Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Новини за 08.09.2021
Увага, шахраї! На мешканців Приморська та Бердянська полюють псевдоподатківці
Бердянські та приморські підприємці почали отримувати дзвінки з номера (066)959-64-52. Невідома особа представлялася Олександром Олександровичем та пропонує вирішити питання щодо не проведення перевірок відносно їх підприємницької діяльності в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками.
Закликаємо платників податків бути обачними та не брати участь у подібних схемах. Якщо ж вам зателефонували зі схожою вимогою, негайно звертайтеся на Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) та до Національної поліції за телефоном 102.
У Приморській ТГ говорили про наповнення бюджету та старт податкової амністії
З метою забезпечення повноти наповнення місцевого та державного бюджетів, проведено робочу зустріч начальника Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксани Федорової з головою Приморської територіальної громади Олександром Кошелевичем та керівниками структурних підрозділів.
Під час спілкування обговорено проблематику, щодо сплати земельного податку, орендної плати, податку на нерухомість, ПДФО та туристичного збору.
Окремо увага була приділена питанню роботи з боржниками та запобігання виникнення у платників податків податкового боргу.
За результатами зустрічі створено систему комунікації з фахівцями територіальної громади та податкової служби для проведення спільних заходів з метою наповнення бюджету.
У свою чергу Оксана Федорова нагадала, що з 01 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами активів, з яких раніше не сплачувались податки, та сплата одноразового збору до бюджету. При цьому декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів. Зокрема вона поінформувала, що подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларування здійснюватиметься добровільно.
Податок на доходи фізичних осіб поповнив місцеві скарбниці Бердянська та Приморська майже на пятьсот мільйонів гривень
Як повідомила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова упродовж січня-серпня поточного року платники Бердянська, Бердянського району та Приморського району спрямували до бюджетів усіх рівнів 491,1 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 89,4 млн гривень.
Із загальної суми до державного бюджету надійшло 122,8 млн гривень, що на 22,3 млн гривень більше, ніж торік.
Місцеві скарбниці Бердянська отримали 271,1 млн гривень, що на 48,2 млн гривень більше показників 2020 року, Приморського району – 56,1 млн гривень, що на 11,7 млн гривень більше рівня минулого року, Бердянського району – 41,1 млн гривень, що 7,1 млн гривень перевищує надходження минулого року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування
Одноразове добровільне декларування доходів: кому, скільки та як
Бердянська ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» № 1539-ІХ (далі - Закон), почав діяти з 01 вересня 2021 року
Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. У цей час громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Декларант може вказати серед активів валютні цінності (крім коштів у готівковій формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, зокрема об'єкти незавершеного будівництва, частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.
Із задекларованих активів громадянин повинен буде сплатити збір, зокрема 5% щодо валютних цінностей на рахунках у банках в Україні, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 9% щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном; 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.
Якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантує йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства. Також гарантує нерозголошення державними органами та їхніми посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових добровільних деклараціях, без відповідного рішення суду.
У податковій службі Вінниччини сподіваються, що Закон, яким створено стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, сприятиме залученню в економіку України додаткових ресурсів.
Перед подачею спецдекларації скористайтесь прикладами з її подання
Бердянська ДПІ інформує, що в Україні стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування громадянами активів. Триватиме вона з 1 вересня 2021 року по 1 жовтня 2022 року.
Нагадаємо, що у рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування громадяни України можуть задекларувати активи, розміщені на території України та/або за її межами, які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування буде відбуватися шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету у розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».
Наразі у банері «Одноразове добровільне декларування» на вебпорталі Державної податкової служби України розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Тож, перед декларуванням активів радимо переглянути їх.
Чи треба зазначати у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активи, які знаходиться на території АР Крим та території, де проводиться операція Об’єднаних сил (ООС)
Фізична особа – декларант, який має активи на території АР Крим та території, де проводиться антитерористична операція та/або здійснюються заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням належних активів за умови дотримання ним вимог положень Податкового кодексу України.
При цьому не є об’єктами декларування активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою – агресором чи мають джерела походження з такої країни.
Детальніше, на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України, категорія питання 134.05.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: коли додаються документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування?
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути:
- активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі:
- місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України;
- у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Зазначена норма визначена п.п. «а» п. 4, підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: подання уточнюючої декларації
Декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової Декларації.
При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, а саме, у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки:
арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
При цьому в даних випадках уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Отже, уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація після закінчення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування подається за умови:
- подання декларантом звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування;
- отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Інших підстав для подання уточнюючої Декларації після закінчення періоду декларування ПКУ не передбачено.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: термін погашення недоплати збору при поданні уточнюючої декларації
У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.
Зазначена норма передбачена п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Роз’яснення законодавства
Платникам ПДВ: надання в оренду рухомого та нерухомого майна
База оподаткування ПДВ за операціями з надання в оренду рухомого та нерухомого майна визначається виходячи з їх договірної вартості (тобто орендної плати) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
У вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду.
Отже, база оподаткування за операціями з надання в оренду рухомого та нерухомого майна визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості (тобто орендної плати).
У випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) витрат орендодавця, понесених ним з метою утримання наданого в оренду майна, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.
Платникам ПДВ: помилково зараховані з вини банку кошти на розрахунковий рахунок, чи є оподаткування?
Неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу (п.35.1 ст. 35 Закону України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
У разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1% цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10% суми переказу (п. 35.2 ст. 35 Закону №2346).
При цьому, спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а” та пп.„б” пп.185.1 ст.185 ПКУ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
Коли списуються помилково або надміру сплачені суми податків на повернення яких платниками не подано заяви?
Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 ст. 14 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).
Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, списує відповідну суму (абз. дев’ятий п. 7 підрозд. 2 розд. ІІI наказу МФУ від 15.03.2021 № 5).
Платникам ПДВ: постачання товарів не платникам ПДВ, які наслідки?
Податок на додану вартість – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм ПКУ (пп.14.1.178 ст.14 ПКУ).
Отже, виходячи з економічної природи – ПДВ - це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів/послуг на митній території України, та відповідно до ПКУ платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів/послуг.
Тобто оподаткуванню підлягають операції з поставки товарів/послуг незалежно від того, хто їх споживає, яким способом вони виготовлені або придбані, фінансово-господарських результатів діяльності, а підприємства (організації) - продавці уповноважені здійснювати утримання та внесення до бюджету ПДВ, сплаченого кожним наступним споживачем.
Нормами ПКУ встановлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому і оподаткування таких операцій здійснюється не з урахуванням категорії споживачів, а залежно від наявності чи відсутності встановленої ПКУ пільги з оподаткування.
Порушення терміну реєстрації податкової накладної в ЄРПН
У разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця (додаток 8 до податкової декларації) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Таке право зберігається протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.
Отже, у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Неведення обліку діяльності підприємцем на загальній системі оподаткування: які наслідки?
Підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 2 наказу МФУ від 13.05.2021 №261, яким затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення, визначено, що облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
За неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності.
Так, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку:
- тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
- зазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (част. перша ст. 164 прим. 1 КУпАП).
Чи має право підприємець - єдинник здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?
Підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.
У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Новостворений підприємець зареєструвався в останні дні місяця (30 /31 числа): подання заяви про застосування спрощеної системи?
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 ст. 298 ПКУ).
Отже, новостворені підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.
Платникам податку на прибуток: подання уточнюючого розрахунку про незастосування податкових різниць
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення:
- може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ,
- подавши уточнюючу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.
Платникам податку на прибуток: відповідальність за неподання/несвоєчасне подання фінансової звітності
Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону від 16.07.1999 № 996-XIV зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).
Податкова звітність, складена з порушенням не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Неподання/несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ:
- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання,
- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
При цьому не передбачено право органів ДПС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.
Формування підприємцем на загальній системі оподаткування доходів та витрат за договорами комісії, доручення
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (абзац четвертий п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ (п.п. 164.1.3 ст. 164 ПКУ).
Готівкова виручка (готівка) – це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Отже – підприємець на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.
До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.
ПДФО: оподаткування відшкодування моральної та матеріальної шкоди
Відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, крім, зокрема:
- сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. 164.2.14 ст. 164 ПКУ).
Дія п.п. 164.2.14 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.
ПДФО: оподаткування суми, сплаченої роботодавцем за навчання найманого працівника
До доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відноситься сума:
- сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку,
- але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п. 165.1.21 ст. 165 ПКУ).
При цьому, законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.
Отже, якщо роботодавець сплатив за навчання найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, то така сума сплачена роботодавцем, оподаткуванню не підлягає.
ПДФО: оподаткування страхового відшкодування, що виплачується фізичній особі за пошкоджене застраховане рухоме майно
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону від 01.07.2004 № 1961-IV у разі виконання такої умови:
- під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.
Зазначена норма передбачена п.п. «в» п.п. 165.1.27 ст. 165 ПКУ.
Програмні РРО: чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?
Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, зокрема:
- суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і програмного РРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати програмний РРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.
Зазначена норма передбачена п. 1 глави 4 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547.
Що означає термін “оптова” та “роздрібна” торгівля?
Оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (далі - СГ) (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим СГ (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).
Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (далі - СГ) (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)роздрібної торгівлі, іншим СГ (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).
Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)громадського харчування.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.01).
Контролюючий орган протягом дії карантину має право проводити перевірки ЮО за період, який перевищує 1095 днів
Контролюючий орган має право протягом дії карантину (починаючи з 18 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину), встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), проводити перевірки юридичних осіб, передбачені п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89, якою скорочено дії обмежень на проведення деяких видів перевірок встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності,визначені ст. 102 ПКУ, збільшуються на весь період дії карантину.
Порядок проведення податкових перевірок регулюється главою 8 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а також розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Наразі норми ПКУ не передбачають проведення інших перевірок, ніж зазначені у п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі – Постанова № 89), яка набрала чинності 09.02.2021, передбачено скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;
- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-IX);
- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (абзац одинадцятий п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацами першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 130.01).
Як заповнити Додаток 1 у разі припинення підприємницької діяльності?
Бердянська ДПІ нагадує про особливості заповнення Додатку 1 до оновленої із 01.01.2021 року форми податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи – підприємця з типом форми "Звітна" у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У випадку припинення підприємницької діяльності ФОП на спрощеній системі оподаткування подають податкову декларацію з типом форми "Звітна" (за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності), у складі якої формують Додаток 1 з типом "Звітна", який заповнюють в такому порядку:
- у комірці 01 заголовної частини проставляють позначку "Х";
- у розділі 1 вказують реєстраційний номер облікової картки платника податків з врахуванням примітки 4 до Додатка 1;
- у розділі 2 - серія (за наявності) та номер паспорта для ідентифікації платника ЄСВ у ПФУ з врахуванням примітки 5 до Додатка 1;
- у розділі 3 - П.І.Б. (за наявності);
- у розділі 4 в полі "Податковий (звітний) період" проставляють позначку "Х" поруч з відповідним звітним періодом;
- у розділі 5 в полі "після припинення" "Тип форми" вказують позначку "Х", при цьому одночасно заповнюють розділ 6;
- у розділі 6 - дата державної реєстрації припинення;
- у розділі 7 "Код основного виду економічної діяльності" вказують основний код економічної діяльності за КВЕД згідно з реєстраційними документами;
- у розділі 8 - період перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування як платника ЄСВ у звітному році, та код категорії застрахованої особи (зазначають цифру "6");
- рядки та графи у розділу 9 обов'язково заповнюють в розрізі місяців за період, визначений у розділі 8, де у графі 2 відображають самостійно визначену сума доходу, на яку нараховують ЄСВ, а у графі 4 обчислюють суми нарахованого ЄСВ. Загальну суму нарахованого ЄСВ за звітний період зазначають у рядку "Усього" графи 4.
Значення рядка "Усього" графи 4 розділу 9 Додатка 1 переносять до рядка 21 "Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду" розділу VІІ податкової декларації.
Про оподаткування доходу від продажу власної продукції тваринництва
Бердянська ДПІ нагадує, що ст. 165 Податкового кодексу України із змінами (далі – ПКУ) визначено, в яких випадках доходи від продажу власної продукції тваринництва підлягають оподаткуванню.
Зокрема, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД – живих тварин, м'яса та їстівних субпродуктів, риби і ракоподібних, молока та молочних продуктів, яєць птиці, натурального меду тощо, дохід отриманий від такого продажу не є оподатковуваним доходом, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2021 році ця сума складає 300000 гривень (6000 грн х 50). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов'язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва. Така довідка видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад за місцем проживання власника продукції тваринництва.
У разі, коли довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Як складати податкові накладні у разі зміни прізвища підприємцем - платником ПДВ?
У разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ (п. 4.1 розд. IV Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130).
Перереєстрація у зв’язку із зміною прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації (п. 4.3 розд.IV Положення № 1130).
У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця при використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє прізвище, ім’я, по батькові.
Отже, у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця зазначається у податкових накладних/розрахунках коригування одночасно нове та попереднє прізвище, ім’я, по батькові від дня внесення даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і до дня перереєстрації, здійсненої в порядку, запровадженому Положенням № 1130.
З дати перереєстрації зазначаються тільки нове прізвище, ім’я, по батькові.
Коли розпочинається відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору?
Відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5%. – для внутрішнього туризму та до 5%. – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 дня, наступного за днем прибуття споживача.
Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Запорізькі роботодавці сплатили майже сім мільярдів гривень єдиного внеску
У січні-серпні запорізькі компанії і підприємці спрямували до пенсійного і соціальних фондів 6 мільярдів 953 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, суб'єкти господарювання збільшили сплату до показників аналогічного періоду минулого року на 1 мільярд 155 мільйонів або на 20 відсотків. Лише у серпні вони перерахували більше 836 мільйонів гривень.
Всього станом на початок серпня єдиний внесок в регіоні сплачують 171468 суб'єктів господарювання, з яких 53952 – це юридичні особи та 117516 – фізичні особи-підприємці.
Нагадаємо, у січні-листопаді цього року мінімальний страховий внесок складає 1320 гривень, у грудні – 1430 гривень. Максимальна база для нарахування єдиного внеску становить у січні-листопаді 90 тисяч гривень, у грудні – 97 500 гривень.
Базова ставка єдиного внеску дорівнює 22 відсоткам.
Більше інформації про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – на вебпорталі Державної податкової служби України за лінком: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запорізькі порушники на ринку пального сплатять 27 мільйонів гривень штрафів
З початку року фахівці податкової служби регіону провели 170 перевірок з питань дотримання платниками вимог щодо реєстрації акцизних складів, лічильників та наявності ліцензій на торгівлю і зберігання пального. За виявлені порушення донараховано 27 мільйонів 165 тисяч гривень, у тому числі, 21 мільйон 806 тисяч гривень штрафу та 5 мільйонів 359 тисяч гривень акцизного податку.
Найчастіше податківці встановлювали випадки безліцензійного зберігання пального – 21 порушення. У результаті застосовано фінансових санкцій на суму 5 мільйонів 500 тисяч гривень.
За 8 фактів роздрібної та оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії суб'єкти господарювання сплатять 3 мільйони 750 тисяч гривень штрафу.
Також в ході перевірок співробітники податкового відомства задокументували 44 випадки необладнання та відсутності реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників пального у резервуарах та на акцизних складах (донараховано 10 мільйонів 540 тисяч гривень).
За несвоєчасне подання довідок про добові облікові дані щодо обсягів пального на акцизному складі пального застосовано штрафних санкцій на суму 1 мільйон 345 тисяч гривень (76 порушень).
Незареєстрований акцизний склад обійшовся порушнику в 1 мільйон гривень штрафу, а торгівля підприємствами уроздріб пальним через касовий апарат, не зазначений у ліцензії, – у 257 тисяч гривень (2 порушення).
За нереєстрацію акцизних накладних донараховано 4 мільйони 335 тисяч гривень (12 порушень), за неоформлені належним чином об'єкти оподаткування та неподання декларацій санкції склали 3 мільйони 414 тисяч гривень (61 порушення).
Зазначимо, перевірки проводяться за результатами аналітичної роботи щодо співставлення зареєстрованих обсягів резервуарів, наявних у платників залишків пального, зареєстрованих акцизних складів та придбаних ліцензій на право провадження операцій з пальним.
Всього на території регіону працює 1731 суб'єкт господарювання, які для виробництва, реалізації і зберігання пального придбали 2311 ліцензій.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запорізький бізнес спрямував до державної скарбниці 7,5 мільярдів гривень
У січні-серпні від платників податків регіону надійшло 7 мільярдів 565 мільйонів гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року запоріжці збільшили сплату на 1 мільярд 662 мільйони гривень або на 28 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Так, компанії, організації і підприємці перерахували до скарбниці майже 3 мільярди гривень податку на додану вартість, що на 395 мільйонів 637 тисяч гривень або на 15,5 відсотка, більше, ніж за вісім місяців попереднього року.
Роботодавці і мешканці регіону спрямували до державного бюджету понад 2 мільярди гривень податку на доходи фізичних осіб, збільшивши відрахування до показника відповідного періоду минулого року на 328 мільйонів 456 тисяч гривень або на 19 відсотків.
За користування надрами суб'єкти господарювання направили майже 830 мільйонів гривень рентної плати, це на 645 мільйонів гривень більше, ніж роком раніше.
Від запорізьких підприємств і установ до бюджету надійшло 723 мільйони 508 тисяч гривень податку на прибуток, що перевищило дані січня-серпня 2020 року на 172 мільйони гривень або на 31 відсоток.
Також від запорізьких платників державна скарбниця отримала 527 мільйонів 512 тисяч гривень військового збору, 213 мільйонів гривень екологічного податку, 42 мільйони гривень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
"MADE IN ZP" – знак найвищої якості: кращі підприємці регіону отримали нагороди
Перші вихідні цьогорічної осені видалися напрочуд цікавими, адже 4 та 5 вересня у Запоріжжі проходив фестиваль-ярмарок MADE IN ZP, який зібрав підприємців з усього регіону. Він став першим святом запорізької бізнес-спільноти такого масштабу, тим більше, що дата його проведення припала на професійне свято усіх українських підприємців.
Більше 80 учасників фестивалю презентували себе запоріжцям і гостям міста. Особливу увагу відвідувачів привернули фут-корти та торгові майданчики, де можна було скуштувати й придбати сири, мед, вино, кондитерські вироби і навіть равликів.
Під час урочистої церемонії кращі представники бізнес-спільноти регіону приймали привітання від керівництва органів обласної влади, Запорізького обласного союзу промисловців, підприємців (роботодавців) "Потенціал", Торгово-промислової плати.
Зі святом представників бізнесу привітала заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська.
За сумлінне виконання податкових зобов'язань перед державою, високу податкову культуру та укріплення позитивного іміджу українського підприємництва подяками Головного управління ДПС у Запорізькій області нагороджені керівник ТОВ "СП ЮКОЙЛ" Олег Ярошенко, фізичні особи-підприємці Віталій Компанієць, Василь Зубач, Андрій Токарєв та Сергій Доня.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запоріжці сплатили до місцевих скарбниць майже 10 мільярдів гривень
За січень-серпень до місцевих бюджетів регіону надійшло 9 мільярдів 784 мільйони гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з минулим роком сплата податків збільшилася на 1 мільярд 689 мільйонів гривень або на 21 відсоток.
Найбільші надходження забезпечив податок на доходи фізичних осіб – 6 мільярдів 276 мільйонів гривень, що на 985 мільйонів гривень або на 19 відсотків більше показника аналогічного періоду 2020 року.
Землевласники і користувачі ділянок поповнили скарбниці на 1 мільярд 206 мільйонів гривень, збільшивши відрахування до даних попереднього року на 180 мільйонів гривень або на 18 відсотків. Так, від юридичних осіб бюджети громад отримали 995 мільйонів гривень плати за землю, від фізичних осіб – 210 мільйонів гривень.
Платники єдиного податку спрямували 1 мільярд 178 мільйонів гривень. Зростання до показника семи місяців минулого року склало близько 237 мільйонів або 25 відсотків. Зокрема, суб'єкти підприємництва-фізичні особи перерахували 896,5 мільйона гривень, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 150 мільйонів, сільськогосподарські товаровиробники – 131 мільйон гривень.
Також до бюджетів громад сплачено 357 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, 212 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, майже 138 мільйонів гривень екологічного податку тощо.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
З доходів запоріжців скарбниця отримала пів мільярда гривень військового збору
За вісім місяців від запорізьких платників до державного бюджету надійшло 527 мільйонів 512 тисяч гривень військового збору, що на 93 мільйони 608 тисяч гривень або на 22 відсотки більше показника аналогічного періоду минулого року.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, середньомісячна сплата збору у поточному році перевищила 66 мільйонів, що на 12 мільйонів гривень більше, ніж торік.
Найбільші суми у січні-серпні перерахували представники бізнесу і мешканці Запоріжжя – майже 272 мільйони гривень. Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 73 мільйони гривень, мелітопольські і веселівські – 45 мільйонів, бердянські та приморські – 36 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 19 мільйонів, оріхівські та гуляйпільські – більше 16 мільйонів, василівські та михайлівські – 16 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 16 мільйонів гривень тощо.
Усього на території регіону зареєстровано 63 538 платників військового збору, серед яких 15 569 юридичних осіб та 47 969 фізичних осіб.
Нагадаємо, ставка збору становить 1,5 відсотка від нарахованої суми доходу. Військовий збір утримують та сплачують до бюджету роботодавці, які виплачують доходи, а також податкові агенти.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
