Бердянський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє Новини від 19.01.2022
Бердянська державна податкова інспекція
Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє
Робоча нарада з керівниками ОТГ
Днями під керівництвом першого заступника голови Бердянської районної державної адміністрації Ірини Півень проведено онлайн-нараду з головами територіальних громад Бердянського району. У заході взяла участь начальниця Бердянського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.
Оксана Федорова повідомила присутнім, що з 01 січня 2022 року розпочалась кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов`язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи та визначити податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларації для отримання податкової знижки.
Керівник Бердянських податківців звернула увагу присутніх на кого з громадян поширюється обов’язок щодо декларування отриманих доходів та хто має подавати декларацію про майновий стан і доходи, які саме доходи повинні декларувати громадяни та терміни подачі декларацій до податкової служби.
Також, Оксана Федорова проінформувала про підсумки минулорічної кампанії декларування. Так, за 2021 рік «одноосібниками» було задекларовано 19215,4 тис. гривень доходу, сплачено 3458,8 тис. гривень ПДФО та 288,2 тис. гривень військового збору.
Підкреслила, що з кожним роком декларування доходів стає більш добровільним та природним виконанням громадянами свого конституційного обов’язку.
Повідомила, що Бердянські податківці склали графік робочих виїздів до об’єднаних територіальних громад для надання допомоги декларантам виконати свій конституційний обов`язок. Попросила керівників територіальних громад надати допомогу в організації кампанії декларування та забезпечити інформування громадян про дати виїзду податкової мобільної бригади.
Зокрема, акцентувала увагу на доцільності вжиття спільних заходів з органами місцевого самоврядування щодо залучення громадян, які торік отримували окремі види доходів (надавали майно в оренду; самостійно обробляли земельні ділянки з метою отримання доходів; залучалися до роботи на сільгоспземлях із власною технікою тощо).
- Разом з тим, громадяни, які впродовж минулих податкових періодів не декларували доходи та не сплачували повною мірою податки, саме зараз мають право на одноразове добровільне декларування активів, - нагадала Оксана Федорова.
Оксана Федорова наголосила, що добровільне щорічне декларування доходів громадян є суттєвим резервом бюджету місцевої громади.
Також, Оксана Федорова звернула увагу, що згідно зі змінами до Податкового кодексу на власників та/або користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, чекає нововведення у вигляді мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.
Тобто, вперше контролюючий орган буде обчислювати мінімальне податкове зобов’язання в 2023 році за підсумками 2022 року. Сума МПЗ буде обчислюватися для кожної окремої земельної ділянки, та залежати від її нормативної грошової оцінки.
Увага вебінар!
20 січня о 14.00 Головне управління ДПС у Запорізькій області запрошує платників податків на тематичний вебінар щодо особливостей використання РРО у 2022 році.
Звертаємо увагу на обов’язковість перепідключення за графіком:
- Перша частина: 14:00
Посилання Zoom: https://us05web.zoom.us/j/82615053197?pwd=QUd6YnZjTHJ3b3hxRHpRZkUwNlBCZz09
Ідентифікатор конференції: 826 1505 3197
Код доступу: 61bpyv
- Друга частина: 14:45
Посилання Zoom:
https://us05web.zoom.us/j/81135250634?pwd=Y1NsTC9wSzIxTDVLUkg5RWQvN2lFdz09
Ідентифікатор конференції: 811 3525 0634
Код доступу: ajC075
3. Третя частина: 15:30
Посилання Zoom:
https://us05web.zoom.us/j/87149571068?pwd=SmptbzExdmptMFhtT0NWMDk1ZG9qUT09
Ідентифікатор конференції: 871 4957 1068
Код доступу: 8kLVD9
4. Четверта частина: 16:15
Посилання Zoom:
https://us05web.zoom.us/j/86879819735?pwd=eHJRTHhrVFhxOG10Nk0vRmNtcGxnUT09
Ідентифікатор конференції: 868 7981 9735
Код доступу: 1Ffn26
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України для зручності платників розробила відеоролик «Хто з ФОП застосовує РРО?».
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3dRmPlM
Мешканці Бердянського району у минулому році задекларували доходів на 281 мільйон 500 тисяч гривень
Впродовж 2021 року 4 тисячі 400 мешканців Бердянська та Приморська задекларували доходи, отримані у 2020 році, на 281,5 млн гривень, що на 117,7 млн гривень більше, ніж у 2020 році. Про це повідомила уповноважена особа Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Федорова.
До сплати за результатами декларування нараховано 27,5 млн гривень податку на доходи фізичних осіб та 3,5 млн гривень військового збору.
Найактивнішими декларантами були громадяни, які отримали дохід від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна – 851 особа. Загальна сума задекларованого ними доходу склала 78,9 млн гривень.
Майно у спадщину чи в подарунок задекларували 217 осіб на 28,7 млн гривень.
Іноземний дохід у розмірі 1,9 млн грн задекларували 11 жителів Бердянського району.
Про доходи у розмірі понад 1 млн грн повідомили 11 громадян, загальна сума задекларованого ними доходу складає 63,1 млн гривень.
Своїм правом на податкову знижку скористалось 400 громадян, сума податку до повернення з бюджету склала 1,1 млн грн, повернуто 1,1 млн гривень.
Фахівці Бердянської державної податкової інспекції нагадають, що цьогорічне декларування громадянами доходів, одержаних впродовж 2021 року, вже розпочалось і триватиме до 1 травня 2022 року.
Усім, хто планує подавати Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, зокрема для отримання податкової знижки, у податковій інспекції рекомендують зареєструватися в Електронному кабінеті на єдиному вебпорталі ДПС України.
До уваги платників плати за землю!
Бердянська ДПІ повідомляє, що рішенням десятої сесії Бердянської міської ради VIIІ скликання від 29.04.2021 №27 затверджено нормативну грошову оцінку земель в межах міста Бердянська Запорізької області.
Термін введення в дію нормативної грошової оцінки з 01 січня 2022 року у відповідності до вимог п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України.
Для обчислення податкових зобов’язань та подання декларації по платі за землю на 2022 рік, юридичним та фізичним особам-підприємцям необхідно замовити через Центр надання адміністративних послуг м.Бердянськ або електронні сервіси Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, та отримати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які перебувають у власності, користуванні або оренді платників плати за землю.
Копію витягу про нормативну грошову оцінку необхідно надати до Бердянської ДПІ за адресою: 71118, м. Бердянськ, пр. Праці, буд. 20 або на адресу електронної пошти: zp.22@tax.gov.ua.
Також слід зауважити, за інформацією Держгеокадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:
- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0;
- для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.
За довідками звертатися за телефонами:
- для юридичних осіб – (06153) 38423;
- для фізичних осіб – (06153) 38467.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування
Яку суму коштів повинна задекларувати ФО, яка має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатись правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, (повністю усю суму коштів чи тільки їх частину?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі - Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальний рахунок) до Декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.
Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Уповноважити іншу особу подати спецдекларацію не можна
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків. При цьому, така декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, виключно в електронній формі. Слід пам’ятати, що платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі після проходження в Електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
Тож враховуючи вищевикладене, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.
Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?
Згідно з абзацом першим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).
У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.
Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
В який термін сплачується сума недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виникла за результатами камеральної перевірки?
Відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну Декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «На яку адресу декларанта одноразової (спеціальної) добровільної декларації контролюючим органом направляється запит щодо надання ним пояснень та підтверджуючих документів?"
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3neXqI0
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи має право ФО – декларант відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації наявність криптовалюти?»
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3tsIAld
Роз’яснення законодавства
Нюанси надсилання декларації поштою
Бердянська державна податкова інспекція звертає увагу платників, що податкову звітність можна подати в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі.
При надсиланні податкової звітності поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання звітності. При цьому поштові відправлення з позначкою «Звіт» подаються для пересилання лише з описом вкладення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. Звертаємо увагу, що платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової звітності разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення. Увага! Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій звітності, протягом строків, установлених Податковим кодексом України.
Чи застосовує СГ (перевізник) РРО та/або ПРРО, який не стягує плату за проїзд, але в салоні транспортного засобу встановлений валідатор, за допомогою якого відбувається зчитування вартості та кількості проїзду з електронно-технічного засобу пасажира?
Валідатор є частиною програмно-технічного комплексу (далі – ПТКС) за допомогою якого пасажир має можливість віддаленого доступу до даних для використання та/або поповнення електронного квитка через автомати самообслуговування з метою отримання та/або використання права на отримання права на проїзд або перевезень.
Використання валідаторів врегульоване п. 2 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та розглядається як застосування ПТКС для отримання споживачами права на проїзд або перевезення поклажі.
Згідно з визначеннями понять та вимог ст.ст. 30 і 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями, Закону України від 29 червня 2004 року № 1914-IV «Про міський електричний транспорт» із змінами та доповненнями, Закону України від 17 січня 2017 року № 1812-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті», Закону України від 18 березня 2004 року № 1621-IV «Про державні цільові програми» із змінами та доповненнями, Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV із змінами та доповненнями, Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1735 із змінами та доповненнями:
- валідатор – пристрій для реєстрації проїзду та справляння/списання плати з пасажира (ручний термінал та/або стаціонарний термінал);
- валідація – реєстрація проїзду шляхом списання кількості або вартості їздок за допомогою валідатора, наслідком якої є друк паперового квитка;
- вартість тарифного пакету – величина вартості поповнення конкретного типу ЕК за встановлену кількість їздок;
- поїздка – транспортна послуга, що отримується пасажиром в одному транспортному засобі в межах одного рейсу з моменту посадки до висадки пасажира;
- квитковий сервер – інтернет-ресурс, за допомогою якого пасажир має можливість віддаленого доступу до даних по електронному квитку та керування ним, поповнення електронного квитка через автомати самообслуговування.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно- довідковий ресурс (категорія 109.02).
Які дії підприємця, якщо на зареєстрований ПРРО під час відкриття зміни надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці»?
Кожного разу при виконанні входу касиром на програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) відбувається перевірка всіх доступних господарський одиниць та ПРРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802). При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.
Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити у разі якщо:
- ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату який використовується для шифрування;
- в Повідомленні J/F1391802 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату;
- суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (яким блокується ПРРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»);
- суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391802 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.
У разі, якщо на зареєстрованому ПРРО, під час відкриття робочої зміни, надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці», то для роботи з ПРРО суб’єкту господарювання необхідно перевірити правильність подання даних про касира та ПРРО.
Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?
У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО (ПРРО) може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.
У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою та вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).
У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладений платіж) необхідність застосування РРО та/або ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві. Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).
Як зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО)?
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій).
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Чи застосовується РРО при проведенні розрахунку в касі підприємства з оплати вартості путівки з Фонду соціального страхування?
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України, заборонено.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, у разі реалізації путівок, РРО необхідно використовувати на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.
Разом з тим, проведення розрахунків за реалізовані путівки виключно через банківські установи не вимагає обов’язкового застосування РРО.
До уваги платників
Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання платників податків в частині застосування РРО/ПРРО «Яка інформація зазначається в графі «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо СГ здійснює діяльність у заздалегідь не визначеному місці (торгівля та/або надання послуг)?»
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3Fh5C0n
До уваги ФОП - платників єдиного податку!
Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.
Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.
Для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп: про розміри ставок єдиного податку з 01.01.2022
Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
З 01.01.2022 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 2481 грн. та заробітної плати – 6500 гривень.
Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2022 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 248,10 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1300 гривень.
При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі 1 розділу XIV ПКУ;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.
Деклараційна кампанія – 2022 почалась
З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2021 рік:
- для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Останній день – 09.02.2022;
- для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним;
- для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021.
Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування (наприклад, операції з інвестиційними активами);
- при отриманні іноземних доходів;
- в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
При цьому, обов'язок щодо подання декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо отримано доходи виключно:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Отримано спадок: чи подавати декларацію?
З початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.
Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.
Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (до 1 травня 2022 року).
Який документ необхідно надати в податкову особі, яка отримала іноземні доходи, та податки сплачувала за межами України?
Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.
Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.
Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.
Як оподатковуються податком на доходи премії, що нараховуються працівнику відповідно до трудового договору за минулі періоди?
Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно із п. 2.2 розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомітету статистики України від 13.01.2004 № 5 до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п. 2.3 озд. 2 Інструкції).
Заробітна плата, згідно п.п. «є» .п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 1.6.2.п. 1.6 розд. 1 Інструкції).
Таким чином, доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.
Податкова соціальна пільга в 2022 році для осіб, які працюють неповний день
Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2022 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 3470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2481 грн. х 1,4), у 2021 році був 3180 грн. (2270 грн. х 1,4).
Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.
За 2021 рік - нова форма декларації з єдиного податку для фізосіб
З 2021 року фізособи-«єдинники» подають одну звітність з єдиного податку та ЄСВ. Мінфін наказом від 09.12.2020 р. №752 виклав у нових редакціях форми:
податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця
податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Подавати вперше їх потрібно за податкові звітні періоди 2021 року.
Нагадаємо, що нова редакція форм з'явилася у зв’язку з введенням з 2021 року єдиної звітності з єдиного податку та ЄСВ. Зокрема, у формі декларацій платника єдиного податку - ФОП з'явився окремий Додаток 1 "Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску".
Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси в один із таких способів (у спосіб за вибором платника податків): особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Податкова декларація за звітний 2021 рік подається ФОП – платниками єдиного податку першої – другої групи до 01.03.2022, третьої групи – до 09.02.2022.
Правила подання податкової декларації поштою
Податкова декларація (розрахунок, звіт) подається за вибором платника податків в один із таких способів (п. 49.3 ст. 49 ПКУ):
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Правила надання послуг поштового зв’язку затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 № 270.
Так, найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються.
Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону (п. 49.6 ст. 49 ПКУ).
Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).
Чи є обов’язковим отримання витягу з реєстру платників ПДВ?
Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.
Відповідні роз’яснення надані в листі Міндоходів від 17.01.2014 № 1094/7/99-99-19-04-02-17 «Про окремі зміни в законодавстві».
Оподаткування сертифікатів, подарованих підприємством працівникам
Відповідно до абзацу першого п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами
Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:
заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
несплати чергового платежу за ліцензію;
встановлення факту незаконного використання суб’єкта господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;
порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;
отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;
встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратои розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;
встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;
порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог ст.ст. 80, 81 Податкового кодексу України на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.
Чи звільняються від сплати єдиного внеску за себе підприємці, які одночасно є найманими працівниками (працюють на підприємстві)?
Фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та не менше розміру мінімального страхового внеску.
До уваги ФОП: нова форма декларації з єдиного податку для фізосіб
Починаючи з 01.01.2022 введені в дію нові форми податкової декларації платника єдиного податку І-ІІІ групи, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2020 року №752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», що передбачає єдину звітність з єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема, змінами запроваджено окремий Додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці спрощеної системи оподаткування ІІІ групи, повинні подавати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку за Формою F01033, яка передбачає нарахування сум єдиного податку в інтегрованій картці платника податку.
Фізичні особі – підприємці І – ІІ груп єдиного податку подають до контролюючого органу за основним місцем обліку податкову декларацію за Формою F01034.
Платники єдиного податку І – ІІІ групи у складі звітної Декларації за 2021 рік подають також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даних категорій платників.
Нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування плати за землю
За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0%.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914—IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:
за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);
за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.
Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:
- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) 1,0;
- для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення 1,1.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703; 1997-й - 1,059; 1998-й - 1,006; 1999-й - 1,127; 2000-й - 1,182; 2001-й - 1,02; 2005-й - 1,035; 2007-й - 1,028; 2008-й - 1,152; 2009-й - 1,059; 2010-й - 1,0; 2011-й - 1,433 (крім угідь (рілля, рік - для пасовища та 1,0; 2012-й - 1,0; 2013-й - 1,0; 2014-й - 1,249; 2015 рік - сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; для земель несільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік - 1,0, 2018-й- 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002-й, 2003-й, 2004-й та 2006 рік не індексувалася.
Довідково: лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 №6-28-0.222-275/2-22.
До граф 6 та 7 форми повідомлення 20-ОПП внесені зміни
01.01.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 662, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12.2021 за № 1693/37315 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі — наказ № 662), яким, зокрема, внесені зміни до форми повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП, далі - повідомлення № 20-ОПП).
Згідно з наказом № 622 змінено порядок заповнення граф 6 та 7 розділу 3 повідомлення № 20-ОПП.
Так на заміну значення коду за КОАТУУ, який визначався відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, в зміненій згідно з наказом № 622 формі повідомлення № 20-ОПП зазначається код КАТОТТГ згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.
Внесені до форми повідомлення № 20-ОПП зміни не потребують від суб’єктів господарювання подання повідомлення № 20-ОПП із позначкою «зміни» у разі, якщо зміни відомостей про об’єкт оподаткування, які вже перебувають на обліку в контролюючих органах, стосуються лише зміни значення коду КОАТУУ на код КАТОТТГ.
Якщо повідомлення № 20-ОПП подається суб’єктом господарювання для взяття на облік в контролюючому органі новоствореного об’єкта оподаткування, у повідомленні № 20-ОПП зазначається значення коду КАТОТТГ для території територіальної громади, де знаходиться такий об’єкт оподаткування.
Довідково: лист ДПС України від 13.01.2022 №458/7/99-00-12-01-02-07.
Терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування - 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - закон № 1914) встановлено чіткі терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування - 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.
Зокрема, Законом № 1914 пункт 192.1 статті 192 ПКУ після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Таким чином, встановлено чіткі терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування - 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.
Отже, як безпосередньо податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної. При цьому слід враховувати, що розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
Наприклад, розрахунок коригування від 01.07.2022 до податкової накладної, складеної 15.08.2019 та зареєстрованої в ЄРПН, може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 14.08.2022.
Детальніше: лист ДПС України від 10.01.2022 №227/7/99-00-21-03-02-07.
Значні суми податкового боргу можуть стати перепоною при виїзді керівника за кордон
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914) внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Кодексу,283 і 2892 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», відповідно до яких запроваджується тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника за межі України - це забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується до керівника платника податків - юридичної особи або постійного представництва нерезидента за наявності у такого платника податків податкового боргу:
- у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;
- що не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення такому платнику податків податкової вимоги.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України застосовується згідно з рішенням суду, що набрало законної сили, та є забезпечувальним заходом виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу про погашення суми податкового боргу.
Детальніше: лист ДПС України від 29.12.2021 №28676/7/99-00-13-01-07.
Яка інформація зазначається в графі 8 Форми ведення обліку товарних запасів ФОП, у тому числі платниками ЄП?
У графі 8 Форми ведення обліку товарних запасів зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО). Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 8 «Вибуття товару (продаж товарів в безготівковій формі, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику, використання на власні потреби)».
Відповідно до п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графі 8 Форми обліку зазначається загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО)/програмний РРО (далі – ПРРО)).
Вибуттям товарів для цілей Порядку № 496 вважається:
- продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО;
- внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання;
- знищення або втрата товару;
- повернення товару постачальнику;
- використання товарів на власні потреби.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 109.02).
Який документ вважається розрахунковим документом?
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/553365.html повідомила.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО, чи заповнений вручну.
Для закриття РНОКПП померлої фізособи до контролюючого органу подається інформація
Відповідно до п. 3 розд. VI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями, державні органи, родичі, спадкоємці, інші особи подають до контролюючого інформацію про фізичних осіб, які померли, для закриття реєстраційних номерів облікових карток платників податків.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю проводиться у разі:
- отримання Державною податковою службою України із Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації про фізичних осіб, які померли, у порядку подання інформації Міністерством юстиції України відповідно до законодавства;
- подання до будь-якого контролюючого органу державним органом, родичами, спадкоємцями, іншими особами заяви-повідомлення у довільній формі та копії свідоцтва про смерть чи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (з пред’явленням оригіналів). У разі направлення такого повідомлення поштою копія свідоцтва про смерть або витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян мають бути засвідчені у нотаріальному порядку.
Після закриття в Державному реєстрі реєстраційних номерів облікових карток платників податків у зв’язку зі смертю фізичних осіб такі номери не підлягають використанню надалі, крім випадків, передбачених законом.
У такому самому порядку здійснюється внесення запису про смерть фізичної особи до окремого реєстру Державного реєстру.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Запорізькі підприємства сплатили майже 467 мільйонів гривень "екоподатку"
Упродовж минулого року запорізькі платники спрямували до бюджетів 466 мільйонів 600 тисяч гривень екологічного податку. Рівень находжень 2020 року перевищено на 29 мільйонів гривень або на сім відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Із загальної суми до державного бюджету перераховано 282,5 мільйона гривень, до спецфондів місцевих бюджетів – понад 184 мільйони гривень.
Найбільші платежі забезпечили енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання – 243,5 мільйона гривень, компанії м. Запоріжжя сплатили 177,2 мільйона гривень, Запорізького району – 27,8 мільйона гривень. Від мелітопольських і веселівських платників до скарбниць надійшло 4,5 мільйона гривень, бердянських та приморських – 4,4 мільйона гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 3 мільйони гривень тощо.
Всього на території регіону зареєстровано 3512 платників "екоподатку".
Нагадаємо, об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
– обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами або скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
– обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
– обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
– обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення видаються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Від продажу підакцизної продукції запорізькі бюджети отримали понад третину мільярда гривень
У 2021 році до місцевих бюджетів регіону надійшло 349 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизної продукції. Порівняно з 2020 роком компанії і підприємці сплатили на 54 мільйони гривень або на 18 відсотків більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Від ліцензування торгівлі підакцизними товарами скарбниці отримали більше 50 мільйонів гривень. Так, фахівці податкової служби видали 10 тисяч ліцензій, 4353 з яких – на право роздрібної реалізації алкогольних напоїв, 4091 – для продажу тютюнових виробів, 1190 – для торгівлі пивом та 383 – сидром тощо. Також призупинено дію 1059 ліцензій, анульовано 3038. Кількість діючих дозволів станом на 1 січня склала 10555.
Упродовж минулого року проведено 1912 перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів. За виявлення порушення донараховано штрафних санкцій на суму 50 мільйонів гривень.
Нагадаємо, у четвер, 20 січня, завершується термін подання податкової декларації акцизного податку за грудень 2021 року, а останній день сплати податку за грудень минулого року – 31 січня.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Програмні РРО та облік товарів – робоча зустріч керівництва податкової служби та ЗОСПП "Потенціал"
Основним новаціям у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та обліку товарних запасів була присвячена робоча зустріч начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Романа Афонова та президента Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців (роботодавців) "Потенціал" Олександра Головка.
Сторони обговорили особливості запровадження РРО для запорізьких підприємців у 2022 році та аспекти практичного застосування програмних РРО.
Було наголошено, що облік товарних запасів платники єдиного податку першої групи можуть не вести. Водночас фізичні особи-підприємці, які використовують спрощену систему оподаткування, і не є при цьому платниками ПДВ та не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, медичних, ювелірних виробів, не зобов'язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами.
Роман Афонов відзначив, що новітні РРО надають додаткові можливості представникам бізнесу. У свою чергу, податкова служба готова забезпечувати платників інформаційною підтримкою.
Довідково: Запорізький обласний союз промисловців і підприємців (роботодавців) "Потенціал" на сьогодні об'єднує сотні представників підприємництва і компаній регіону та працює для підвищення ефективності суспільного виробництва, захисту законних інтересів суб’єктів господарювання, консолідації їх діяльності, спрямованої на формування соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
За минулий рік запоріжці сплатили 231 мільйон гривень податку на нерухомість
У 2021 році до місцевих бюджетів регіону надійшло 231 мільйон гривень податку на нерухоме майно, що на 64,5 мільйона гривень або на 39 відсотків більше, ніж у 2020 році.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запорізькі компанії, організації та установи сплатили 158,4 мільйона гривень, фізичні особи – 72,7 мільйона гривень.
Так, власники нерухомості у м. Запоріжжі спрямували до міського бюджету 94 мільйони гривень, мелітопольські та веселівські платники направили до скарбниць 36,4 мільйона гривень, якимівські та приазовські – 23,5 мільйона гривень, бердянські і приморські – 21 мільйон гривень, вільнянські та новомиколаївські – 11 мільйонів гривень, василівські і михайлівські – майже 9 мільйонів гривень, оріхівські та гуляйпільські – 8,2 мільйона гривень, Запорізького району – 10,7 мільйона гривень тощо.
Всього у Запорізькій області торік нараховувалося 42,6 тисячі платників податку на нерухомість, з яких 4612 юридичних осіб та 38 тисяч фізичних осіб.
Нагадаємо, податок на нерухоме майно для фізичних осіб сплачується за об'єкти житлової нерухомості. Зокрема, за квартири, площею понад 60 квадратних метрів, за житлові будинки більше 120 квадратних метрів, а для різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – понад 180 квадратних метрів.
Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування у розмірі не більше 1,5 відсотка від мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр. У 2022 році максимальна ставка платежу не може перевищувати 90 гривень за один квадратний метр.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Підприємці запорізьких торговельних центрів дізналися більше про переваги програмних РРО
У Запоріжжі тривають інформаційні зустрічі з підприємцями, які працюють в торговельних центрах. Фахівці податкової служби регіону надали роз'яснення і консультації щодо запровадження реєстраторів розрахункових операцій для суб'єктів спрощеної системи оподаткування.
Податківці детально розповіли про переваги програмних РРО та особливості ведення обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями першої-четвертої групи.
Крім того, представникам малого і середнього бізнесу пояснили механізм реєстрації РРО і ПРРО, повідомили про безкоштовне програмне забезпечення від податкової служби та презентували інформаційно-роз'яснювальні матеріали.
З докладною інформацією, відеоуроками, відповідями на запитання та іншими матеріалами стосовно нового покоління касових апаратів платники можуть ознайомитися за посиланнями:
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/
https://zir.tax.gov.ua/main/rro/
Власники і орендарі запорізьких земель сплатили до бюджетів громад 1,7 мільярда гривень
У 2021 році до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 745 мільйонів гривень плати за землю. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, запоріжці спрямували до скарбниць на 197 мільйонів гривень або на 13 відсотків більше, ніж у 2020 році.
Так, від підприємств, організацій та установ бюджети отримали 1 мільярд 480 мільйонів гривень, від фізичних осіб – 265 мільйонів гривень.
Власники і орендарі ділянок у м. Запоріжжя сплатили 970,6 мільйона гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 146,6 мільйона гривень, бердянські і приморські – 118 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські – 112 мільйонів гривень, якимівські та приазовські – 84,8 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 77,3 мільйона гривень, василівські і михайлівські – 70 мільйонів гривень, токмацькі і чернігівські – 56 мільйонів гривень тощо.
Всього у регіоні земельний податок і орендну плату перераховують до бюджетів громад 9187 юридичних осіб та майже 287 тисяч фізичних осіб.
Нагадаємо, четвер, 20 січня, є граничним днем подання декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень 2021 року у разі не подання податкової декларації на 2021 рік. А 31 січня – останній день сплати плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за грудень 2021 року (крім громадян).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
Кому із запорізьких підприємців потрібен касовий апарат?
Інформаційна підтримка щодо запровадження РРО та програмних РРО триває. Запорізькі податківці проводять щоденну роз'яснювальну роботу серед підприємців.
Так, для власників крамниць в одному із центральних торговельних центрів фахівці організували інформаційні зустрічі, під час яких в деталях розповіли про застосування касової техніки і ведення товарного обліку платниками єдиного податку ІІ-ІV груп.
Представники бізнесу дізнались, які особливості роботи з програмними реєстраторами розрахункових операцій, як встановити і зареєструвати ПРРО, чи обов'язковим є ведення обліку товарних запасів для ФОП, які не є платниками ПДВ і не продають технічно складні побутові товари, медичні та ювелірні вироби.
Фахівці податкової служби закликали підприємців дотримуватись чинного законодавства і прозоро вести свою діяльність.
Більше інформації про програмні РРО – за лінками:
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/
https://zir.tax.gov.ua/main/rro/
Запорізькі представники малого і середнього підприємництва сплатили до бюджетів 1,8 мільярда гривень
У минулому році до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 819 мільйонів гривень єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з 2020 роком підприємці сплатили на 331 мільйон гривень або на 22 відсотки більше.
Так, фізичні особи-підприємці спрямували до бюджетів громад 1 мільярд 303 мільйони гривень, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 223 мільйони гривень, сільськогосподарські виробники – 293 мільйони гривень.
Так, платники єдиного податку обласного центру забезпечили до міського бюджету більше 1 мільярда гривень, мелітопольські і веселівські підприємці перерахували до скарбниць майже 185 мільйонів гривень, бердянські і приморські – 141,6 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 70 мільйонів гривень, оріхівські та гуляйпільські – 70 мільйонів гривень, василівські та михайлівські – 67 мільйонів гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські – 61 мільйон гривень, якимівські та приазовські – 57,3 мільйона гривень тощо.
Всього минулого року за спрощеною системою оподаткування працювали майже 55 тисяч фізичних осіб-підприємців, дев'ять тисяч суб'єктів господарювання-юридичних осіб та більше двох тисяч агровиробників.
Нагадуємо, 20 січня – останній день сплати авансових внесків з єдиного податку фізичними особами-підприємцями І та ІІ груп за січень, а 31 січня – граничний день сплати юридичними особами-платниками єдиного податку четвертої групи податкових зобов’язань, визначених у податкових деклараціях платника єдиного податку четвертої групи за ІV квартал 2021 року.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".
