A A A K K K
для людей із порушенням зору
Берестівська громада
Запорізька область, Бердянський район

Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє Новини за 27.10.2021

Дата: 27.10.2021 13:43
Кількість переглядів: 234

 

Місцеві бюджети Бердянщини отримали 644 мільйонів гривень

Бюджети територіальних громад Бердянського району від сплати податкових зобов’язань протягом січня-вересня 2021 року збагатились на 644,3 млн гривень. Як повідомила в.о. начальника Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Пономаренко, сплачена сума на 119,3  млн грн перевищила аналогічний період минулого року.

Левову частку надходжень складає податок на доходи фізичних осіб - за дев’ять місяців поточного року до скарбниці надійшло 433,9 мільйонів гривень. Також суб’єкти господарювання спрямували до бюджету 92,8 мільйона гривень єдиного податку та 91,4 мільйона гривень плати за землю.

 

Бердянські податківці долучилися до "Дня громад"

У рамках співпраці податкової служби регіону з територіальними громадами у Бердянській державній районній адміністрації відбувся "День громад".

Начальник Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Олександр Прошутінський поспілкувався з очільниками громад та обговорив питання взаємодії, сплати земельного податку, орендної плати, податку на нерухомість, нормативно-грошової оцінки ділянок.

Він зауважив, що на даний час заборгованість громадян з плати за землю зросла на 3,8 мільйона гривень, отже є необхідність активізувати роботу з боржниками та проведення звірок по проведеним нарахуванням.

Ще одним напрямом роботи є сплата податку на доходи фізичних осіб з оренди земельних паїв. Олександр Прошутінський запропонував провести спільні зустрічі на територіях з сільськогосподарськими підприємствами щодо своєчасності та повноти перерахування ПДФО. У цьому році надходження податку з оренди земельних паїв вже перевищили минулорічні на 1 мільйон 150 тисяч гривень.

Також представник податкової нагадав про початок одноразового добровільного декларування громадянами активів, з яких раніше не сплачувались податки. У випадку декларування таких активів декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності. Подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. При цьому готівка в національній та іноземній валютах може бути задекларована за умови розміщення її на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України, до подання одноразової добровільної декларації.

 

Плата за землю та одноразове добровільне декларування: у Бердянську відбувся черговий податковий вебінар

Бердянські податківці продовжують серію вебінарів у рамках проекту "Створення та впровадження системи інформаційно-консультаційного забезпечення бізнесу Бердянської міської територіальної громади".

Спеціаліст Бердянського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Яна Кальчева розповіла, хто є платниками плати за землю, що є об’єктом оподаткування, як відбувається нарахування земельного податку та які категорії платників мають пільги.

Крім того, Яна Кальчева нагадала, що з 1 вересня стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами активів, з яких раніше не сплачувались податки. У випадку декларування таких активів декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності. Вона зазначила, що подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларування здійснюватиметься добровільно.

 

Важливо знати!

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/ розміщено Інформаційні листи, які присвячені нововведенням, що запроваджені Законами України.

Такі листи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та практики його застосування та носять інформаційний характер щодо практичного застосування норм податкового законодавства.

При цьому, кожен платник податку у порядку, визначеному ст. 52 і 53 ПКУ, може звернутись до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операції для отримання індивідуальної податкової консультації.

 

Механізм подання звітності до податкової в презентації

На офіційному вебпорталі ДПС розміщено презентаційні матеріали щодо подання та обробки звітності, зокрема, стосовно обміну електронними документами з податковим органом, формування та надсилання документів звітності в електронному форматі, результатів автоматизованої перевірки.

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/onlayn-navchannya/podatkova-zvitnist/prezentatsiyni-materiali/497640.html.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Алгоритм подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через Електронний кабінет

Бердянська ДПІ нагадує,  що у період з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року триває  одноразове  (спеціальне) добровільне декларування, яке  передбачає сплату збору з одноразового  (спеціального) добровільного декларування.

Форму Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Вказана Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі.

Звертаємо увагу, що платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Фізичній особі для подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) через вебпортал ДПС необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;

3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;

4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для відображення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+»;     

5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;

6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;

7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Відправлену Декларацію можна переглянути у меню «Перегляд звітності».

 

Якщо фізична особа у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі, чи може вона скористатися податковою амністією?

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Постанова № 83).

Відповідно до п. 7 Постанови № 83 банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі – Інструкція № 492), у порядку, встановленому п. 62 розд. V Інструкції № 492 для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету та заяву.

Згідно з п. 8 Постанови № 83 договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Порядок надання виписки зі спеціального рахунку/довідки про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі) обумовлюється договором, що укладається між банком і декларантом під час відкриття спеціального рахунку (п. 12 Постанови № 83).

Отже, фізична особа, яка розмістила кошти у національній валюті на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання у банку України, при поданні Декларації повинна надати документ, який підтверджує таке розміщення: виписку зі спеціального рахунку/довідку про відкриття спеціального рахунку та залишку коштів на ньому (у паперовій/електронній формі).

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи можливо щодо активів, які розміщенні за кордоном, надати обов’язкові документи наступного дня після подання декларації?

Декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів має право добровільно подати до податкового органу, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ).

Перелік об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування визначено п. 4 підрозд. 94 розділу ХХ Кодексу.

Разом з тим для об'єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ декларант зобов'язаний документально підтвердити грошову вартість таких об'єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування (п.п. 7.1 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ).

Крім того, для об'єктів декларування, визначених п.п. «б» - «е» п. 4 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ, декларант зобов'язаний документально підтвердити вартість об'єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування, у разі якщо такі об'єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).

Отже, фізична особа, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, та виявила бажання подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язана додати обов’язкові документи одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: коли є необхідність подавати одноразову декларацію?

Якщо фізична особа має активи, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 1 січня 2021 року, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання одноразової декларації (п. 1 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).

Скористатися «податковою амністією» може виключно особа, яка є повнолітньою та дієздатною, але при цьому з 2005 року не перебуває/перебувала на державній службі і не знаходиться під санкціями (п. 3 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: коли подається уточнююча декларація

Уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається декларантом:

за результатами камеральної перевірки при отриманні повідомлення від контролюючого органу  (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ);

додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ);

після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування за умови подання фізичною особою звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення кампанії декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення від контролюючого органу (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

 

Роз’яснення законодавства

Платникам рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Згідно з п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст.254 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі, зокрема, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Згідно з п. 257.1 ст.257 ПКУ базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати. Платник рентної плати до закінчення граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період (до 20 числа наступного місяця), подає до відповідного контролюючого органу податкову декларацію, яка містить додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (Додаток 4.1). Декларація подається  за місцем податкової реєстрації.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

На платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій.

На суму податкових зобов’язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II ПКУ.

 Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати здійснюють контролюючі органи.

У разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Інформацію про платників рентної плати, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм і протягом шести місяців не сплатили рентну плату або сплатили її не в повному обсязі, контролюючі органи подають до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Мораторій на податкові штрафи на період дії карантину не поширюється на порушення нарахування, декларування та сплати рентної плати.

 

Щодо порядку та строків сплати єдиного податку

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку врегульовані ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (абз. другий п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 ПКУ).

Згідно з  п. 295.3 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (п. 295.6 ст. 295 ПКУ).

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.

Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.7 ст.295 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

 Додатково інформуємо:

платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (п. 296.2 ст. 296 ПКУ).

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).

 

Платники податків запитали: чи підлягає розстроченню чи відстроченню заборгованість з єдиного внеску

Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄВ.

Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄВ зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання зі сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 201.08 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Як припинити підприємницьку діяльність

Бердянська ДПІ нагадує фізичним особам – підприємцям про те, як правильно припинити підприємницьку діяльність.

Якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду (п.п. 49.18.8 ст. 49 ПКУ).

Внесення до Державного реєстру запису про припинення діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання ( п.п. 65.10.4 ст. 65 ПКУ).

У разі припинення платником єдиного податку господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

Останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

З 01.04.2021 року податкова декларація платника єдиного податку - підприємця подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (в редакції від 09.12.2020 № 752), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Отже, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

Остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

 

Отримав іноземний дохід : як сплатити податок

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій Декларації.

Якщо у платника ПДФО відсутні  підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу України, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Податковим кодексом України та іншими законами.

Слід відзначити, що сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

 

Щодо внесення змін до податкової декларації з податку на прибуток

17 серпня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.06.2021 № 317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.08.2021 за № 1014/36636 (далі - наказ № 317), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897.

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - декларація) передбачено такі зміни.

Внесено зміни до основної частини декларації.

Декларацію доповнено новим рядком 7.1, який заповнюється нерезидентами у разі здійснення ними діяльності на території України через постійне представництво та зазначається інформація про:

повне найменування постійного представництва / відокремленого підрозділу нерезидента, через який здійснюється діяльність в Україні;

код за ЄДРПОУ постійного представництва. У разі якщо нерезидентом здійснюється діяльність через неакредитований відокремлений підрозділ, зазначається ідентифікатор об'єкта оподаткування згідно з повідомленням про такий об'єкт оподаткування, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс);

місцезнаходження постійного представництва / відокремленого підрозділу нерезидента;

найменування контролюючого органу за місцем обліку постійного представництва / відокремленого підрозділу нерезидента.

Внесено зміни у додатки до декларації:

1. додаток ПН доповнено позицією щодо надання інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. Зазначена інформація складається з: повного найменування нерезидента, назви країни резиденції нерезидента, його місцезнаходження, коду в країні резиденції, коду країни резиденції, відмітки про відсутність статусу юридичної особи, яка зазначається на підставі контракту (договору), реєстраційних даних нерезидента, відмітки про наявність офшорного статусу;

2. у додаток РІ стосовно виключення із рядка 3.1.14 різниці щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети, та заміни цього рядка новою різницею щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, пов'язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 3.1.14);

доповнення новим рядком щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 3.2.6);

доповнення новими рядками щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:

на суму отриманої одноразової компенсації суб'єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 4.2.22);

на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2 3 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (рядок 4.2.23);

3. додаток АМ доповнено рядком "КП", у якому відображається інформація про капіталізовані проценти, які підлягали включенню до собівартості необоротного активу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

 

Як подати Повідомлення про прийняття працівника на роботу

Повідомлення про прийняття працівника на роботу можна подати застосувавши розроблене спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення Державною податковою службою України для формування та подання звітності ? «Єдине вікно подання електронної звітності» (за версією чинною на дату подання повідомлення), яке розповсюджується на безоплатній основі, зокрема розміщено в розділі «Платникам податків про електронну звітність» офіційного вебпорталу ДПС (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).

В даному програмному забезпеченні платникам надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти кваліфікований електронний підпис чи печатку та направити його до Єдиного вікна податкової звітності.

 

«Карантинна» пеня підлягає списанню

Відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Пунктом 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Пунктом 9 прим. 11.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями встановлено, що протягом періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

 

Чи може борг стати доходом?

Бердянська ДПІ нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить   1500 грн (6000 грн х 25 %). При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника ПДФО – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас, відповідно до п. п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО:

? основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році становить 1 500 грн (6000 грн  х 25%);

? сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

? основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

 

Особливості заповнення податкової декларації з плати за землю

Бердянська ДПІ нагадує, що форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджено наказом Міністерства фінансів України. Слід пам’ятати, що в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації», зазначається послідовний номер, який відповідає кількості поданих відповідних декларацій. При цьому Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «орендна плата». Також окремо нумеруються декларації по типам («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»). Наприклад, якщо платник плати за землю подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації щодо земельного податку, у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2». В аналогічному порядку здійснюється нумерація нових звітних декларацій. Звертаємо увагу, що нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації.

 

Чи є платником податку на нерухомість фізособа, яка має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Норми визначені п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

 

Застосування платником ПДВ обліку податкових зобов’язань за касовим методом та за подією, що сталася раніше: формування податкового кредиту

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Норми визначені п. п. 14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ.

Отже, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

 

Адміністративна відповідальність за порушення використання РРО

У разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності, згідно з ст. 1551 КУпАП.

За порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено відповідальність:

накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

і на посадових осіб – від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в залежності від повторності вчинення адміністративного правопорушення.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,

тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді) (частина перша ст. 38 КУпАП).

 

Договір купівлі-продажу майна між юридичною та фізичною особами: хто сплачує ПДФО?

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна регулюється ст.ст. 172 – 173 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розд. IV ПКУ функції податкового агента (п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПК).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна.

Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 103.07 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Повернення товару: як коригувати податковий кредит?

Бердянська ДПІ інформує платників податків про відображення в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця операції з повернення покупцем частини товарів, кошти за які залишаються у продавця та зараховуються/не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів.

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування.

Отримувач (покупець) відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

У разі, якщо на дату повернення частини товарів сума оплати за них не зараховується в рахунок оплати іншого товару, а повертається покупцю, то розрахунок коригування складається на дату повернення коштів.

Якщо на дату повернення частини товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар, то постачальник на зазначену дату на суму коштів, які зараховуються в рахунок оплати іншого товару, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 101.04 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Ремонт та встановлення побутових машин і приладів: чи застосовувати РРО?

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).

Згідно з п. 11 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні побутових послуг з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів.

Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених п. 11 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 109.05 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Оподаткування ПДВ: постачання відходів як вторинної сировини

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «а» п.п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191  ст. 14 ПКУ).

Отже, операції з постачання відходів як вторинної сировини (за винятком відходів і брухту чорних і кольорових металів) підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ 20%.

Єдиний рахунок для сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску: переваги використання

З 1 січня 2021 року сплачувати податки і збори, інші платежі, єдиний внесок можна через єдиний рахунок.

Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ і єдиного внеску.

Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити:

- затрати часу на формування платіжних доручень,

- кількість формування платіжних доручень,

- кількість помилково сплачених грошових  зобов’язань,

- уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет (п. 351.2 ст. 351 ПКУ).

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Так, повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку через Електронний кабінет подається за формою J/F1307001.

На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня  включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.

Слід зазначити, що єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:

- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),

- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями. 

 

Єдиний рахунок: якщо потрібен витяг щодо стану розрахунків з бюджетом

ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (п. 8 «Порядку функціонування єдиного рахунка» затвердженого постановою КМУ  № 321 від 29.04.2020).

Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам (п. 17 Порядку № 321).

Після підтвердження Казначейством факту виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка:

- дані такого реєстру стають доступними для перегляду платником через електронний кабінет,

- та є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску (абз. другий п. 17 Порядку № 321).

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.

Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Слід зазначити, що переваги запровадження системи сплати для бізнесу через єдиний рахунок у тому, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки зменшує затрати часу на формування платіжних доручень, зменшує кількість сформованих платіжних доручень, дозволяє уникнути непорозумінь зі зміною рахунків, що дозволить мінімізувати кількість помилкового сплачених грошових зобов’язань.

 

Платникам ПДВ: протягом 12 послідовних місяців відсутнє постачання товарів/послуг, чи анулюється реєстрація?

Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема:

- якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту (п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ).

Тобто, якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

 

Платник податку на прибуток надає послуги за отриманою передоплатою на єдиному податку: які наслідки?

Доходом юридичної особи – платника єдиного податку 3-ї групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Для платників податку на прибуток об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування  фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог НП(БО) 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 №290, а витрат - відповідно до НП(БО) 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318.

Одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 

Сплата зобов’язань, податкового боргу з податків і зборів та єдиного внеску через єдиний рахунок: що варто знати та які переваги

Починаючи з 01.01.2021 року впроваджено функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий в Казначействі, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет (п. 351.2 ст. 351 ПКУ).

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

Переваги запровадження системи сплати для бізнесу через єдиний рахунок у тому, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки зменшує затрати часу на формування платіжних доручень, зменшує кількість зформованих платіжних доручень, дозволяє уникнути непорозумінь зі зміною рахунків, що дозволить мінімізувати кількість помилкового сплачених грошових зобов’язань.

 

Підприємствам - платникам єдиного податку: вплив курсових різниць на облік

Доходом юридичної особи – платника єдиного податку 3-ї групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абз/ четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (абз. перший п. 8 НП(С)БО 21).

Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.

Тобто, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

 

Чи застосовується строк давності для нарахування податкового зобов’язання з податку на нерухомість?

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 ст. 266 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10.3 ст. 266 ПКУ).

Контролюючий орган (крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ), має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Отже, Декларація, яка не була подана суб’єктом господарювання за періоди, в яких виникали об’єкти оподаткування, подається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, враховуючи норми п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Поряд з цим, законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкової звітності, зокрема, Декларації після граничного строку, що передбачено п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

 

Адміністративна відповідальність за порушення використання РРО

У разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності, згідно з ст. 1551 КУпАП.

За порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено відповідальність:

- накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

- і на посадових осіб – від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в залежності від повторності вчинення адміністративного правопорушення.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,

– тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді) (частина перша ст. 38 КУпАП).

 

Підприємець отримав виручку в іноземній валюті: як визначити дохід?

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п. 164.3 ст. 164 ПКУ).

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Отже, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом НБУ, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

 

Коли не потрібна ліцензія на зберігання пального

Оптова, роздрібна торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії, у разі відсутності ліцензії реалізація забороняється.

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на зберігання пального отримуються на кожне місце зберігання пального та видаються за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.

У разі складання акцизної накладної на суб’єкта господарювання – не платника акцизного податку, за виключенням підприємствам, установам та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та підприємств, установ та організацій системи державного резерву, у якого відсутня ліцензія на зберігання пального, у її реєстрації буде відмовлено.

Зазначена норма передбачена ст. 15 Закону України №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

 

Благодійна організація надає допомогу на лікування: чи є оподаткування податком на доходи фізичних осіб?

До розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг) за рахунок коштів благодійної організації:

- що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку,

- за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю (п.п. 165.1.19 ст. 165 ПКУ).

Зазначена норма може бути застосована благодійною організацією за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер:

- надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг),

- або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, патологічного стану), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

При цьому, ПКУ не визначає відмінностей в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Від запорізьких компаній і організацій державна скарбниця отримала 738 мільйонів гривень

З початку року запорізькі підприємства спрямували до державного бюджету 738 мільйонів гривень податку на прибуток. Порівняно з аналогічним періодом минулого року суб'єкти господарювання регіону збільшили сплату податку на 180 мільйонів гривень або на 32 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, з прибутків платників м. Запоріжжя скарбниця отримала більше 508 мільйонів гривень, мелітопольських і веселівських – 92,7 мільйона гривень, бердянських та приморських – 52,8 мільйона гривень, вільнянських та новомиколаївських – майже 21 мільйон гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 16,8 мільйона гривень, токмацьких і чернігівських – понад 11 мільйонів гривень тощо.

Всього у регіоні налічується 582 платника податку на прибуток.

Нагадаємо, цей платіж, базова ставка якого складає 18 відсотків, обчислюється суб'єктами господарювання самостійно на базу оподаткування – прибуток із джерелом походження як з України, так і за її межами.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Автовласники поповнили запорізькі бюджети на чотири мільйони гривень

За дев'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 4 мільйони 100 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, лише у вересні власники елітних авто поповнили скарбниці на 278 тисяч гривень.

Від підприємств і організацій бюджети громад отримали майже три мільйони гривень, від фізичних осіб – 1,1 мільйона гривень.

Так, до міської скарбниці Запоріжжя спрямовано 2 мільйони 146 тисяч гривень, оріхівські та гуляйпільські платники забезпечили 508 тисяч гривень, бердянські та приморські – 262 тисячі гривень, мелітопольські та веселівські – 255 тисяч гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 192 тисячі гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 192 тисячі гривень тощо.

Всього в регіоні зареєстровано 187 автівок, які оподатковуються транспортним податком, 125 з яких перебувають у власності юридичних осіб, 57 – у фізичних осіб.

Нагадаємо, податок за ставкою 25 тисяч гривень на рік сплачується за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Перелік цих транспортних засобів розміщений на сайті Міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Від запорізьких водокористувачів бюджети отримали більше 185 мільйонів гривень

У січні-вересні запорізькі підприємства спрямували до бюджетів усіх рівнів 185 мільйонів 200 тисяч гривень рентної плати за спеціальне водокористування. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету сплачено майже 102 мільйони гривень, до місцевих – понад 83 мільйони гривень.

Найбільші суми направили до скарбниць енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання – 84 мільйони гривень, м. Запоріжжя -  77 мільйонів гривень, якимівські та приазовські – 1,4 мільйона гривень, токмацькі та чернігівські – 1,2 мільйона гривень, мелітопольські та веселівські – більше мільйона гривень, василівські та михайлівські – 749 тисяч гривень тощо.

Всього станом на початок жовтня в регіоні нараховується 487 компаній, які перераховують до бюджетів рентну плату за спеціальне водокористування.

Нагадаємо, платіж справляється за спеціальне використання поверхневих або підземних вод, за шахтну, кар'єрну та дренажну воду, а також для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

За використання надр запорізькі підприємства сплатили до бюджетів 1,2 мільярда гривень

За вісім місяців компанії регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів 1 мільярд 187 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, що на 921 мільйон гривень більше, ніж торік.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, із загальних надходжень 830 мільйонів гривень перераховано до державного бюджету, до місцевих скарбниць – 357 мільйонів гривень.

Так, у січні-вересні василівські та михайлівські підприємства сплатили 1 мільярд 136 мільйонів гривень, платники м. Запоріжжя спрямували до скарбниць 20,4 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – 7,5 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 6 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 4,2 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 3 мільйони, Запорізького району – 4,3 мільйона тощо.

На даний час у Запорізькій області на обліку перебуває 574 суб'єкти господарювання, які користуються надрами та здійснюють видобуток корисних копалин.

Нагадаємо, відповідно до бюджетного розподілу 70 відсотків рентної плати за користування надрами зараховується до державного бюджету, 30 відсотків – до місцевих бюджетів.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

У Запорізькій області триває взаємодія органів влади щодо своєчасної і повної сплати екологічного податку

У Запоріжжі під керівництвом першого заступника голови Запорізької облдержадміністрації Володимира Шустова відбулося засідання робочої групи з питань взаємодії органів державного управління та нагляду (контролю) в частині надходжень екологічного податку.

У заході взяли участь представники облдержадміністрації, статистики, Держпродспоживслужби, податкової служби, Держекоінспекції та Держводагентства.

Як повідомила заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку, адміністрування місцевих податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Наталія Оніщенко, у січні-вересні запорізькі підприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів 353 мільйони 600 тисяч гривень екологічного податку, що на 12 відсотків більше, ніж торік. Так, до державного бюджету надійшло майже 215 мільйонів гривень, до місцевих бюджетів – близько 139 мільйонів. Усього в регіоні на обліку перебуває 3433 платники екологічного податку.

Під час заходу було наголошено на необхідності удосконалення методичної бази статистичних спостережень та продовження роботи з суб’єктами господарювання щодо сплати податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях.

 

Запорізькі компанії сплатили до бюджетів громад 110 мільйонів гривень податку на прибуток

За дев'ять місяців від комунальних підприємств регіону до місцевих бюджетів надійшло 110 мільйонів гривень податку на прибуток, що на 25 мільйонів гривень більше, ніж торік. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Понад 82 мільйони гривень від загальної суми сплатили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя, мелітопольські і веселівські – 11,6 мільйона гривень, бердянські та приморські – 5,4 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 2,4 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 2 мільйона гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,4 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – 1,4 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 1,2 мільйона гривень тощо.

У Запорізькій області на даний час провадять діяльність 594 платники податку на прибуток.

Нагадаємо, податок, сплачений підприємствами комунальної форми власності, повністю зараховується до місцевих бюджетів. Крім того, 10 відсотків платежу від компаній приватної форми власності надходять до скарбниць територій. Базова ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

 

Підприємці спрямували до бюджетів запорізьких громад понад 1,2 мільярда гривень

У січні-вересні до місцевих скарбниць регіону надійшло 1 мільярд 263 мільйони гривень єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом запорізькі підприємці збільшили рівень сплати на чверть мільярда гривень або на 25 відсотків.

Так, представники спрощеної системи оподаткування-фізичні особи спрямували до бюджетів 947 мільйонів гривень, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 158 мільйонів гривень, сільгоспвиробники – 157 мільйонів гривень.

У Запоріжжі малі та середні підприємці сплатили до міського бюджету 736 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські платники поповнили скарбниці громад на 127 мільйонів гривень, бердянські та приморські – на 93 мільйони гривень, оріхівські та гуляйпільські – на 44,6 мільйона гривень, василівські та михайлівські – на 42,3 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – на 40,6 мільйона гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – на 40 мільйонів гривень тощо.

Всього в Запорізькій області на податковому обліку перебуває 54603 платники єдиного податку-фізичні особи, 8919 юридичних осіб та 2044 агровиробники.

Нагадаємо, ставка єдиного податку для суб'єктів підприємництва першої групи спрощеної системи оподаткування становить до 10 відсотків від прожиткового мінімуму, для другої групи – до 20 відсотків від мінімальної зарплати, для третьої групи – п'ять відсотків від доходу або три відсотки від доходу за умови сплати податку на додану вартість.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора