Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє Новини за 15.09.2021
Бердянський сектор організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє (скачати файл)
Бердянські та Приморські податківці надали понад 10 тисяч адмінпослуг
Спеціалісти Центрів обслуговування платників у місті Бердянськ та Приморськ за січень-серпень поточного року надали 10066 адміністративних послуг.
Найбільш запитуваною адміністративною послугою була видача реєстраційних номерів облікової картки платника податків та внесення відповідних даних до паспортів – надано 4419 послуги.
Також громадяни отримали 1020 довідок з державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів та утриманих податків, зареєстровано 988 книг обліку розрахункових операцій, 635 реєстраторів розрахункових операцій.
Разом з тим зареєстровано платниками єдиного податку 963 суб’єкта підприємницької діяльності, надано 911 витягів з реєстру платників єдиного податку, 57 витягів з реєстру платників ПДВ. Крім того, видано 359 довідки про відсутність заборгованостей з платежів до бюджету. Також з початку року фахівці Центрів обслуговування платників здійснили реєстрацію та перереєстрацію 87 неприбуткових установ та організацій.
Фахівці ЦОПів інформують платників щодо можливості онлайн взаємодії з податковою та допомагають користувачам подавати звітність в електронній формі.
Також з відвідувачами інспекцій проводиться роз’яснювальна робота щодо одноразового добровільного декларування.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування
На засіданні Бердянського виконавчого комітету про одноразове (спеціальне) добровільне декларування
На цьому тижні начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова приймала участь у черговому засіданні виконавчого комітету Бердянської міської ради.
На порядку денному розглядалися актуальні питання бюджету, соціальної сфери, освіти, економіки тощо.
Оксана Федорова закривала засідання виконкому питанням «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами активів, з яких раніше не сплачувались податки, та сплата одноразового збору до бюджету».
Представниця податкової служби звернула увагу присутніх, що подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. При цьому декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
Проінформувала присутніх що, в декларації громадяни України матимуть право зазначити активи, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори, до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.
Також, посадовець розповіла хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, які активи підпадають під декларування, в якому розмірі із задекларованих активів необхідно сплатити збір та в які терміни.
У разі виникнення додаткових запитань можна звернутися до фахівців податкової служби Запорізької області за телефонами: (061) 787–67–43, (061) 213–50–42, (061) 213–50–21.
Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Бердянська ДПІ інформує, що одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Контролюючий орган не має права здійснювати перевірку джерел отримання коштів, за рахунок яких були придбані активи, задекларовані в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації
Бердянська ДПІ нагадує, що відповідно до п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
«Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування» став новою тематикою, яку додали до бази знань ДПС
З 1 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Для зручності майбутніх декларантів Базу знань, яка на сьогодні містить понад 11 тисяч відповідей на запитання щодо застосування норм податкового законодавства, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, було доповнено новою тематикою «Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування». Наразі у ній вже наявні майже 60 актуальних відповідей на запитання.
Додамо, що скористатись Базою знань можливо у вільному доступі через вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» на головній сторінці) або безпосередньо через пошукову систему в інтернет-мережі на сайті «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» чи за посиланням https://zir.tax.gov.ua.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: база для нарахування збору щодо нерухомого та рухомого майна
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені п.п. 14.1.280 і 14.1.281 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать йому на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема:
- нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), у тому числі і об’єкти незавершеного будівництва.
- рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Для зазначених об’єктів декларування база для нарахування збору визначається, зокрема, але не виключно, як:
- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів.
За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Зазначена норма передбачена п.п. «б» – «е» п. 4, п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом:
- першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації;
- другого платежу – до 01 листопада 2023 року;
- третього платежу – до 01 листопада 2024 року.
Зазначена норма передбачена п. 12 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: як проводиться камеральна перевірка декларацій?
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку (п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ).
Так, зазначена декларація підлягає камеральній перевірці, яку податковий орган, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем її подання (п. п. 15.1підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).
Податкова перевірка податковим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ (п. 13 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).
З метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, податковий орган під час камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:
- перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів;
- звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів .
У разі встановлення протягом 365 днів з дня подання декларації порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установах, за умови що декларант протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, не надасть пояснення та документальні підтвердження, та/або відповідні копії документів на письмовий запит, то проводиться документальна позапланова невиїзна перевірка та здійснюється нарахування грошових зобов’язань.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya
Роз’яснення законодавства
Податкові зобов’язання з ПДВ при списанні дебіторської заборгованість нараховуються
Нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ у разі визначення їх за касовим методом при списанні дебіторської заборгованості за поставленими та не оплаченими товарами/послугами, - зазначають в Бердянській ДПІ.
Згідно з п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Дебіторська заборгованість, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення.
Таке списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.06).
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єкта господарювання є квитанція
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);
2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
Відповідно до п. 29 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.15).
Юрособа – «єдинник» третьої групи порушив умови перебування на спрощеній системі оподаткування: наслідки
Бердянська ДПІ нагадує, що відповідно до п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
? у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
? у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
? у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
? у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
? у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з п. п. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:
1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ;
2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ (у разі перевищення обсягу доходу).
У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій (п. п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ:
? до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
? до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ;
? до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
При попередньому програмуванні РРО найменування підакцизного товару зазначається з кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД
Бердянська ДПІ звертає увагу, що пунктом 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі – Положення № 13) визначено обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), зокрема, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).
Тобто у розрахункових документах, які створюється реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО, ПРРО та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО, ПРРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056 (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).
Згідно з п. п. 1.2 п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.
Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 Вимог № 1057 технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.
У свою чергу, відповідно до п. 9.1 Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.
З урахуванням зазначеного та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом.
Відповідальність за використання суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачена ст. 17 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно-перевірочних заходів.
Отже, суб’єктам господарювання необхідно здійснювати проведення розрахункових операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
До уваги платників податків!
Бердянська ДПІ звертає увагу, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Норми встановлені п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розділ ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розділу ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розділу ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розділу ІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 7 розділу ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
? перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;
? перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
? перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
? перевірку наявності обов’язкових реквізитів;
? перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розділу ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розділу ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розділу ІІ Порядку № 557).
Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розділу ІІ Порядку № 557).
Змінили найменування або адресу господарської одиниці: який порядок перереєстрації ПРРО?
У разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується програмний реєстратор розрахункових операцій (далі –ПРРО) здійснюється перереєстрація ПРРО (п. 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій № 317 (далі - Порядок № 317) .
Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) з позначкою «Перереєстрація».
При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо). Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Зауважимо, що пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання до відкриття зміни або після її закриття.
Слід пам’ятати, що згідно з п. 11 розділу II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Оскарження рішення податкової: чи повідомляти податковий орган вищого рівня?
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі (абзац перший п. 42.4 ст. 42 ПКУ).
При цьому платник повідомляє контролюючий орган щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення в довільній формі.
Чи відрізняються реквізити фіскального касового чека РРО та програмного РРО?
Форма та зміст розрахункових документів встановлені «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом МФУ 21.01.2016 № 13.
Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/програмного РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.
Отже, основні реквізити фіскального касового чека, визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та програмним РРО.
Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек програмного РРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).
Направлення до ДПС підтверджуючих документів, визначених в запиті про подання інформації, через Електронний кабінет
Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ст. 73 ПКУ).
За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники мають можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом підтверджуючі документи, визначені в запиті про подання інформації, у форматі pdf (обмеження 2 мб).
Датою подання підтверджуючих документів разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС.
Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.
Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Розміщення повідомлень про технічні або методологічні помилки чи технічний збій в роботі Електронного кабінету
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом МФУ від 14.07.2017 № 637.
Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування ( п. 7 Порядку № 637).
Тривалість проведення технічного обслуговування встановлюється ДПС з урахуванням вимог п. 421.6 ст. 421 ПКУ та оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС.
Повідомлення про виявлені технічні та/або методологічні помилки чи технічний збій в роботі Електронного кабінету із зазначенням дати та часу їх початку та повідомлення про їх усунення із зазначенням дати та часу їх завершення, розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС.
Інформаційні повідомлення розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці «Всі новини» або «Всі анонси».
Платникам ПДВ: податкові наслідки при безоплатному постачанні товарів/послуг
При безоплатному постачанні товарів/послуг складаються дві податкові накладні:
у податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ) та у графі 10 (обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) зазначається «0», графа 11 (сума ПДВ) не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.
Інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.
у податковій накладній, яка складена на суму перевищення, робиться позначка 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання.
Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. У рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
У графі 2 розд. Б податкової накладної, складеної на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання, зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ, над фактичною ціною постачання».
У графі 7 такої податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товарів/послуг без урахування ПДВ, розрахована виходячи з перевищення ціни придбання/ звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною (тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість), а у графі 10 відповідно сума перевищення обсягу постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (тобто обсяги придбання/виготовлення), у графі 11 – сума ПДВ.
Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 при цьому не заповнюються.
У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
Зазначений порядок визначений п.15 та п. 16 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.
Як переглянути раніше подану звітність в Електронному кабінеті
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу.
Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі (п. 421.1 ст. 421 ПКУ).
У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.
Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.
За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.
Порушення податкового законодавства: коли застосовуються штрафні санкції
За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Зазначена норма передбачена п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Шановні платники, користуйтесь Базою знань ДПС
У ДПС функціонує База знань, яка містить відповіді на запитання, які структуровані за напрямками щодо застосування норм податкового законодавства, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Скористатись Базою знань можливо у вільному доступі через вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» на головній сторінці) або безпосередньо через пошукову систему в інтернет-мережі на сайті «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» чи за посиланням https://zir.tax.gov.ua.
Також на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС крім запитань-відповідей можна ознайомитись із:
- ставками податків та зборів;
- податковим календарем;
- приєднатися до сервісу отримання інформації про останні зміни в податковому законодавстві;
- отримати інформаційно-довідкові послуги від Контакт-центру ДПС, скориставшись переходом у Viber чи Telegram;
- ознайомитись із переліком адміністративних послуг;
- отримати інформацію про Центри обслуговування платників та багато іншого.
Відгуки щодо роботи ресурсу можна надіслати на адресу: idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що базу знань було доповнено новою тематикою «Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування», в якій вже наявні майже 60 актуальних відповідей на запитання.
ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3DqKQvB
Програмні РРО: змінюється робота АРІ Фіскального сервера Електронного кабінету
Наказом МФУ від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» внесено:
- зміни до форми та змісту розрахункових документів в частині їх доповнення обов’язковим реквізитом - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
У зв'язку з доопрацюванням протоколу передачі інформації «Технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС. Протокол передачі інформації», змінюється робота АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету.
Так, починаючи з 01.10.2021, на основі оновленого протоколу (версії 2.1.9.3, редакція 1.4) алгоритми роботи АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету будуть налаштовані з урахуванням зазначених змін.
Тестовий АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету, який розміщено за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua:9443 з 01.09.2021 працює з урахуванням змін, що відповідають налаштуванням основного АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету, яке функціонуватиме з 01.10.2021.
Протоколи передачі інформації, які необхідно використовувати в процесі використання зазначеного АРІ та оновлений опис АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету розміщено на банері «Програмні РРО» в режимі «Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Електронний кабінет) версія 01.09.2021».
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Запорізькі компанії і підприємці сплатили майже три мільярди гривень ПДВ
З початку року суб'єкти господарювання регіону перерахували до державного бюджету 2 мільярди 953 мільйони гривень податку на додану вартість. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, підприємства і підприємці збільшили сплату порівняно з минулорічним періодом на 396 мільйонів гривень або на 15,5 відсотка.
Так, представники бізнесу м. Запоріжжя направили до скарбниці 1 мільярд 681 мільйон гривень ПДВ, мелітопольські і веселівські платники – 221 мільйон, бердянські та приморські – 199 мільйонів, токмацькі та чернігівські – 127 мільйонів, оріхівські та гуляйпільські – 125 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 115 мільйонів, пологівські, більмацькі та розівські – 111 мільйонів, Запорізького району – майже 102 мільйони гривень.
На даний час в області зареєстровано більше десяти тисяч платників податку на додану вартість, серед яких 9045 СГД-юридичних осіб та 961 СПД-фізична особа.
Нагадаємо, 20 вересня – останній день подання податкової декларації з ПДВ за серпень, а 30 вересня – гранична дата сплати податку за серпень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
У Запорізькій області підбили підсумки курортного сезону
У селищі Кирилівка під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха пройшло виїзне засідання колегії. Захід відбувся за участі представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, очільників державних відомств, установ та організацій. Позицію податкової служби регіону представляли начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, який долучився до роботи колегії в онлайн форматі, та начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.
Учасники підбили підсумки проведення курортно-туристичного сезону та обговорили заходи з розвитку курортів і туризму в Запорізькій області. Зокрема, з поміж іншого протягом літа у рамках взаємодії податкової служби з територіальними громадами та органами влади на території курортів проводились спільні інформаційні заходи, у тому числі, щодо інвентаризації торгових об'єктів, а також виявлялись факти використання неоформленої найманої праці, нелегальної торгівлі алкоголем, здійснення діяльності без реєстраційних документів, проведення розрахункових операцій без застосування касової техніки тощо.
Окремо було проаналізовано проблеми курортної сфери, які впливають на дохідну частину бюджетів територіальних громад.
Крім того, на колегії були розглянуті питання готовності закладів освіти до початку навчального року, стан госпітальної бази області та підготовку об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до осінньо-зимового періоду і встановлення тарифів на постачання теплоенергії.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Продавці підакцизних товарів поповнили запорізькі бюджети на 212 мільйонів гривень
За вісім місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 212 мільйонів 403 тисячі гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизної продукції. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, рівень сплати аналогічного періоду минулого року перевищено майже на 20 мільйонів гривень або на 10 відсотків.
Для реалізації підакцизних товарів компанії і підприємці отримали у податковій службі понад сім тисяч ліцензій. Так, платникам видано 3 тисячі дозвільних документів на право торгівлі алкогольними напоями, 2696 – тютюновими виробами, 913 – пивом, 263 – сидром, 193 – на зберігання пального, 22 – на роздрібний продаж пального тощо. Крім того, фахівці податкових органів продовжили термін дії 9550 ліцензій, призупинили 608 та анулювали 1388 дозволів.
Станом на початок вересня в регіоні налічуються 11345 діючих ліцензій. Їхній перелік розміщено на сайті податкової служби області: http://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.
Також з початку року спеціалісти податкової провели 1236 перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання ними законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані штрафні санкції на суму понад 41 мільйон гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Про одноразове декларування у деталях: громадська "експертиза"
У податковій службі регіону відбулося чергове засідання Громадської ради, участь у якому взяли начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, заступниця начальника Олена Щедровська, голова Громадської ради Світлана Проніна, заступниця голови Громадської ради Лариса Церетелі та члени дорадчого органу.
Роман Афонов презентував присутнім ключові моменти одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб, яке стартувало з 1 вересня. Керівник податкового відомства регіону наголосив, що запровадження податкової амністії надає громадянам суттєві переваги, серед яких – цивілізована легалізація активів на компромісних умовах, їх вільне використання у майбутньому, можливість формувати позитивну податкову історію та багато інших.
Хто має право подати декларацію, які об'єкти і в які терміни їх можна легалізувати, за якими ставками вони оподатковуються, як подати звітність – ці та інші питання детально висвітлила Олена Щедровська.
Також учасники розглянули аспекти банківського супроводження декларування та непрямі методи визначення доходів громадян. Щодо останнього питання, то, як зауважив керівник податкового відомства регіону Роман Афонов, вони будуть прописані у відповідному нормативному акті, прийняття якого очікується найближчим часом.
Запорізькі підприємства-забруднювачі сплатили 351 мільйон гривень "екоподатку"
У січні-серпні запорізькі підприємства і підприємці сплатили до бюджетів усіх рівнів 351 мільйон гривень екологічного податку, що на 37 мільйонів 500 тисяч гривень або на 12 відсотків більше, ніж торік.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету спрямовано понад 213 мільйонів гривень, до спецфондів місцевих скарбниць – майже 138 мільйонів гривень.
Так, від енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських суб’єктів господарювання надійшло 184 мільйони гривень, м. Запоріжжя – близько 133 мільйонів гривень, Запорізького району – 21 мільйон гривень. Мелітопольські та веселівські платники направили до бюджетів більше трьох мільйонів гривень, бердянські та приморські – 3 мільйони гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 2 мільйони гривень тощо.
На даний час в регіоні нараховується 3384 платника "екоподатку", які на підставі спеціальних дозволів здійснюють викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у водні об'єкти, а також розміщують, утворюють або зберігають небезпечні відходи.
Ставки екологічного податку залежать від виду забруднюючих речовин або рівня небезпечності відходів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Запоріжці сплатили до бюджетів громад понад 170 мільйонів гривень податку на нерухомість
З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 170 мільйонів 498 тисяч гривень податку на нерухоме майно. Порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень сплати зріс на 48 відсотків, додатково скарбниці отримали 55 мільйонів 104 тисячі гривень.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники нерухомості-юридичні особи перерахували до бюджетів громад майже 115 мільйонів гривень, фізичні особи – 55 мільйонів 732 тисячі гривень.
Так, до міської казни Запоріжжя сплачено 69 мільйонів гривень податку на нерухомість, мелітопольські та веселівські платники забезпечили 26 мільйонів 591 тисячу, якимівські та приазовські – понад 17 мільйонів, бердянські та приморські – більше 15 мільйонів, вільнянські та новомиколаївські – 8 мільйонів, василівські та михайлівські – 6 мільйонів 690 тисяч, Запорізького району – близько 8 мільйонів гривень тощо.
Всього в регіоні 4525 суб'єктів господарювання-юридичних осіб та 39822 фізичні особи володіють нерухомими майном, яке підлягає оподаткуванню.
Нагадаємо, ставки податку на нерухомість встановлюють сільські, селищні, міські ради та територіальні громади. Вони не повинні перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр.
Додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 квадратних метрів для квартир і 500 квадратних метрів для житлових будинків за кожен об'єкт або його частку. У даному випадку ставка податку складає 25000 гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
За запорізькі землі до скарбниць громад сплачено 1,2 мільярда гривень
За вісім місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 206 мільйонів гривень плати за землю. Це на 180 мільйонів гривень або на 18 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, землевласники і орендарі-юридичні особи сплатили 995 мільйонів 471 тисячу гривень, фізичні особи – понад 210 мільйонів гривень.
Так, до міського бюджету Запоріжжя спрямовано 656 мільйонів гривень. Енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили понад 100 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 81,5 мільйона, мелітопольські і веселівські – 78,5 мільйона, якимівські та приазовські – 66,4 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 54,5 мільйона, василівські та михайлівські – 51 мільйон, токмацькі та чернігівські – 39 мільйонів гривень тощо.
На даний час на території регіону нараховується більше 9 тисяч юридичних осіб та майже 277 тисяч фізичних осіб-платників земельного податку і орендної плати.
Для зменшення податкового боргу фахівці служби направили до місцевих рад дев'ять звернень стосовно 77 неплатників щодо вилучення у них земельних ділянок з подальшим перерозподілом їх між платоспроможними суб'єктами господарювання. Наразі вилучено наділ площею понад 74 гектари.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
