реєструються приватними підприємцями. На практиці, часто замість такого домоволодіння знаходиться «тіньовий» курортний комплекс, в якому розміщені їдальні, магазини, тощо.
З власниками таких домоволодінь проводиться змістовна інформаційно-роз’яснювальна робота, направлена на легалізацію підприємницької діяльності, трудових відносин та сплату туристичного збору.
Без державної реєстрації підприємницької діяльності громадяни мають право надавати послуги тимчасового проживання, якщо кількість місць розміщення відпочиваючих становить до 30 місць.
Проте, все одно відповідно до Податкового кодексу такі доходи підлягають обов’язковому декларуванню. Тобто всі громадяни, які надають в найм своє житло, повинні обов’язково подати декларацію, сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5% від отриманого доходу.
Відповідно, платники, які надають понад 30 місць для проживання, повинні зареєструвати підприємницьку діяльність. Дуже зручним способом реєстрації підприємницької діяльності є безкоштовне подання заяви в електронній формі через кабінет громадянина на Порталі Дія (diia.gov.ua). Одночасно тут можна подати і заяву на застосування спрощеної системи оподаткування, яка є більш зручною для підприємців.
Розміри податків для ФОПів на спрощеній системі оподаткування?
Якщо підприємець планує надавати готельні послуги звичайним туристам, то він може обрати ІІ групу спрощеної системи оподаткування, та сплачувати щомісячно до 20 числа 1080,00 грн. єдиного податку.
Якщо ж за готельні послуги орендодавцю будуть перераховувати кошти підприємства за відпочинок своїх працівників, то йому потрібно обрати ІІІ групу спрощеної системи оподаткування, та сплачувати єдиний податок в розмірі 5% від отриманого доходу. В цьому випадку податок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Нагадаю, що обсяги доходу для перебування на спрощеній системі оподаткування складають: для платників І групи – 167 мінімальних заробітних плат (в 2021 році – 1 млн. 2 тис. грн.), для платників ІІ групи – 834 мінімальних заробітних плат (в 2021 році – 5 млн. 4 тис.грн.), для платників ІІІ групи – 1167 мінімальних заробітних плат (в 2021 році – 7 млн. 2 тис. грн.).
Крім того, підприємець буде сплачувати єдиний внесок, який становить 22% від розміру мінімальної зарплати (в 2021 році – 6000*22% = 1320,00 грн. на місяць). Єдиний внесок сплачується щокварталу, термін сплати до 19 числа місяця наступного за звітним кварталом.
Чи потрібно приватним підприємцям в міні-готелях застосовувати касові апарати?
Обов’язкове застосування касових апаратів для підприємців - єдинників ІІ та ІІІ групи перенесено на 01.01.2022 року. Тобто, якщо підприємець обрав спрощену систему оподаткування і його дохід не перевищує законодавчо встановлений ліміт, то він має право не застосовувати касовий апарат.
Нагадаю, що з 01.01.2021 встановлено ліміт доходу, який дозволяє не застосовувати РРО в розмірі 220 мінімальних заробітних плат (в 2021 році – 1 млн. 320 тис. грн.).
Якщо ж підприємець використовує загальну систему оподаткування та приймає оплату своїх послуг готівкою, то платник зобов’язаний застосовувати належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.
Які документи необхідно оформити та що потрібно знати підприємцям, які планують торгувати алкоголем та тютюновими виробами у барах міні-готелей або в літніх кафе?
Всі суб’єкти, які мають на територіях баз відпочинку ресторани, кафе, бари і здійснюють роздрібну торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, мають обов’язково придбати касовий апарат та отримати відповідну ліцензію.
Вартість ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не змінилася: для міста плата за ліцензію на алкоголь (в т.ч. пиво) становить 2000,00 грн. на квартал за кожний касовий апарат; плата за ліцензію на тютюн становить 500,00 грн. на квартал.
Нагадую, що мінімальна штрафна санкція за безліцензійну торгівлю нараховується у розмірі 17 тисяч гривень. Варто замислитися, навіщо ризикувати, здійснюючи торгівлю без ліцензії, і як наслідок, платити величезний штраф.
Чи передбачені перевірки цього року в туристичний сфері, адже в нас досі триває карантин?
Наразі діє мораторій на перевірки, який триватиме до кінця карантину.
Проте, ці послаблення не поширюються, зокрема, на проведення фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства щодо здійснення платниками податків розрахункових та касових операцій, наявності патентів, ліцензій, інших дозвільних документів, на проведення фактичних перевірок у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів.
На завершення свого виступу Оксана Федорова закликала всіх громадян та підприємців, які працюють у сфері відпочинку, дотримуватися податкового законодавства, касової дисципліни, мати всі необхідні дозвільні документи та самостійно декларувати отримані доходи та сплачувати податки, та побажала усім гарного курортного сезону.
Платників податків просимо відповісти на запитання анкети!
Шановні платники податків!
З метою оцінювання громадськістю рівня корупції в органах ДПС просимо Вас відповісти на запитання анкети за посиланням: https://tax.gov.ua/anketa/?3328193862.
Опитування анонімне та не займе у Вас багато часу. Будь ласка, повністю та уважно прочитайте запитання та запропоновані варіанти відповідей на них. Оберіть варіант відповіді, який збігається з Вашою думкою, та позначте його.
Усі отримані відповіді будуть використані тільки в узагальненому вигляді.
Заздалегідь вдячні за надану Вами допомогу!
Більше 7 млн грн податку на нерухоме майно надійшло до місцевих скарбниць від платників податків Бердянщини та Приморська
За чотири місяці 2021 року власники нерухомості які перебувають на обліку в Бердянській ДПІ сплатили 7,1 млн грн податку на нерухоме майно.
Платниками нерухомості юридичними особами сплачено 5,9 мільйонів гривень, від власників нерухомості фізичних осіб надійшло 1,2 мільйона гривень.
Слід зазначити, що відповідно до податкового законодавства податкове повідомлення - рішення про сплату податку надсилається платнику за місцем його реєстрації. Інформація щодо місця реєстрації – це інформація внесена до інформаційних баз фіскальної служби на момент, коли громадяни звертались до Податкової служби з метою отримання номера облікової картки платника податків. Протягом місяця після зміни місця реєстрації громадянин зобов’язаний повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він поставлений на облік (подавши заяву за формою № 5ДР). Якщо платник не повідомляє ДПС про зміну місця реєстрації – податкове повідомлення - рішення надсилається на адресу, інформація про яку міститься в контролюючому органі, тобто стару адресу. Таким чином, платник не ознайомлений із сумою проведених нарахувань податку. Внаслідок чого виникає податковий борг, штрафні санкції, арешт майна.
Надходження до місцевого бюджету Бердянського району склали більше 246 мільйонів гривень
Платники податків Бердянська та Приморська у січні-квітні спрямували до місцевих бюджетів 246,2 мільйона гривень. Порівняно з 2020 роком доходи місцевих скарбниць зросли на 40,9 мільйона.
Як повідомила начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова, більше половини від загальної суми надійшло податку на доходи фізичних осіб – 163,4 мільйони гривень, що на 26,8 мільйона більше ніж у 2020 році.
Землекористувачі спрямували до скарбниць 29,3 мільйона гривень плати за землю. Зокрема, від юридичних осіб надійшло 24,3 мільйона, від фізичних осіб – 5 мільйонів.
Підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, поповнили бюджети на 41,6 мільйона гривень єдиного податку.
Роз’яснення законодавства
Який граничний термін сплати єдиного внеску за себе платниками єдиного податку?
Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОП - платники ЄП зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, у разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП - платниками ЄП – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Чи може платник єдиного податку другої групи (ресторанне господарство) обслуговувати підприємців на загальній системі оподаткування?
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Абзацом третім п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 3.2 Правил).
Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.
При реєстрації РРО отримано квитанцію з помилкою «Сфера застосування не відповідає сфері застосування РРО»? Які дії платника?
Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрації в контролюючому органі підлягають реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, наведену у додатку 1 до Порядку № 547, з ідентифікатором форми J/F1311403.
Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.
Згідно з формою реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» зазначаються дані щодо коду сфери застосування РРО згідно з чинною редакцією Реєстру РРО.
Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО, якщо, зокрема, РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО.
Якщо суб’єкт господарювання, який при реєстрації нової моделі РРО, що внесений до реєстру екземплярів РРО, але не введений в експлуатацію, отримав квитанцію з помилкою «Сфера застосування не відповідає сфері застосування РРО та/або РРО не внесений до реєстру екземплярів РРО», то він повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО, у якій вказати (обрати) ту сферу застосування для РРО, яка має повністю відповідати сфері, зазначеній в Реєстрі РРО.
Хто є відповідальним за справляння туристичного збору?
Перелік податкових агентів визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 розд. ХІІ Податкового кодексу України.
Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Як в обліку з ПДВ відображається вартість тари, зазначеної в податковій накладній як зворотна?
Відповідно до п. 189.2 ст. 189 Податкового кодексу України вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.
При цьому згідно з п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 до розділу А податкової накладної вносяться дані щодо зворотної (заставної) тари. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі XII як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.
Таким чином, у разі якщо з будь-яких причин у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, то вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.
Тобто отримувач тари у звітному періоді, в якому закінчується дванадцятий календарний місяць з моменту надходження такої зворотної тари, повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості зворотної тари; скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, яку залишає в себе.
У постачальника податкові зобов’язання з ПДВ у випадку неповернення зворотної тари не виникають.
Протягом якого періоду можна подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю?
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
Згідно з абзацом четвертим п. 102.1 ст. 102 ПКУ з місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.
Враховуючи зазначене, юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати), визначеного у податковій декларації, що уточнюється.
Чи має право підприємець–платник єдиного податку першої групи надавати послуги манікюру, педикюру, візажу?
Підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».
При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
КВЕД ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457. Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.
Податковий номер платника податку і документи, в яких він зазначається
Відповідно до п. 2.1 розд. II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
Пунктом 2.2 розд. II Порядку № 1588 визначено, що податковим номером платника податків є:
1) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб – резидентів та нерезидентів);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта;
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у п. 2.3 розд. ІІ Порядку № 1588, платникам податків, визначеним у п. 2.4 розд. ІІ Порядку № 1588.
Згідно з п. 2.3 розд. II Порядку № 1588 структура реєстраційного (облікового) номера платника податків, який присвоюється контролюючим органом:
XX000000К, де:
XX – приймає значення 77 – для платників податків – резидентів, 88 – для платників податків – нерезидентів;
000000 – порядковий номер;
К – контрольний розряд, який формується за алгоритмом, визначеним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пунктом 2.4 розд. ІІ Порядку № 1588 визначено, що реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається контролюючими органами:
1) уповноваженим особам договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік договору згідно з Порядком № 1588;
2) управителям майна при взятті на облік договорів управління майном згідно з Порядком № 1588;
3) інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції;
4) виконавцям (юридичним особам – нерезидентам) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництвам донорських установ в Україні;
5) іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розд. IV Порядку № 1588 або як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
6) іноземним компаніям, організаціям, утвореним відповідно до законодавства інших держав, у разі взяття їх на облік згідно з п. 3.4 розд. III та/або розд. V Порядку № 1588.
Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, у всіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством (п. 2.5 розд. ІІ Порядку № 1588).
Податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера (п. 2.6 розд. ІІ Порядку № 1588).
Згідно з п. 2.7 розд. ІІ Порядку № 1588 уповноваженій особі за декількома договорами про спільну діяльність, управителю майна за декількома договорами управління майном чи інвестору (оператору) за декількома угодами про розподіл продукції податковий номер видається на кожний із зазначених договорів (угод) при взятті їх на облік згідно з Порядком № 1588.
Податковий номер, наданий уповноваженій особі, управителю майна чи інвестору (оператору), не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах відповідного договору чи угоди, у тому числі в разі:
призначення іншої особи – учасника договору чи угоди уповноваженою особою чи інвестором (оператором), якщо наслідками таких змін не є припинення договору або угоди;
зміни місцезнаходження уповноваженої особи, управителя майна чи інвестора (оператора);
зміни контролюючого органу, у якому уповноважена особа, управитель майна чи інвестор (оператор) перебуває на обліку.
Після зняття з обліку платника податків податковий номер, який надавався контролюючим органом, закривається та надалі не використовується (п. 2.8 розд. ІІ Порядку № 1588).
Чи може громадянин, який не має КЕП, отримати в податковому органі інформацію щодо стану розрахунків за податками?
Абзацами першим – другим п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 визначенео, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Відповідно до п. 2 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку № 5 ІКП відкривається, зокрема:
за місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);
за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Отже, фізична особа – громадянин, яка не має кваліфікованого електронного підпису, для отримання інформації щодо стану розрахунків за податками та зборами має звернутися з письмовою заявою до органу ДПС за місцем своєї реєстрації.
Орган ДПС за письмовою заявою фізичної особи – громадянина надає письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами у довільній формі.
Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій фізичною особою – громадянином зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами.
Як на сайті податкової служби знайти рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків?
Відповідно до п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів, зокрема, належать:
встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ;
прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (абзац дев’ятий п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Зазначена інформація (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів. Також на офіційному вебпорталі ДПС розміщено рубрику «Рішення місцевих рад».
Поряд з цим, платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих відповідними органами місцевого самоврядування рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої знаходяться об’єкти оподаткування.
Реєструємо ПРРО
Бердянська ДПІ вчергове нагадує платникам про порядок використання програмного реєстратора розрахункових операцій. Насамперед слід пам’ятати, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати і господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви наданої платником за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602). Заява подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Увага! ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання лише після його внесення до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Крім того, платник має повідомити податковий орган про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Користувачам «єдиного рахунка»
Бердянська ДПІ нагадує платникам податків про норми наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666». Даним документом затверджено Порядок заповнення реквізиту платіжного доручення «Призначення платежу». Платники податків, при заповненні розрахункових документів для сплати податків, зборів, платежів, мають керуватися зазначеним Порядком. Дія Порядку поширюється і на платників, які використовують єдиний рахунок для сплати всіх податків і зборів. При формуванні розрахункового документу платник зобов’язаний заповнити усі наявні поля. Звертаємо увагу, що при заповненні поля «Призначення платежу», кожну інформацію необхідно розділяти між собою знаком «;». При цьому платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» мають право не вказувати напрям використання коштів. Слід пам’ятати, що суми податків сплачені на єдиний рахунок, списуються з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Розширено функції «Електронного кабінету»
Бердянська ДПІ нагадує платникам податків про можливості «Електронного кабінету». Зокрема, скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету суб’єкт господарювання може направити до ДПС разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в ДПС можна переглянути в закладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Е-кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи».
Слід пам’ятати, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється лише з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Звертаємо увагу, що «Електронний кабінет» платника податку знаходиться на офіційному вебпорталі ДПС України.
У разі відсутності керівника з об’єктивних причин заяву за ф. № 1-ОПП може підписати уповноважена особа
У разі тимчасової відсутності керівника уповноважена особа має право підписати заяву за ф. № 1-ОПП на підставі довіреності від імені юридичної особи. У разі відсутності керівника з об’єктивних причин, заяву за ф. № 1-ОПП може підписати інша особа, яка уповноважена установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки керівника.
Підпунктом 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Статтею 246 ЦКУ визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Таким чином, уповноважена особа юридичної особи у разі тимчасової відсутності керівника має право підписати заяву за ф. № 1-ОПП на підставі довіреності від імені юридичної особи за умови, що така довіреність видана органом юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплена печаткою такої юридичної особи.
У разі відсутності керівника з об’єктивних причин, заяву за ф. № 1-ОПП може підписати інша особа, яка уповноважена установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки керівника на час його відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала заяву за ф. № 1-ОПП, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з заявою за ф. №1-ОПП до контролюючого органу.
Чи повідомляються контролюючі органи про зміну засновників юрособи?
Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
? інформація органів державної реєстрації;
? документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Норми визначені п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами (далі – Закон № 755) в ЄДР містяться дані, зокрема, й про перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Згідно з п. 9.2 розділу IX Порядку у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».
Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР, слід зазначити, що інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників діяльності оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».
Повідомлення про прийняття працівника на роботу до контролюючих органів – обов’язок роботодавця
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
? засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
? на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
? на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Норми встановлені Порядком № 413.
Не згоден з нарахованою сумою податку на майно – проведи звірку даних з податковою!
Бердянська ДПІ нагадує, що положеннями статей 266, 267, 286 Податкового кодексу України передбачено право фізичних осіб - платників податку на майно (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю) звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних, які стали підставою для визначення ним розміру податкових зобов'язань в податковому повідомленні-рішенні.
Фізичні особи, які не погоджуються із сумою нарахованого податку, мають право звернутися для проведення звірки даних щодо: об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення.
Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи заяву з відповідними документами подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (крім земельного податку, заява щодо звірки з якого подається за місцезнаходженням земельної ділянки).
Єдинник у відпустці: умови звільнення від сплати єдиного податку
Бердянська ДПІ інформує платників єдиного податку, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік, на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності (п. 295.5 ст.295 ПКУ).
Таке звільнення від сплати єдиного податку платники можуть отримати за умови подання заяви до органу податкової служби за місцем реєстрації, де вказано обраний період щорічної відпустки. Заява підприємця подається в довільній формі.
Платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця – (п.295.1 ст.295 ПКУ). Нарахування авансових внесків для таких платників єдиного податку здійснюється контролюючими органами на підставі поданої ними заяви щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви стосовно періоду щорічної відпустки (п.295.2 ст.295 ПКУ). З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючих органів заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного.
Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби. Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.
Нагадуємо, що подати заяву платники можуть і без відвідування контролюючого органу ДПС за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (далі: Е-кабінет), скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної його частини, де фізичні особи - підприємці мають можливість направити документ до ДПС у форматі pdf . Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в ДПС можна переглянути в закладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Е-кабінету, а відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи».
Нагадаємо, що робота у приватній частині Е-кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Яка передбачена відповідальність, якщо СГ своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)
У разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.
Детальніше на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 128.13.
Хто є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності
Бердянська ДПІ повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна плата).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пп. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).
Згідно з частинами першою – другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Відповідно до п. 288.6 ст. 288 ПКУ плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа (фізична особа – підприємець), що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.
Яким чином громадяни отримують ППР для сплати земельного податку
До Центрів обслуговування платників звертається чимало громадян з питанням щодо підготовки та надсилання податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату земельного податку на їх податкові адреси (адреси проживання). Як роз’яснили в Бердянській ДПІ, відповідно до п. 45.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. При цьому необхідно звернути увагу, що платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ПКУ). Контролюючими органами проводиться нарахування сум плати за землю фізичним особам за місцем знаходження земельної ділянки.
Інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України подають центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки. Також необхідну інформацію, необхідну контролюючим органам для обчислення і справляння плати за землю, зокрема місце проживання землевласника або землекористувача, надають Держгеокадастр та Мін’юст.
Сума земельного податку у 2021 році залежить від нормативної грошової оцінки, яка проводиться з урахуванням коефіцієнта індексації. Також оподатковуються земельні ділянки, оцінку яких ще не проведено.
Платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року надсилають ППР про внесення податку за встановленою формою.
Строки сплати земельного податку в 2021 році для громадяни України – протягом 60 діб після отримання податкового повідомлення.
Зверніть увагу, що фізична особа може не отримати ППР через різні причини, тому доцільно звернутися до контролюючих органів для недопущення даного питання.
Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування найманому працівнику: як розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди
Бердянська ДПІ повідомляє, що відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.
У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Нарахування (обчислення) ЄВ здійснюється у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Наказ № 4), на підставі бухгалтерських та інших документів, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ.
Згідно з п. 1 розд. IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом № 4, стосовно однієї застрахованої особи допускається декілька записів у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, якщо протягом одного звітного (податкового) періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а, також, за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – сум середньої заробітної плати за вимушений прогул) періоди.
Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.
За наявності декількох рядків стосовно однієї застрахованої особи кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме у тому, у якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).
Таким чином, нарахування ЄВ працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата ЄВ здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.
Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.
Водночас, ЄВ на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування ЄВ майбутнього періоду.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
СМКОР: Призупинено реєстрацію 0,7 % податкових накладних запорізького бізнесу
Запорізькі компанії і підприємці з початку року подали на реєстрацію в Єдиному реєстрі майже 2 мільйони податкових накладних і розрахунків коригування на суму ПДВ понад 8 мільярдів гривень.
За результатами автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків в ЄРПН зупинено реєстрацію 10 тисяч податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 101 мільйон гривень. Це склало 0,7 відсотка від загальної кількості ПН/РК та 1,1 відсотка – від суми.
За цей час 747 суб'єктів господарювання направили на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН 9 тисяч повідомлень з документами на суму ПДВ 90 мільйонів гривень. Відповідно, близько 8 відсотків платників ПДВ області підпали під моніторинг ПН/РК.
За підсумками розгляду поданих повідомлень кількість відмов у реєстрації за рішенням Комісії склала 25 відсотків, а у першому півріччі 2020 року аналогічний показник дорівнював 67 відсоткам. В результаті проведення роз'яснювальної роботи та відмови платників від використання ризикового податкового кредиту, зменшилась кількість відмов у реєстрації більш ніж у два рази та у півтора рази зменшилось коло платників, які мають критерій ризиковості.
Станом на початок травня в регіоні налічується 919 "ризикових" суб'єктів господарювання, що на 630 менше, ніж на аналогічну дату минулого року (1549).
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
Запорізькі "мільйонери" поповнять бюджети майже на 42 мільйони гривень
Упродовж кампанії декларування 328 запоріжців подали звіти за минулий рік, у яких вказали доходи у понад мільйон гривень. Загалом вони задекларували 1 мільярд 338 мільйонів гривень. З цієї суми до бюджетів усіх рівнів буде сплачено 38 мільйонів 739 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та 3 мільйони гривень військового збору. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Крім того, 173 громадянина отримали 360 мільйонів гривень інвестиційного прибутку, з якого до скарбниць буде перераховано 27 мільйонів гривень ПДФО. Ще 115 декларантів відзвітували про іноземні доходи на загальну суму 55 мільйонів гривень. У результаті до бюджетів надійде 6 мільйонів гривень податку.
Кампанія "Декларування-2021" для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію, і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, завершилась 30 квітня.
Із задекларованих доходів за 2020 рік необхідно сплатити податок на доходи та військовий збір. Зробити це необхідно до 1 серпня 2021 року.
Більше інформації про особливості декларування – на сайті податкової служби регіону за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
Запорізький малий та середній бізнес спрямував до бюджетів громад 555 мільйонів гривень єдиного податку
З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 555 мільйонів 149 тисяч гривень єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, представники спрощеної системи оподаткування сплатили на 88 мільйонів 713 тисяч гривень або на 19 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Так, від суб'єктів господарювання-юридичних осіб скарбниці отримали 67 мільйонів 884 тисячі, від фізичних осіб-підприємців – 405 мільйонів, від агровиробників – понад 82 мільйони гривень.
Серед лідерів сплати єдиного податку – ФОПи і компанії обласного центру, які направили до міського бюджету 311,5 мільйона гривень. Мелітопольські і веселівські платники перерахували 55,3 мільйона, бердянські та приморські – 41,6 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 22 мільйони, пологівські, більмацькі та розівські – 21 мільйон, василівські та михайлівські – 20 мільйонів тощо.
Всього у регіоні за спрощеною системою оподаткування працюють 52137 фізичних осіб-підприємців, зокрема, у першій групі – 8622 СПД, у другій – 23010 СПД, у третій – 20501, у четвертій – 4 СПД. Також зареєстровано 8823 СГД-юридичні особи та 2044 сільськогосподарські товаровиробники, які є платниками єдиного податку.
Нагадаємо, ставка єдиного податку для платників І групи складає до 10 відсотків від прожиткового мінімуму або до 227 гривень на місяць, для ІІ групи – до 20 відсотків від мінімальної зарплати або до 1200 гривень на місяць, для ІІІ групи – 5 відсотків від доходу для неплатників ПДВ або 3 відсотки для платників ПДВ. Для агровиробників ставка податку залежить від категорії земель (або водного фонду) та їх розташування (рілля, сіножаті і пасовища, багаторічні насадження, сільгоспугіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту тощо). Їх розмір розраховується у відсотках від бази оподаткування, тобто, від нормативно-грошової оцінки одного гектара сільгоспугідь (ріллі) з урахуванням коефіцієнта індексації
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
Майже шість тисяч запоріжців отримали легальну роботу
Упродовж січня-квітня фахівці податкової служби Запорізької області разом з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у складі робочих груп проводили роз'яснювальну роботу з керівниками підприємств щодо легалізації праці. В результаті – роботодавці добровільно оформили 5929 робітників. Запоріжців частіше працевлаштовували у галузі оптової та роздрібної торгівлі та сільського господарства.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, цим громадянам офіційно виплачено 35 мільйонів 600 тисяч гривень доходу, а це, в середньому, від 6 до 7 тисяч гривень на одного працівника. До бюджетів, пенсійного і соціальних фондів додатково надійшло 14,8 мільйона гривень. Зокрема, 6,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 7,8 мільйона гривень єдиного внеску та 500 тисяч гривень військового збору.
Нагадуємо, за порушення норм податкового законодавства та з питань праці передбачена адміністративна відповідальність.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/
