Берестівська громада
Запорізька область, Бердянський район

25 КВІТНЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З МАЛЯРІЄЮ

Дата: 25.04.2024 12:29
Кількість переглядів: 29

Фото без опису

МАЛЯРІЯ - одне з найстаріших і найпоширеніших інфекційних захворювань людини. Воно викликається одноклітинним паразитом – плазмодієм (Plasmodium), який переноситься через укус інфікованої самки москіта.

Основні характеристики захворювання

У природних умовах малярія: 

  • Природно-ендемічна  

ндемічні хвороби, або ендемії – це такі хвороби, які є постійно в певній місцевості або серед певного народу.)

  • Протозойна

(протозойні хвороби це паразитарні хвороби, які спричинюють найпростіші)

  • Трансмісивна інфекція

(група паразитарних та інфекційних захворювань людини і тварин, збудники яких передаються членистоногими. Зараження відбувається при укусі комарами, кліщами, блохами, москітами, а також при потраплянні інфікованих виділень переносників на шкіру, слизові оболонки та іншим шляхом.)

Історія та статистика

Вважається, що людина та малярія розвивалися разом. Найбільш ймовірно, батьківщиною малярії є Західна та Центральна Африка.

 Термін «малярія» (mala aria – погане повітря) було введено лише в 1560 р. і попри свою архаїчну неточність він вкоренився і використовується дотеперПершість у відкритті збудників малярії належить французькому військовому лікарю Шарлю Луї Альфонс Лаверану, який у 1880 р. виявив паразитів у крові хворих, це був перший випадок, коли найпростіші були ідентифіковані як причина хвороби.

 

Малярія завжди була і є однією з найнебезпечніших хвороб людини. Вона приводила до занепаду великі країни, знищувала народи, вирішувала результати війн. До відомих жертв, що найбільш ймовірно померли від малярії, належать: Олександр Македонський, Аларіх (король готів), Атилла (король гунів), Чінгісхан, святий Августин, італійський поет Данте, імператор Священної Римської імперії Карл V, Христофор Колумб, Олівер Кромвель, лорд Байрон та багато ін.

Малярія належить до числа найбільш розповсюджених тропічних хвороб, характеризується високими показниками захворюваності та летальності й призводить до серйозних економічних і соціальних наслідків. Так, за даними ВООЗ, щорічно реєструється близько 350-500 мільйонів випадків цього захворювання і приблизно 1,3-3 мільйонів смертей людини – як мінімум одна смерть кожні 30 секунд. У цілому від малярії загинуло людей більше, ніж за усі війни разом узяті. Тому малярійного комара вважають наймасовішим вбивцею людей.

 За останнє десятиліття з третього місця за числом смертних випадків у рік (після пневмонії та туберкульозу) малярія вийшла на перше серед інфекційних захворювань. Щороку близько 30000 відвідувачів небезпечних регіонів захворюють на малярію, 1% з них помирає. В Україні передавання малярії комарами не відбувається і наразі всі зареєстровані випадки інфікування — завезені.

 

 

 

Збудник, розносчик та шляхи передачі

Anopheles – рід комарів, що містить близько 460 різноманітних видів, з яких близько 100 можуть виконувати роль розносчика малярії при контакті з людиною. В ендемічних районах за розповсюдження малярії відповідають 30-40 видів. Найвідомішими представниками роду є види Anopheles gambie через їх головну роль у перенесенні збудників малярії.

Малярія спричиняється чотирма видами найпростіших – плазмодіїв, що адаптовані до паразитування в гепатоцитах(клітини печінки) та еритроцитах (клітини крові): 1) Plasmodium vivax – збудник триденної малярії (malaria tertiana); 2) Plasmodium ovale – збудник триденної доброякісної ovale-малярії (malaria tertiana benigna); 3) Plasmodium malariae – збудник чотириденної малярії (malaria quartana); 4) Plasmodium falciparum – збудник тропічної малярії (malaria tropica) з найтяжчим і злоякісним перебігом (летальність серед дітей і неімунних дорослих у разі невчасного лікування досягає 50 %).

 

Коротко про шляхи передачі.

Джерелом збудника інфекції виступає хвора людина або паразитоносій;

Механізм передачі - трансмісивний:

Переносники - комарі роду Anopheles;

  • вертикальна передача (від матері плоду або  новонародженому);
  • трансфузійний шлях при переливанні  донорскої  крові);
  • трансплантація органів;
  • парентеральний шлях (під час медичних маніпуляцій).

Географічна поширеність малярії

Фото без опису

На карті преведно дані про смертність від малярії на 100 000 населення.

Сезонність  хвороби

Сезонність малярії пов’язана з виплодом та активацією комарів

Anopheles і залежить від рівня температури довкілля

  • помірний і субтропічний клімат – літньо-осінні місяці зі стійкою середньодобовою температурою вище 16°С;
  • тропічний клімат – цілий рік.

               Клінічна картина малярії

Циклічність перебігу:

  • інкубаційний період;
  • первинна атака (малярійний напад);
  • період ремісії (безлихоманковий період);
  • найближчі рецидиви;
  • віддалені рецидиви.

Інкубаційний період.

  • При триденній та ovale-малярії коливається від 10-20, в середньому 14 діб
  • При тропічній – 9-16 діб; 
  • При чотириденній малярії – 3-6 тиж., у середньому 25 діб.

Типовий малярійний напад:

  • у більшості випадків починається гостро, раптово;
  • озноб, жар, піт;
  • при Р. vivax, Р. ovale, P. Falciparum повторюється через кожні 48 годин;
  • при P. malariae повторюється через 72 години;

Гепатоспленомегалія (збільшення селезінки та печінки)

  • з'являється на кінець першого тижня захворювання;
  • селезінка збільшується раніше і зазвичай сильніше;

Анемія і жовтяниця

  • наростають разом з числом малярійних нападів;
  • жовтяниця більш помітна у період апірексії (відсутності лихоманки).

 

Ускладнення

При тропічній малярії:

  • малярійна кома («церебральна малярія»);
  • малярійний алгід (інфекційно-токсичний шок);
  • набряк легень.                                                                       

При всіх видах малярії:

  • гіпохромна анемія;
  • гемоглобінурійна лихоманка;
  • ГПН (гостре пошкодження нирок)

 

                                              Діагностика

  1. Паразитологічні методи:

 Товста капля крові:

  • кров беруть до призначення специфічного дослідження;
  • кров беруть як під час нападу малярії, так і в період нормальної температури;
  • дослідження повторюють не менше 3-4 разів з інтервалом 4-6 годин;
  • неможливо визначити вид збудника.

Тонка капля крові:

  • визначення видової ознаки збудників.

2.  ПЛР діагностика (ПЛР зонді).

3.  Серологічні методи (РНІФ, РНГА, ELISA)

  • антитіла з’являються післе 2-3 нападу, наростають до  4-6 тижня;
  • частіше використовують для визначення ступеня інфікованості населення в осередках.

 

Профілактика та лікування

На сучасному етапі профілактики малярії важливе місце посідає своєчасне виявлення і знераження джерел малярії. Заходи щодо виявлення малярії проводять серед осіб, які прибули в Україну з країн Африки, Азії, серед хворих з гарячкою нез’ясованої етіології та осіб, підозрілих на цю інфекцію за клінічними ознаками (збільшення печінки, селезінки, анемія тощо).

 

Основні лікувальні заходи:

1. Суворий постільний режим (тяжкий перебіг, ускладнення);

2. Дієтичний режим.

3. Препарати для купіювання типічного нападу (гематошизотропні): делагіл, хінін, мефлокін.

4. Препарати, що перешкоджають виникненню рецидивів (гистошизотропні): примахін, хіноцид.

5. Препарати, що діють на статеві гамети (гаметотропні): примахін, преметоприм, хіноцид.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора