Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини за 21.07.2021
Бердянські податківці продовжують роз'яснювати переваги легальної зайнятості
Фахівці Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області у складі робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення в черговий раз прийняли участь рейді на території Приморської міської територіальної громади. Цього разу обстеження проводились на територіях баз відпочинку.
Під час рейду було з`ясовано, що частина працівників працюють без оформлення трудових відносин. Тож фізичним особам-підприємцям було рекомендовано привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства та легалізувати роботу працівників.
У разі невиконання рекомендацій представників робочої групи будуть направлятись звернення до Державної інспекції праці для здійснення перевірки.
Суб'єктам господарювання слід пам'ятати, що використання нелегальної робочої сили, не оформлення трудових відносин або несвоєчасна реєстрація трудових відносин з найманим працівником - це порушення трудового законодавства, відповідно, роботодавцям, які порушують законодавчі вимоги при нарахуванні заробітних плат, загрожують штрафи за такі порушення.
Роз’яснення законодавства
Податкова застава
Бердянська ДПІ нагадує про норми Податкового кодексу України в частині податкової застави. Документом чітко визначено підстави виникнення податкової застави:
? у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, сум грошового зобов’язання, самостійно визначених платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
? у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, сум грошового зобов’язання, самостійно визначених контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
? у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань. Слід пам’ятати, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Звертаємо увагу, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями. При цьому, право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. Крім того, право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Єдиний рахунок - це просто і зручно
З 01.01.2021 запроваджено єдиний рахунок. Порядок його функціонування регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321. Щоб користуватися єдиним рахунком, платник має подати повідомлення про його використання в електронній формі через Електронний кабінет. При цьому, платник лише один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку. Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку. У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку. У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом. Звертаємо увагу, що платник, який подав відповідне повідомлення, зобов’язаний здійснювати сплату всіх платежів, через єдиний рахунок. В іншому випадку такі кошти, сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.
Перевізник - єдинник у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків РРО/ПРРО не застосовує
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО не застосовують.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Пунктом 6 ст. 9 розд. ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) встановлено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.
Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
Відповідно до ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» із змінами та доповненнями документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.03).
Юридична особа – платник ЄП третьої або четвертої групи може надіслати запит через Електронний кабінет
Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи за допомогою режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету має можливість створити, підписати та надіслати до відповідного органу ДПС «Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку» (форма J1302101).
При формуванні зазначеного запиту з обраним способом отримання витягу «в електронному вигляді» платник податків отримує в електронній формі «Витяг з реєстру єдиного податку» (форма J140210) у вкладці «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету. При цьому роздрукований електронний витяг в паперовому вигляді не вважається оригіналом, оскільки електронний документ, не засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС не є аналогом документа, виданого контролюючим органом у паперовій формі.
Платник єдиного податку четвертої групи (юридична особа) має можливість за допомогою режиму «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету направити до органу ДПС за місцем податкового обліку разом із супровідним листом запит за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ) та отримати витяг безпосередньо у контролюючому органі за місцем податкового обліку.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.05).
У разі припинення підприємницької діяльності ФОП - єдинник подає Декларацію за квартал
Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).
Туристичний збір: визначення платників
Платниками туристичного збору (далі – збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 ПКУ.
Підпунктом 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ визначено, що платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи визначені п. п. «в» п. п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
е) діти віком до 18 років;
є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади;
ж) члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
з) взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування.
Згідно з п. п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.
Перелік податкових агентів визначений п. п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п .п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Порядок оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ.
Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в Електронному кабінеті у день його прийняття.
Враховуючи викладене вище, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, такому платнику необхідно подати документи, керуючись пунктом 6 Порядку зупинення.
Про порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО
Відповідно до п. 22 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.
Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту).
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».
Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».
Про терміни реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ
Бердянська ДПІ нагадує, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:
? з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ;
? з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
? з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;
? з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;
? з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
? з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Норми встановлені п. 183.9 ст. 183 ПКУ.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.
Чи має право на податкову знижку ФОП, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Термін протягом якого суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО
Відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:
- реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);
- програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).
Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).
Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.
При цьому, за не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Платникам податку на прибуток: наслідки надання благодійної допомоги (безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)) юридичним особам
Платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) юридичним особам:
- неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;
- особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),
- платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
- суб’єктам сфери фізичної культури і спорту (згідно з переліком, визначеним п.п. 140.5.14 ст. 140 ПКУ), внесеним до Реєстру, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Це положення не застосовується щодо безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого КМУ,
2) та такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.
Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.
Також коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюється при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) на користь юридичних осіб:
- що є платниками податку на прибуток;
- громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 511 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»);
- неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, якщо така допомога підпадає під дію положень п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
- на період проведення антитерористичної операції, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.
Як підприємці сплачують єдиний податок на період щорічної відпустки та лікарняного?
Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку:
- протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки,
- а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до податкового органу за заявою у довільній формі (п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу).
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки та її форми не встановлено.
Але для уникнення порушення терміну сплати авансових платежів доцільно подавати заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.
Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця не передбачено.
Нагадаємо, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок авансовими внесками не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь звітний період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Звертаємо увагу, що платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників, на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.
Отже, підприємці-платники єдиного податку 1 і 2 груп, можуть скористатись нормою щодо звільнення від сплати єдиного податку упродовж одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови, якщо вони працюють самостійно та не використовують працю найманих осіб.
Чи повинні самозайняті особи повідомляти податкові органи, про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем?
Контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески (ст. 20 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Отже, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні повідомляти контролюючі органи, що мають основне місце роботи, де за них було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального.
Відчуження майна, що перебуває у податковій заставі: коли узгоджувати з податковою
Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).
Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:
- тільки за згодою контролюючого органу,
- а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
Якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу:
за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні,
та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску та/або на погашення податкового боргу.
У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).
У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).
Звільнення від сплати єдиного внеску: які категорії
-
Звільняються від сплати єдиного внеску за себе:
- фізичні особи – підприємці,
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно.
-
Звільняються від сплати єдиного внеску за себе (част. п'ята та шоста ст. 4 Закону №2464):
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні особи - підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
-
Скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку) для:
- фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування),
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність,
- членів фермерського господарства.
Тобто, для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, у разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов'язком.
Розмір єдиного внеску у 2021 році
Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 6000 гривень, з 1 грудня 2021 року - 6500 гривень.
Отже, у 2021 році розмір мінімальної зарплати буде змінюватися двічі: з 1 січня (6000 грн) та з 1 грудня (6500 грн).
Як наслідок, буде змінюватися мінімальний страховий внесок з єдиного внеску:
-
з січня по листопад - 1320 грн. (6000 х 22%);
-
за грудень - 1430 грн. (6500 х 22%).
Максимальна сума страхового внеску з 1 січня 2021 року становить - 19800 грн: (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - 15 розмірів мінімальної заробітної плати - (6000 грн х 15 х 22%). З 1 грудня 2021 року максимальна сума страхового внеску складатиме 21450 грн. (6500 грн х 15 х 22%).
Платникам єдиного внеску: чи застосовуються штрафи при коригуванні у додатках 1, 2, 3, 5, 6 до Розрахунку недостовірних даних, що не стосуються сум зарплати та ЄВ
Фінансова і адміністративна відповідальність передбачена за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску (ст. 25 і 26 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (від 15.12.2020 № 773) затверджені:
- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,
- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Отже, якщо самостійно здійснюється коригування у додатках 1, 2, 3, 5 або 6 до Розрахунку недостовірних відомостей по застрахованій особі, що не стосуються сум нарахованої заробітної плати/доходу та сум єдиного внеску, які використовуються в Державному реєстрі, то фінансові санкції та адміністративна відповідальність за подання недостовірних відомостей, податковими органами не застосовується.
У разі виявлення, за результатами перевірки платника, подання недостовірних відомостей по застрахованій особі, що використовуються в Державному реєстрі, або інших відомостей, передбачених Законом № 2464, фінансові санкції та притягнення до адміністративної відповідальності мають право застосовувати як податкові органи, так і органи Пенсійного фонду України.
Платникам єдиного внеску: одночасне уточнення реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску
Якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у такому Розрахунку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий», а саме:
- для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію (в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).
- потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Отже, якщо у дод. 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску, то:
- подається Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення),
- та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Зазначене визначено п.п. 7 п. 9, абз. п’ятим п. 6 розд. V «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773).
Практичні поради щодо подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (п. 298.1.1 ст. 298 ПКУ).
Заява подається за вибором платника податків, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308.
Для надіслання підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування підприємцем:
в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації,
у запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично,
у разі переходу на єдиний податок (перша-третя група) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему. Для цього у вкладці «Додатки» обирається опція «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнюються обов’язкові поля.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Подання Розрахунку для отримання лікарняних в середині кварталу
Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджені:
- Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,
- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Для своєчасного отримання пенсійних та соціальних виплат передбачено Розрахунок з типом «Звітний» як «Довідковий» та додатки до нього, що містять персоніфіковані відомості, з типом «Звітний» як «Довідковий», у якому зазначається інформація щодо матеріального забезпечення, страхових виплат (абз. сьомий п. 1 розд. ІІІ Порядку).
Отже, Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.
Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.
При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.
Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.
Чи можливо уступити грошове зобов’язання третім особам?
Забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ст. 87 ПКУ).
Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.
Якщо необхідна інформація про податкову сумлінність бізнес - партнера
На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Також на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу.
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, необхідно ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
Який термін подання заяви у разі добровільної зміни ставки єдиного податку на 3%?
У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ платником єдиного податку подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
Зазначена норма передбачена п.п. «б» п.п. 4 ст. 293 ПКУ.
Коли майно платника податків звільняється з податкової застави?
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
- визнання податкового боргу безнадійним;
- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
- отримання платником внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання;
- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ.
Зазначена норма передбачена п.п. 93.1.1 - п. 93.1.6 та 93.2 ст. 93 ПКУ.
Арешт коштів на рахунку платника податків: які умови?
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 ст. 94.4 ПКУ).
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду (п.п. 94.6.2 ст. 94 ПКУ).
Отже, адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків може бути застосовано контролюючим органом виключно на підставі рішення суду.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Запорізькі підприємці сплатили до місцевих бюджетів 817 мільйонів гривень
У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону надійшло 817 мільйонів гривень єдиного податку.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень сплати перевищив минулорічний на 155 мільйонів 379 тисяч гривень або на 23,5 відсотка.
Так, фізичні особи-підприємці спрямували до скарбниць 621 мільйон гривень єдиного податку, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 103 мільйони, сільськогосподарські товаровиробники – 93 мільйони гривень.
Представники бізнесу, які працюють за спрощеною системою оподаткування у м. Запоріжжя, направили до бюджету понад 487 мільйонів гривень, мелітопольські та веселівські платники – 79 мільйонів, бердянські та приморські – 57,4 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 27,8 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 26,4 мільйона, василівські та михайлівські – 25,8 мільйона, Запорізького району – 25,3 мільйона гривень тощо.
На даний час в регіоні зареєстровано майже 674 тисячі платників єдиного податку, серед яких – 52799 фізичних осіб-підприємців, 8869 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 2044 агровиробників.
Нагадаємо, 20 липня – останній день сплати авансових внесків з єдиного податку фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ груп за липень, а 30 липня – гранична дата сплати юридичними особами за ІІ квартал єдиного податку для платників четвертої групи.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Запорізькі власники Land Rover, Mercedes-Benz та Porsche сплатили майже три мільйони транспортного податку
За перше півріччя до місцевих бюджетів регіону надійшло 2 мільйони 715 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували 1 мільйон 956 тисяч гривень, фізичні особи – 759 тисяч гривень.
Так, власники елітних автомобілів м. Запоріжжя сплатили 1 мільйон 415 тисяч гривень, оріхівські та гуляйпільські – 355 тисяч, бердянські та приморські – 170 тисяч, мелітопольські та веселівські – 160 тисяч, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 134 тисячі, пологівські, більмацькі та розівські – 114 тисяч гривень тощо.
Усього в області нараховується близько 160 об'єктів оподаткування "автоподатком". Серед найбільшої кількості платників – поціновувачі таких легковиків, як Land Rover (модель Range Rover), Mercedes-Benz (моделі G63 AMG, AMG GT S), Porsche (модель Panamera), а також Tesla (Model X).
Нагадаємо, ставка платежу складає 25 тисяч гривень на рік. Відповідно до статті 267 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Перелік цих транспортних засобів розміщено на сайті Міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
З прибутків запорізьких компаній державний бюджет отримав 543 мільйони гривень
У першому півріччі запорізькі суб'єкти господарювання перерахували до державного бюджету 543 мільйони гривень податку на прибуток. Порівняно з минулорічним показником надходження збільшились на 130 мільйонів або на 32 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Найбільші суми податку на прибуток спрямували до державної скарбниці компанії і організації обласного центру – 381 мільйон 675 тисяч гривень, мелітопольські та веселівські платники забезпечили 63 мільйони, бердянські і приморські – 36,8 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – 14 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 11,6 мільйона, токмацькі і чернігівські – 8,7 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 8,3 мільйона тощо.
На даний час в регіоні податок на прибуток сплачують 582 підприємства і підприємця.
Нагадаємо, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.
З роз'ясненнями та відповідями на актуальні запитання щодо сплати податку на прибуток ви можете ознайомитися на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі податкової служби за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запорізьким працівникам своєчасно не виплатили понад 100 мільйонів гривень
У Запоріжжі під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха пройшло засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості із заробітних плат та інших соціальних виплат. Участь у заході взяли заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Світлана Баневич, представники органів виконавчої влади, установ, організацій та підприємств.
Станом на 1 липня суб'єкти господарювання регіону мають 104 мільйони 400 тисяч гривень боргів перед своїми працівниками. Зокрема, у червні заборгованість заросла на 12 відсотків.
Більша половина суми невиплаченої заробітної плати припадає на державні підприємства, майже 35 відсотків – це борги приватних компаній, комунальних установ і організацій – близько 13 відсотків.
На засіданні члени комісії проаналізували причини накопичення заборгованості, у тому числі новоутворених боргів на підприємствах комунальної форми власності, а також перспективи їх погашення та оперативного вирішення проблемних питань.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запорізька міська координаційна рада оновлює склад та розробляє програму розвитку підприємництва
У Запоріжжі відбулося засідання міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва. У її роботі взяли участь заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олександр Константинов, директор департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради Наталя Мила, представники інших органів влади, громадських організацій та бізнесу. Позицію податкової служби під час обговорення представляв заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський та фахівці профільних підрозділів.
Учасники засідання розглянули зміни до Положення про міську координаційну раду та обговорили процес переформатування її складу, що дасть можливість долучити нових фахівців і експертів з різних галузей.
Крім того, члени координаційної ради обговорили розробку Програми розвитку малого та середнього підприємництва у м. Запоріжжі на 2022-2025 роки та заходи, які будуть до неї включені.
Також заступник голови Громадської ради при податковій службі Запорізької області Лариса Церетелі представила пропозиції щодо змін в законодавстві, які були напрацьовані Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України. Вони стосуються найбільш дискусійних питань бізнес-середовища, зокрема, щодо податкових новацій, застосування реєстраторів розрахункових операцій, трудових відносин тощо.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
До бюджетів запорізьких громад надійшло 4,6 мільярда гривень ПДФО
У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону сплачено 4 мільярди 600 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень надходжень січня-червня 2020 року перевищено на 713 мільйонів гривень або на 18 відсотків.
Більшу частину податку спрямували до бюджету представники бізнесу та мешканці м. Запоріжжя – 2 мільярди 618,7 мільйона гривень. Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 532 мільйони, мелітопольські та веселівські – 374 мільйони, бердянські та приморські – 258,6 мільйона, василівські та михайлівські – 212,7 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 158,6 мільйона, оріхівські та гуляйпільські – 106 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 102 мільйони тощо.
У структурі надходжень ПДФО переважають оподаткування доходів у вигляді заробітної плати, паїв, дивідендів, грошового забезпечення військовослужбовців, а також сплата податку за результатами декларування підприємців, громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
На даний час в області нараховується 44 тисячі платників податку на доходи фізичних осіб.
Нагадаємо, 30 липня – останній день сплати ПДФО від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді: процентів на поточний або депозитний банківський рахунок, процентів на вклади члена кредитної спілки, а також податковим агентом податку на доходи фізичних осіб у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується (не надається) платнику податку за червень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
"Перетворювали" секонд-хенд на агропродукцію: запорізькі податківці викрили схему легалізації доходів підприємствами-експортерами
Фахівці управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області викрили масштабну схему легалізації коштів на території України, учасниками якої були підприємства-експортери сільськогосподарської продукції та імпортери вживаного одягу.
Експортери сільгосппродукції здійснювали придбання товарів через низку посередників з ознаками фіктивності, які, в свою чергу, перераховували безготівкові кошти на адресу підприємства, що має податкову пільгу зі сплати ПДВ, у якості фінансової допомоги. У подальшому кошти переводились імпортерам вживаного одягу, який фактично реалізовувався за готівкові кошти. Таким чином, отримані готівкові кошти спрямовувались на закупівлю сільгосппродукції. Загальна сума операцій склала близько 30 мільйонів гривень.
Працівники податкової служби упередили протиправне відшкодування з бюджету ПДВ на загальну суму 4,6 мільйона гривень.
Наразі в рамках кримінального провадження за ч.1 ст.205-1, ч.2 ст.222, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, підроблення документів) співробітники Головного управління ДФС у Запорізькій області проводять слідчі дії.
За користування надрами запорізькі підприємства сплатили 724 мільйони гривень
У першому півріччі до бюджетів усіх рівнів надійшло 724 мільйони 508 тисяч гривень рентної плати за користування надрами. Це на 576 мільйонів гривень більше рівня надходжень аналогічного періоду 2020 року.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету спрямовано 506 мільйонів 847 тисяч гривень, до місцевих бюджетів – 217 мільйонів 661 тисяча гривень.
Найбільші суми сплатили до бюджетів василівські та михайлівські підприємства – 694 мільйони, суб'єкти господарювання м. Запоріжжя забезпечили 13,4 мільйона гривень, токмацькі та чернігівські – 4,5 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 3 мільйони, бердянські та приморські – 2 мільйони, вільнянські та новомиколаївські – 1,9 мільйона, мелітопольські та веселівські – 1,6 мільйона, Запорізького району – 2,4 мільйона гривень тощо.
Станом на початок липня в Запорізькій області нараховувалося 566 компаній і підприємців, які видобувають корисні копалини, використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції та іншого.
Нагадаємо, 30 липня спливає граничний день сплати рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за червень.