210-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
Мабуть, мало знайдеться в Україні історичних осіб, окрім Тараса Григоровича Шевченка, чиє життя і діяльність так би ретельно вивчалися, а день його народження за значимістю наближався до національного свята. І це цілком зрозуміло, бо він, його життя і творчість стали символом української ідентичності.
Поет, художник, громадський діяч Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року у с. Моринці Звенигородського повіту тодішньої Київської губернії, і цього року ми відзначаємо 210-ту річницю від цієї події. Згодом родина повернулася до села Кирилівка, звідки походив батько Тараса Григорій Іванович Шевченко. У Державному архіві Київської області зберігається унікальний документ, внесений у 2010 році до Державного реєстру національного культурного надбання України. Мова йде про Ревізьку казку с. Кирилівка Звенигородського повіту Київської губернії, датовану 9 березня 1816 року, де під № 32 розміщений посімейний список родини Шевченків – кріпаків поміщика В.В.Енгельгардта, в якому зазначений двохрічний Тарас.
Його поезію за життя і після смерті нерідко забороняли, а велику виставку художніх творів він «діждав» лише у 1911 році, коли на прохання власника першої типографії в Києві В.С.Кульженка власні твори Т.Г.Шевченка і твори, присвячені йому, дозволили експонувати у Київському міському музеї.
За заповітом прах Т.Г.Шевченка був перевезений до України, на Чернечу гору під Каневом. Довгий час могилою Т.Г.Шевченка опікувався його родич – Варфоломій Григорович Шевченко, який у 1869 році звернувся до Канівської міської думи з пропозицією про передачу у спадкове користування 0,5 десятини землі навколо могили поета з метою встановлення огорожі та облаштування там фруктового саду, запропонувавши за це сплачувати щорічний оброк у розмірі 2 крб. на користь міста. Дума визнала запропоновану суму цілком достатньою і почала готувати необхідні документи для передачі землі. Незадовго до смерті Варфоломій Григорович викупив цю ділянку за 100 крб. сріблом і подарував місту Каневу разом із 3000 крб. сріблом, які вклав до державного банку, заповівши, щоби відсотки від цього депозиту міська влада використовувала на утримання могили.
За матеріалами сайту "Державний архів Київської області"
Художній фільм "Тарас ПОВЕРНЕННЯ"
Фільм "КОБЗАР. Історія однієї книги."
