Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє Новини за 17.11.2021

Дата: 17.11.2021 15:02

Кількість переглядів: 190

Співпраця податківців та місцевих урядовців з метою забезпечення надходжень до бюджету

Працівники податкової служби Бердянська регулярно співпрацюють з представниками територіальних громад району. Нещодавно в Бердянській державній районній адміністрації відбувся «День громад», на якому була присутня начальник Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова. 

Як зазначила уповноважена особа Головного управління ДПС у Запорізькій області, забезпечення повноти наповнення місцевого та державного бюджетів – це спільний пріоритет органів місцевого самоврядування та податкової служби.

Оксана Федорова зазначила, що по кожній громаді ще у лютому місяці були визначені напрями роботи, які підписані ГУ ДПС у Запорізькій області та головами всіх ОТГ. В рамках цієї взаємодії та з метою збільшення доходної частини місцевих бюджетів були проведені зустрічі та по кожному напрямку направлено листи до об’єднаних територіальних громад. Відмітила активну взаємодію з Берестівською територіальною громадою.

Оксана Федорова наголосила увагу присутніх на питанні щодо плати за землю з громадян, яка 100 відсотків надходить до бюджетів територіальних громад. Списки громадян-боржників були надані кожній громаді, на теперішній час загальне відпрацювання боржників становить 36,7%. Відпрацьовано 790 боржників на 438 тис. грн. Найкраща динаміка спостерігається по Бердянській об’єднаній громаді, де завдяки залученню голів вуличних комітетів значно активізувалась робота в цьому напрямку (відпрацьовано 578 боржників).

Оксана Федорова звернулася ще раз до голів ОТГ щодо активізації роботи по боржникам та проведенню звірок по проведеним нарахуванням, якщо такі звірки не були проведені.

Ще одним напрямом - є сплата податку на доходи фізичних осіб з оренди земельних паїв. Представниця податкової відмітила, що за рахунок спільних дій по залученню до сплати ПДФО з оренди паїв суб’єктів господарювання по всім об’єднаним територіальним громадам, крім Приморської ОТГ, вже досягнуто рівень минулорічних надходжень.

Оксана Федорова запропонувала спільно з ОТГ провести зустрічі з керівниками підприємств, якими не досягнуто рівень минулорічних надходжень, для з’ясування строків сплати ПДФО або причин зменшення надходжень у 2021 році.

Також джерелом наповнення місцевого бюджету є робота з суб'єктами господарювання, які зареєстровані в інших регіонах, проте здійснюють діяльність на території ОТГ. Зазначила, що у 2021 році залучено до сплати ПДФО нових платників на суму 7186,6 тис.грн. Оксана Федорова наголосила ще раз звернути увагу на вказане питання та спільними зусиллями домагатися сплати ПДФО до бюджету наших громад.

Ще одним з напрямів – є робота по виявленню земельних ділянок, які використовуються не за цільовим призначенням або без правовстановлюючих документів. Після проведеного аналізу виявлено 6 СГ – платників єдиного податку четвертої групи, які використовують сіножаття та пасовища не за цільовим призначенням, а під посіви сільськогосподарських культур. Розраховано загальну суму втрат 553,5 тис.грн. За результатами відпрацювання 4 СГ надали уточнюючі декларації за 2018-2021р.р. та збільшили нарахування на суму 440,0 тис.грн. При цьому інформація від ОТГ по зазначеному напряму роботи не надходила.

Наприкінці свого виступу Оксана Федорова нагадала, що з 1 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами активів, з яких раніше не сплачувались податки, та сплата одноразового збору до бюджету. При цьому декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів. Також вона поінформувала, що подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларування здійснюватиметься добровільно.

З доходів працюючих бердянців та приморців для потреб армії сплачено майже 48 мільйонів гривень військового збору

Упродовж січня-жовтня 2021 року з легальних доходів бердянців та приморців до держбюджету надійшло 47,9 мільйонів гривень військового збору.

Як зазначила начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова для фінансування національного війська з офіційних доходів громадян сплачено на 25,2 відсотка більше проти аналогічного періоду торік.

Військовий збір, що сплачується з легальних доходів громадян, належить до вагомого джерела бюджетних надходжень для фінансування армії. Ріст надходжень військового збору свідчить, що більшість працедавців  Бердянського району - відповідальні платники податків.

Саме зараз кожен, хто раніше отримував доходи, але не повною мірою сплачував податки, має законні підстави легалізувати набуті активи, - нагадують у Бердянській державній податковій інспекції.

Щоб скористатися правом на податкову амністію до 1 вересня 2022 року потрібно заповнити в Електронному кабінеті і подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про те, як це зробити правильно на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya розміщено банер «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

До уваги тих платників, хто планує стати спрощенцем

Бердянська ДПІ нагадує тим платникам, хто має на меті перейти з І кварталу 2021 року на спрощену систему оподаткування, про необхідність завітати до підрозділів державної податкової служби у Вінницькій області. Адже рішення про перехід на таку систему відповідно до п.п. 298.1.4 ст. 298 та п. 299.3 ст. 299 Податкового кодексу України підтверджується поданням заяви до контролюючого органу, не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Отож, останнім днем, коли це можна буде зробити цьогоріч, буде 16 грудня 2021 року.

Додамо, що перехід на сплату єдиного податку підприємець може здійснити тільки один раз протягом календарного року. Окрім того, перехід на спрощену систему оподаткування є можливим за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання було дотримано вимог, встановлених п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (щодо критеріїв умов застосування єдиного податку).

Варто знати платникам податків: де знайти довідники?

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/ розміщено розділ «Довідники».

У розділі наведена інформація, яка використовується суб’єктами господарювання у своїй діяльності, а саме:

• Довідники пільг,

• Довідник умовних кодів причин коригування,

• Типи об’єктів оподаткування,

• Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру),

• Довідник умовних кодів товарів,

• Довідник підакцизного палива.

До уваги платників податків: Переліки на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/ розміщено розділ «Переліки».

Розділ містить таку інформацію:

- Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг,

- Перелік переданого на реалізацію майна, що перейшло у власність держави,

- Перелік укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників з уповноваженими організаціями,

- Перелік товарних бірж, яким відповідно до результатів конкурсу надані ДПC України повноваження з продажу майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, в 2021-2023 роках,

- Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін.

Варто знати платникам податків: Інформаційні листи ДПС на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/ у розділі «Листівки та брошури» розміщено Інформаційні листи ДПС, які присвячені нововведенням, запровадженими Законами України.

Інформаційні листи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та практики його застосування та носять інформаційний характер щодо практичного застосування норм податкового законодавства.

Інформація щодо даних реєстру платників ПДВ:  на офіційному вебпорталі ДПС

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Варто знати фізичним особам та підприємцям

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/  розміщено розділ «Фізичним особам», де розміщена інформація, яка буде корисною як для фізичних осіб, так і підприємців, а саме:

• Податки, збори, платежі,

• Реєстрація та облік фізичних осіб - платників податків,

• Отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків,

• Подання декларації про майновий стан і доходи фізичної особи,

• Подання декларації на отримання податкової знижки,

• Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді,

• Податковий аудит,

• Подання відомостей для реєстрації фізичної особи /внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»,

• Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

До уваги платників: офіційні документи на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/ розміщено розділ «Офіційні документи».

У розділі розміщена інформація, яка буде корисною для суб’єктів  підприємництва, а саме:

- Податки і збори (накази Міністерства фінансів України,  та ДПС України),

- Єдиний соціальний внесок (накази Міністерства фінансів України).

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Одноразове декларування: як розрахувати базу для нарахування збору щодо валютних цінностей? 

Бердянська ДПІ нагадує, що з 01 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Об’єктами такого декларування, зокрема, можуть бути валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) для конкретних активів передбачено пунктом 7 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, для валютних цінностей базою для нарахування Збору є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Звертаємо увагу, що декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування Збору шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів.

З яких об’єктів одноразового добровільного декларування сплачується 5 відсоткова ставка збору

Ставка 5% збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог законодавства щодо розміщення коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених пунктом "а" розділу "Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування";

щодо об’єктів декларування, визначених пунктами "б"-"е" розділу "Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування", що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом в) цього розділу.

Водночас, у цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 5 відсотків ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Нагадуємо, що із 1 вересня 2021 року розпочато кампанію одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка триватиме до 1 вересня 2022 року.

Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.

Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет https://cabinet.tax.gov.ua/.

Термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Бердянська ДПІ нагадує, що  з 01 вересня 2021 по 01 вересня 2022 в Україні триває одноразове (спеціальне) добровільне декларування.

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі - Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі - Декларація) - п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом:

- першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації;

- другого платежу – до 01 листопада 2023 року;

- третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи можна зазначити активи, які знаходяться на території АР Крим та території, де проводиться АТО

Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України (п. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ст. 1 Закону України від 02.09.2014  №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).

Отже, платник податків, який має на території АР Крим та Донбасі активи, визначені п. 4 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням належних активів за умови дотримання таким платником вимог п. 3 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ.

При цьому, не є об’єктами декларування активи фізичної особи – декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором чи мають джерела походження з такої країни (п. 5 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: сплата збору

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. 12 підроз. 94 розділу ХХ ПКУ) .

Після отримання від платника одноразової (спеціальної) добровільної декларації у приватній частині Електронного кабінету платника буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору за відповідною територією із зазначення згенерованого QR-коду з кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до поданої декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати збору.

Звертаємо увагу, що в Електронному кабінеті платника забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування коштів, розміщених на депозитному банківському рахунку

Добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року (п. 1 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання декларації, зокрема:

- валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках,

- національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі,

- та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад),

- кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

Отже, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya

Термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі надання уточнюючої декларації

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації необхідно враховувати (п. 12 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ):

- якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ;

- якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов'язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?»

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516334.html

Роз’яснення законодавства

За якою формою подається до податкового органу повідомлення про використання єдиного рахунку?

З 01.01.2021 року передбачено функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску (ст. 351  ПКУ).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 421 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Електронний кабінет: інформація про залишок коштів на єдиному рахунку

ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка;

Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.

Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Єдиний рахунок: повернення помилково сплачених сум грошового зобов’язання

Платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі.

Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет».

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає:

- суму, дату сплати і реквізити з розрахункового документа, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок,

- поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

Чи може суб’єкт господарювання, включений до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, сплачувати кошти на інші рахунки?

Платники податків добровільно за власним бажанням приймають рішення щодо використання єдиного рахунку.

Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у Казначействі, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (ст. 351 ПКУ).

З початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім певних випадків (п. 351.3 ст. 351 ПКУ).

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Державною казначейською службою України для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ (п. 351.3 ст. 351 ПКУ).

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Єдиний рахунок: заповнення реквізиту «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа для зарахування коштів

Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Казначейством на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку, затвердженого наказом МФУ від 24.07.2015 № 666 (у редакції наказу від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021).

Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску з використанням єдиного рахунку, мають дотримуватися наступних загальних правил:

кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;

знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;

останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.

Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:

поле № 1:

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;

поле № 2:

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

поле № 3:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

поле № 4:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

поле № 5:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

поле № 6:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;

поле № 7:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

поле № 8:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

поле № 9:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

поле № 10:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

поле № 11:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

поле № 12:

не заповнюється;

поле № 13:

не заповнюється;

поле № 14:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*.

* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.

Єдиний рахунок: як відображаються внесені платником грошові зобов’язання або податковий борг?

Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 ПКУ затверджено постановою КМУ від 29.04.2020 року № 321.

При включенні платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, на підставі поданого Повідомлення про використання/відмову від використання єдиного рахунка, такий платник одразу отримує повідомлення (квитанція № 2) про його включення до такого реєстру із зазначенням реквізитів єдиного рахунку.

Для перерахування сум грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску, ДПС щодня, крім вихідних, святкових та неробочих днів, надсилає Казначейству реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка (п. 26 Порядку № 321).

Пунктом 17 Порядку № 321 передбачено, що реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам (п. 17 Порядку № 321).

Після підтвердження Казначейством факту прийняття до виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, дані такого реєстру є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску.

Чи повинен бути наявним QR-код у фіскальному касовому чеку?

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер  РРО/фіскальний номер програмного РРО (п. 2 розд. II «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (із змінами від 18.06.2020 № 306, та від 08.06.2021 № 329).

Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 "Фіскальний касовий чек на товари (послуги)", наведеній у додатку 1 до Положення N 13, QR-код зазначається у разі наявності.

При цьому, п. 3 Наказу № 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема, відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.

До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону N 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу N 306.

Отже, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення.

Програмний РРО: заяви для реєстрації РРО та касира

Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316603).

Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, яке розміщено на вебпорталі ДПС за посиланнями:

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391802;  (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391802).

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за ідентифікатором форми «J/F 1391802 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа».

Які медичні послуги потребують обов’язкового застосування РРО? 

Бердянська ДПІ нагадує, що Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому дія Закону № 265 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Одночасно статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я», із змінами та доповненнями, визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнти.

Оскільки Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, а Податковий кодекс України регулює питання сфери застосування РРО та/або програмних РРО відповідно до певних видів економічної діяльності, то такі медичні послуги потребують обов’язкового застосування РРО.

Суб’єкти господарювання не застосовують РРО або ПРРО при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку

У разі якщо в місці отримання товарів розрахунки проводяться у безготівковій формі, то реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується, але в місці отримання готівкових коштів суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО або ПРРО чи проводити розрахунки у безготівковій формі за продані товари через установи банків.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Програмний РРО: як рахується час роботи в режимі офлайн? 

Відповідно до п. 3 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:

- відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;

- дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розділу V Порядку № 317).

Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317 (ідентифікатор J/F1316901)), далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).

Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».

В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.

Кредитним спілкам необхідно застосовувати РРО при прийнятті чи видачі вкладів своїм членам

Кредитні спілки зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів.

Водночас, РРО та/або ПРРО не застосовується у разі здійснення розрахунків виключно через банківські установи.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 9 Закону № 265 визначено перелік господарських операцій, при виконанні яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК. Даний перелік не включає в себе надання послуги, у тому числі фінансових у сфері кредитування.

Згідно з п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2664) фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать, зокрема кредитні спілки (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2664).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.02).

Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

17.08.2021 року набрав чинності наказ МФУ від 04.06.2021 №317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (у редакції від 28.04.2017 року № 467).

Наказом № 317 внесено зміни до основної частини Декларації і до додатків до неї.

Платникам податку на прибуток необхідно подавати декларацію за оновленою формою, починаючи з 01.01.2022 за звітний (податковий) період 2021 року.

Згідно змін, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств доповнено новим рядком 7.1 щодо відображення інформації у разі здійснення діяльності нерезидентом на території України через постійне представництво, зокрема, повного найменування постійного представництва/відокремленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні, їх місцезнаходження та найменування контролюючого органу за місцем обліку. 

До додатків до Декларації внесено такі зміни:

• у додатку ПН передбачено відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу; 

• у додатку РІ:

виключено різницю, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування щодо витрат, понесених платником при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (редакція п.п. 140.5.15 ст. 140 ПКУ діяла до 01.01.2021) (рядок 3.1.14); 

доповнено новою різницею (рядок 3.1.14) щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму витрат, пов?язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранта, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до Н(П)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.16 ст. 140 ПКУ);

доповнено новими різницями щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:

на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до Н(П)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п.140.4.8 ст. 140 ПКУ) (рядок 3.2.6); 

на суму отриманої одноразової компенсації суб?єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 54 підрозд. 4  розд. XX ПКУ) (рядок 4.2.22);

на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до п. 2³ та списаного податкового боргу відповідно до п. 24 розд. XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до Н(П)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 54 підрозд. 4 розд. XX ПКУ) (рядок 4.2.23); 

• у додатку АМ передбачено відображення інформації про капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (п.п. 138.3.2 ст. 138 ПКУ) (рядок КП).

Зазначені норми роз’яснено листом ДПС України від 27.09.2021 № 21953/7/99-00-21-02-01-07.

Податок на доходи нерезидентів: відповідальність за ненарахування та несплату

Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом:

- утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України  (п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).

Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.1 ст. 1251 ПКУ).

- ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.2 ст. 1251 ПКУ).

- такі діяння вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.3 ст. 1251 ПКУ).

- такі діяння вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (1251.4 ст. 1251 ПКУ).

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, відображається у рядку 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами.

Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, здійснюється у додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації.

Платникам ПДВ: надання комунального майна в оренду, які наслідки

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ)

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов (п.п. 196.1.15  ст. 196 ПКУ):

- в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);

- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;

- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15  ст. 196 ПКУ).

Отже на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

Обчислення екологічного податку за викиди двоокису вуглецю

Платниками екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 ст. 240 ПКУ) .

Не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.7 ст. 240 ПКУ).

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення) (п. 249.3 ст. 249 ПКУ).

Єдиний внесок: компенсація за невикористані відпустки – чи є оподаткування?

Базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону від 24.03.1995  № 108/95-ВР «Про оплату праці» (п.1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування ЄВ.

Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків, як наслідок, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.

Фізична особа продає власне рухоме (нерухоме) майно: чи нараховується єдиний внесок

Базою нарахування єдиного внеску є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Отже, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

ПДФО: повернення надміру сплаченої суми

Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 ст. 14 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Зазначена норма не застосовується для повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (п. 43.4 ст. 43 ПКУ):

- на поточний рахунок платника податків в установі банку,

- на єдиний рахунок (у разі його використання);

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі.

Контролюючий орган готує висновок про повернення належних сум коштів та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (п. 43.5 ст. 43 ПКУ).

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

Внесення змін до облікових даних юридичних осіб, що містяться в ЄДР

Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема (п. 66.1 ст. 66 ПКУ):

- інформація органів державної реєстрації;

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Інформація про призначення або зміну керівника, зміну місцезнаходження та інші відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора.

Інформація про головного бухгалтера для юридичних осіб та відокремлених підрозділів оновлюється на підставі:

- заяви за формою № 1-ОПП, визначеною Порядком від 09.12.2011 №1588, з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»,

- або реєстраційної заяви платника ПДВ, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник ПДВ звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Заява за ф. № 1-ОПП та уточнені документи повинні бути надані до контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня внесення змін.

Ідентифікатори форми Податкового розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну від 15.12.2020 № 773

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів:

розміщені електронні форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом МФУ 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) (за ідентифікаторами форм J0500107 (для юридичних осіб) та F0500107 (для фізичних осіб) разом з додатками:

додаток 1 – за ідентифікатором форми F/J510107 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

додаток 2 – за ідентифікатором форми J0510207 (для юридичних осіб);

додаток 3 – за ідентифікатором форми J0510307 (для юридичних осіб);

додаток 4ДФ – за ідентифікатором форми F/J0510407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб),

додаток 5 – за ідентифікатором форми F/J0510507 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

додаток 6 – за ідентифікатором форми F/J0510607 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Нагадаємо, що Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подавався за I квартал 2021 року.

Чи є штрафи за порушення законодавства з єдиного внеску у зв’язку з проведенням заходів щодо запобігання COVID-19  

Тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів.

Крім того, за вказаний період платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Зазначена норма передбачена п. 911.1 та п. 911.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

ПДФО: коди бюджетної класифікації для сплати

Наказом МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів.

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

Якщо у фізичної особи змінюється прізвище, місце реєстрації: як діяти?

У разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (прізвища, місця реєстрації тощо) фізичній особі:

Необхідно подати заяву за ф. № 5ДР (дод. 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822):

– до податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи;

– до будь-якого податкового органу якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних. Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія - необхідно пред’явити документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Термін внесення змін до облікових даних платника податків:

- до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;

- до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.

Штрафи за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом дії карантинних заходів

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім, зокрема, санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому, протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Платникам ПДВ: реєстрація податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день

Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Зазначена норма передбачена п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

До уваги платників: інформація щодо отримання інформаційних послуг

Суб’єкти господарювання та громадяни можуть отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі online, та залишити інформацію на сервіс «Пульс»  зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Для отримання інформаційно-довідкових послуг у період карантину телефонуйте з 8:00 до 18:00 години, для інформаційної підтримки з питань застосування програмних РРО до 20:00 години, крім суботи, неділі та святкових днів.

Крім того, платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги, скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом.

Для самостійного пошуку відповіді на запитання необхідно зайти в Інтернет мережі на Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс або на офіційний вебпортал ДПС у розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» або надіслати запитання на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.

У разі надіслання запитання/повідомлення на електронну адресу idd@tax.gov.ua, необхідно враховувати, що технічні можливості Інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційно-довідкового департаменту ДПС не дозволяють приймати електронні листи розміром більше 976 Кб, або 1 млн. символів.

В яких випадках майно платника податків звільняється з податкової застави? 

Згідно з п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

- визнання податкового боргу безнадійним (п.п. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п.п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п.п. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ (п. 93.2 ст. 93 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 128.03).

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Власники і орендарі запорізьких земель сплатили до місцевих скарбниць майже півтора мільярда

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 478 мільйонів гривень плати за землю. Порівняно з січнем-жовтнем минулого року доходи скарбниць зросли на 182 мільйони гривень або на 14 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Із загальної суми 1 мільярд 236 мільйонів гривень забезпечили підприємства, установи і організації, від фізичних осіб громади отримали майже 243 мільйони гривень.

Так, до міського бюджету обласного центру спрямовано 813 мільйонів гривень, від енергодарських, кам'янсько-дніпровських та великобілозерських платників скарбниці отримали 123,7 мільйона гривень, бердянських та приморських – 99,5 мільйона гривень, мелітопольських і веселівських – 96,3 мільйона гривень, якимівських та приазовських – 76,2 мільйона гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 66 мільйонів гривень, василівські та михайлівські – 61 мільйон гривень, токмацькі та чернігівські – 48,2 мільйона гривень тощо.

Як зазначив керівник податкової служби області, цього року після проведених звірок із територіальними громадами, підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України до оподаткування залучено 175 суб'єктів господарювання. У результаті за землі площею 5412 га до бюджетів додатково надійде 17 мільйонів 441 тисяча гривень на рік.

Крім того, виявлено 36 підприємств, які використовували 62,5 га ділянок без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань склала 781 тисяча гривень).

Усього на території регіону нараховується більше дев'яти тисяч суб'єктів господарювання-юридичних осіб та майже 286 тисяч фізичних осіб, які сплачують земельний податок і орендну плату.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Більше тисячі запорізьких компаній і підприємців використовують РРО в смартфоні

У Запорізькій області станом на початок листопада 1067 суб'єктів підприємництва зареєстрували 2121 програмний реєстратор розрахункових операцій. При цьому жодних технічних проблем, пов'язаних із обсягами трафіку та зберігання інформації, підприємці і компанії не відчули.

Як зазначають фахівці податкової служби, на відміну від звичайних касових апаратів, програмний РРО є більш простим у використанні. Крім того, рішення про те, в якій формі видавати чек, зокрема, в електронній чи паперовій, приймає продавець. Також немає потреби встановлювати "залізний" РРО та платити за його обслуговування або наймати додаткового працівника, адже програмне рішення надається податковою службою платникам безкоштовно. Для цього достатньо завантажити програму на смартфон або інший гаджет та зареєструвати ПРРО.

Переглянути оформлені програмні РРО можна в меню "Програмний РРО" Електронного кабінету за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/help/cashregs.html#label-cashregs.

Крім того, у розділі "Програмні РРО" на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro) розміщена корисна інформація, яка стане у нагоді представникам бізнесу, які вирішили використовувати нове покоління касової техніки. Це, зокрема, актуальні повідомлення-роз'яснення, запитання-відповіді, форми ПРРО, нормативно-правові акти, опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу, перелік посадових осіб ДПС, відповідальних за взаємодію із суб'єктами господарювання під час впровадження ПРРО, відеоуроки та презентаційні матеріали щодо впровадження програмних РРО та багато іншого.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Запорізькі підприємства сплатили 753 мільйони гривень податку на прибуток

За десять місяців підприємства регіону спрямували до державного бюджету 753 мільйони гривень податку на прибуток. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, компанії і установи перевищили рівень надходжень січня-жовтня минулого року на 182 мільйони гривень або на 32 відсотки.

Серед лідерів зі сплати податку на прибуток – суб'єкти господарювання м. Запоріжжя, які поповнили державну скарбницю на 517,6 мільйона гривень. Від мелітопольських і веселівських платників надійшло майже 94 мільйони гривень, бердянських та приморських – 55 мільйонів гривень, вільнянських та новомиколаївських – 21 мільйон гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 17 мільйонів гривень, токмацьких і чернігівських – 11,5 мільйона гривень, оріхівських та гуляйпільських – 9,5 мільйона гривень тощо.

Станом на початок листопада в регіоні зареєстровано 582 платника податку на прибуток.

Нагадаємо, 19 листопада спливає граничний термін сплати податку на прибуток за третій квартал.

Детальну інформацію про подання звітності і терміни сплати податків і зборів суб'єкти господарювання мають можливість переглядати у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України: https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/. Ця ж функція доступна платникам у смартфоні – достатньо підписатися на канал "Податкова служба – ОФІЦІЙНИЙ КАНАЛ" у Telegram: https://t.me/tax_gov_ua.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Підтримка бізнесу: робоча група представила запорізьким платникам напрацьовані законодавчі зміни

У Запоріжжі відбулося засідання робочої групи при Запорізькій облдержадміністрації щодо вирішення проблемних питань діяльності суб'єктів малого підприємництва. В онлайн нараді взяли участь керівники профільних департаментів облдержадміністрації, заступники начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Алла Децик та Олена Щедровська, заступниця голови Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Запорізькій області Лариса Церетелі, представники бізнесу та громадських організацій.

Увага присутніх була зосереджена на двох основних питаннях, серед яких – напрацювання Робочої групи з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України, а також перспективи змін до законодавства щодо вдосконалення порядку ведення обліку й застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Було наголошено, що обласна влада підтримує представлені робочою групою проекти змін та направить відповідні пропозиції для схвалення до центральних органів виконавчої влади.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Законодавчі новації для бізнесу та нові правила роботи з РРО – запорізькі податківці провели онлайн консультації

В рамках реалізації проєкту "Створення та впровадження системи інформаційно-консультаційного забезпечення бізнесу Бердянської міської територіальної громади" для представників малого та середнього бізнесу фахівці податкової служби Запорізької області провели онлайн консультацію щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій з 1 січня 2022 року.

Про практичне використання РРО та програмних РРО відповідно до вимог законодавства детально розповіла фахівчиня відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Чічкань.

Вона повідомила, що РРО або ПРРО не застосовують платники єдиного податку першої групи. До 1 січня 2022 року фізичні особи-підприємці платники єдиного податку другої-четвертої груп працюють без касових апаратів, якщо обсяг доходу за рік не перевищує 220 розмірів мінімальної зарплати. Але обов'язкове використання (П)РРО передбачено для ФОПів, які торгують технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, продають лікарські засоби, вироби медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров'я, реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння (у т.ч. органогенного утворення) та напівдорогоцінного каміння.

З 1 січня 2022 року застосування (П)РРО є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, крім платників єдиного податку першої групи. Водночас Світлана Чічкань назвала випадки, коли можна не використовувати касовий апарат. Так, РРО не потрібен під час здійснення розрахунків за товари через:

банківську установу шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок (IBAN, онлайн банкінг);

– безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;

– платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Також платників проінформували про переваги у застосуванні новітньої касової техніки. Зокрема, РРО у смартфоні є простим у роботі, не передбачає обов’язкової необхідності встановлення принтеру, наймання додаткового працівника, а програмне забезпечення надається податкової службою безкоштовно. На сьогодні вже більше тисячі запорізьких підприємців успішно встановили і працюють з програмними РРО.

Крім того, йшлося про аспекти одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Було роз’яснено порядок проведення податкової амністії, хто має право бути декларантом та які доходи підлягають декларуванню.

Під час спілкування місцеві підприємці отримали фахові відповіді на свої запитання.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Власники VIP-авто сплатили до запорізьких бюджетів 4,7 мільйона гривень

За десять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 4 мільйони 736 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники елітних автомобілів-юридичні особи спрямували до бюджетів громад понад 3,5 мільйона гривень, фізичні особи – майже 1,2 мільйона гривень.

Так, до міської скарбниці м. Запоріжжя сплачено близько 2,4 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські платники перерахували до бюджетів 585 тисяч гривень, бердянські і приморські – 349 тисяч гривень, мелітопольські та веселівські – 292 тисячі гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 234 тисячі гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 218 тисяч гривень тощо.

На даний час в регіоні зареєстровано 185 транспортних засобів, які оподатковуються ставкою 25 тисяч гривень на рік. 126 із них перебувають у власності суб'єктів господарювання-юридичних осіб, 59 – у фізичних осіб. Податок нараховується і сплачується за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

З їхнім переліком можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Маєте можливість реалізовувати безхазяйне майно – беріть участь у конкурсі

Головне управління ДПС у Запорізькій області оголошує про проведення конкурсу і запрошує прийняти участь суб’єктів господарювання (юридичні особи незалежно від форми власності, що є платниками податку на додану вартість, і можуть згідно із статутними документами здійснювати реалізацію майна шляхом проведення публічних (прилюдних) торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу) для включення до Єдиного реєстру суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, по Запорізькій області, на 2022 рік.

Для участі у конкурсі суб'єкти господарювання – претенденти подають такі документи:

1) заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки та/або електронної адреси в мережі Інтернет (контактний телефон, тощо);

2) копію установчого документа, засвідчену суб'єктом господарювання (якщо суб'єкт господарювання на дату подачі документів перебуває у Єдиному реєстрі по Запорізькій області і протягом останнього року зміни до установчого документа не вносились, завірена копія установчого документа не надається);

3) копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

4) довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява (по м. Запоріжжю та/або Запорізькій області);

5) копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів та аукціонів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

6) баланс або фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

Зазначені документи приймаються на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 (для першого засідання Конкурсної комісії документи приймаються до 01.12.2021 р.).

Перше засідання Конкурсної комісії з питання формування Єдиного реєстру на 2021 рік відбудеться не пізніше 20 грудня 2021 року у приміщенні ГУ ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166).

За додатковою інформацією з питань проведення конкурсу звертатися за телефоном ГУ ДПС у Запорізькій області: тел./факс (061) 219-05-68 або за адресою: 69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166.

Запорізькі підприємці поповнили бюджети громад майже на півтора мільярда гривень

У січні-жовтні до бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 496 мільйонів гривень єдиного податку, що перевищило минулорічний рівень на 271 мільйон гривень або на 22 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Керівник податкової служби регіону зазначив, що найбільші суми єдиного податку сплатили до скарбниць громад фізичні особи-підприємці – 1 мільярд 60 мільйонів гривень, суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували майже 177 мільйонів гривень, представники аграрного товаровиробництва – 259 мільйонів гривень.

Так, до бюджету обласного центру перераховано 817 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські представники бізнесу направили понад 150 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 116,7 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 59,6 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 59,5 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 56,6 мільйона гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські – 51,2 мільйона гривень тощо.

У Запорізькій області на податковому обліку перебувають майже 66 тисяч платників єдиного податку, зокрема, 54783 ФОПи, 8933 СГД-юридичні особи, 2044 сільськогосподарські виробники.

Нагадаємо, у п'ятницю, 19 листопада завершується термін сплати податкових зобов’язань у податкових деклараціях платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали, єдиного податку платниками ІІІ групи за ІІІ квартал, а також авансових внесків з єдиного податку фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ груп, за листопад.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

« повернутися